Анна ГАВРИЛЮК: «Попри війну в країні, треба зберігати оптимізм»
30 березня 2012 року на сторінках «Дня» з’явився перший малюнок молодої талановитої художниці Анні Гаврилюк. Відтоді — три роки поспіль вона знаходить цікаві, невідомі широкому загалу дати й робить із них спеціальний календар: малюнок + оригінальна позитивна текстівка. Так народилася нова рубрика в газеті — «Малюнок Дня». А найкращі ілюстрації з неї вийшли окремим набором листівок та у вигляді унікального календаря «День-2015», які можна придбати на сайті нашого видання. Крім того, читачі «Дня» знають творчість Анни Гаврилюк за оригінальними малюнками на обкладинках «Маршруту №1», які часто задають мистецького тону всьому глянцю. Широкий резонанс мали також спеціально підготовні художницею листівки на фронт, які з ініціативи «Дня» спеціально були присвячені підтримці українських військових.
— Три роки тому я працювала у невеличкій крамниці при галереї, де продавалися авторські дрібнички, зокрема й 
листівки з моїми малюнками. Я й досі пам’ятаю знайомство з головним редактором «Дня» Ларисою Олексіївною, яке відбулося 7 березня, напередодні свята. Тоді було дуже багато покупців, напружений день, тож під вечір я, втомлена, стояла біля каси й лічила хвилини до закриття. Тому не могла не звернути уваги на останнього відвідувача. Це була Лариса Олексіївна. За якимось чудовим збігом вона серед безлічі листівок взяла до рук саме мою і запитала: «А чий це малюнок?» Я відповіла, що мій. Наступним її запитанням було: «А чому ви ще не працюєте в газеті «День»? — пригадує Анна Гаврилюк. — Тож ми обмінялися номерами телефонів, і через декілька днів мені зателефонували із редакції з пропозицією надати для публікації малюнок і написати до нього декілька супровідних слів. Так усе й почалося.
— А як виникла ідея малювати щотижневий календар?
— Власне, це була не просто ідея, а необхідність знайти регулярне джерело ідей. Адже після виходу першого «Малюнка Дня» мені запропонували робити його регулярно. Тож треба було заздалегідь вирішити, про що писати. Найближчим інформаційним приводом на той момент виявився Великдень, я зробила малюнок і текст та подумала — чому б не обрати темою рубрики свята й цікаві дати.
— Всесвітній день снігу, день летючого кажана, день космосу… Де ти знаходиш ці чудернацькі дати й свята?
— Свята і дати я шукаю заздалегідь в Інтернеті, буває, можу «перекопати» всі сторінки запиту. А буває, десь почую про незвичайне свято, пошукаю про нього інформацію, перевірю дати й цікаві факти — і лише тоді вношу його до переліку майбутніх тем. Іноді вчиняю навпаки, обмірковую яку-небудь тему, на яку вже з’явилась ідея, наприклад день народження улюбленого письменника, абощо. Тоді я малюю і пишу, та відкладаю до потрібної дати. Проте якщо «Малюнок Дня» на певний день уже готовий, але відбуваються якісь актуальніші події, я без вагань відкладаю на інший раз і пишу та малюю про те, що актуально саме тепер. Те, що цікаві свята коли-небудь вичерпуються, мене не бентежить, адже щороку з’являються нові. До того ж, календар постійно зміщується, і до мого поля зору потрапляють свята, які торік не збігалися з датою виходу газети. А ще — навіть якщо двічі написати про одне й те саме з інтервалом у рік, то вийде зовсім по-новому. Адже ніщо не стоїть на місці, й думки також змінюються і трансформуються.
Приємно, що малюнки створюють резонанс. Мабуть, дві треті моїх друзів у Facebook — це читачі «Дня». Також я час від часу отримую електронні листи з відгуками. Також трапляються «паперові» листи. Цьогоріч на Новорічні свята я, наприклад, отримала листа від самого Миколи Гроха. Для мене це надзвичайна честь!
— Твоя робота — сплеск оптимізму. І малюнки, і цікаві текстівки до них викликають усмішку…
— Попри війну в країні, треба зберігати оптимізм. Суспільство повинне мати «віддушину», віконце у мирний світ, що допоможе бачити світло, до якого прямувати. Саме тому в «Малюнок Дня» я зазвичай не малюю на сумні теми. Але якщо таке трапляється, я намагаюся віднайти оте «віконце» у пітьмі.
— Минулого року твої малюнки вийшли окремим комплектом листівок «Дня». А цього — стали основою календаря «Дня». Наскільки важливо художнику мати такий поліграфічний «контакт» з аудиторією?
— Я колекціоную листівки й зіткнулася з тим, що до певного моменту знайти цікавий екземпляр було дуже важко. Тож мені справді дуже приємно, що я маю однодумців. Тому такий контакт з аудиторією — це не просто контакт художника і глядача, а таке собі «віртуальне співтовариство». І я дуже рада, що завдяки «Дню» воно розширюється!
Набір листівок, календар «День-2015» і, звичайно ж, малюнки на підтримку українських воїнів можна придбати на сайті нашого видання www.day.kiev.ua.
Вадим ЛУБЧАК, «День»
