Події у Мукачевому є нічим іншим, як спецоперацією Москви проти України, яка об’єднала всі антидержавні сили. Цьому є низка причин, які розглянуті нижче.
Причини
«Правий Сектор» вже давно діє за сценарієм розхитування ситуації в України, прикриваючись патріотичними заявами, сенс яких полягає в «національної революції», приходу до влади націоналістів, що тягне за собою послаблення України, і, як наслідок, втрату підтримки з боку наших західних союзників. Додамо до цього ще кілька ключових тез:
- відмова від Мінських домовленостей, виконання яких Україною і відповідно не виконання них Росією роблять позицію України більш сильнішою і дають можливість продовжувати посилювати санкції проти Москви;
- перехід у наступ, що є також порушенням Мінських домовленостей і для якого сил в українських ЗСУ просто немає. Головну роль на фронті грають саме ЗСУ, а не розпіарені добровольчі батальйони, які і далі перебувають у медіа-просторі, на відміну від реальних героїв війни;
- орієнтація на свої сили, що означає відмову від зовнішньої підтримки України західними союзниками. В умовах війни та економічної кризи нам без політичної, економічної та інтелектуальної (допомога в проведенні реформ) допомоги не обійтись.
А тепер скажіть: чи не цього домагається Росія? Тут інтереси «Правого Сектору» та Росії надто вже збігаються. Можна ще додати, що «прихід до влади націоналістів» – це та мантра про «фошиздів, що захопили владу в Україні», яку майже півтора роки повторюють росіяни. Чи все це «збіг»? Не думаю. Історія праворадикальних рухів в Україні така, що їх одним з джерел фінансування завжди було російське ФСБ.
І як тільки виникає якась критична ситуація щодо «Правого Сектору», то відразу виникає пікет під Адміністрацією Президента, на якому вже вчора були помічені організатори «Кредитного Майдану», які прямо пов’язані з Медведчуком. І намети почали встановлювати у Києві та у Дніпропетровську, адже саме лідер «Правого Сектору» Дмитро Ярош належить до «Бєня-тім».
Зазначу, що «Правий Сектор» не є однорідний. Є бійці, що б’ються з росіянами на фронті, є політичне керівництво, яке виголошує свої заяви, шантажуючи ними, по суті, всю країну, а є ще «Правий Сектор» в регіонах України, де залежно від області до області він також різний. Більше того, в деяких областях «Правий Сектор» діє на умовах «франшизи» і підконтрольний певним політичним чи кримінальним структурам. І це шановні, факт. Саме з останнім з вищеперелічених видів «Правого Сектору» ми зіткнулись вчора.
Давайте пригадаємо головні політичні успіхи України протягом двох тижнів:
- відмова Україною від закупівель газу в Росії, і перехід на споживання реверсу через завищену ціну. Це дуже бісить Кремль, коли «Газпром» перебуває у переддефолтному стані і обсяг закупівель російського газу постійно зменшується;
- санкції від Канади та США, які б’ють по «Газпрому». До речі, ЄС своїх санкцій ще запровадила;
- вимоги щодо створення міжнародного трибуналу по збитому Боїнгу рейсу MH17, і попередній звіт має бути представлений наступного тижня;
- візит Президента України до Львова, де він поставив умову припинити фестиваль контрабанди через західний кордон;
- нарада за участі Президента в Одесі, де керівник Держприкордонслужби отримав нагоняя за ситуацію на міжнародних та міждержавних пропускних пунктах на Заході України, включно із ситуацією із контрабандою;
- вибори нового керівника “Укрнафти”, контроль над якою Бєня повністю втрачає;
- запрошення волонтерів для боротьби із контрабондою на лінії розмежування із Лугандоном;
- робота Мінекономрозвитку та Саакашвілі із запрошення інвесторів до України (до речі, у суботу в Одесі проходив економічний інвестиційний форум, який організував Саакашвілі, а на наступному тижні більш масштабний форум відбудеться у США);
- нова патрульна поліція, яка ефектиніша за стару міліцію разом з дайцями;
- ще багато позитивних новин, які свідчать про зрушення в Україні…
Росіяни давно хотіли розхитати ситуацію на Закарпатті не тільки через своєрідність населення (тут завжди перемагали регіонали, отримуючи на свою підтримку понад 40% голосів виборів – подивіться результати виборів), а ще й тому, що Україна тут межує із Польщею, Словаччиною, Угорщиною та Румунією. Словаччина та Угорщина – це певною мірою проблемні для України країни, оскільки там рівень ватанізму доволі високий. І саме через Словаччину зараз Україна отримує реверсний газ.
Крім того, Закарпаття – це складний регіон, де постійно намагаються створити конфлікт із угорською національною меншиною та вимагати від України особливих преференцій для неї, в т.ч. політичних, а також саме тут Балоги почувають себе не гірше регіоналів на Донбасі до війни і є «регіональними князями» в регіоні.
Зовнішньополітичний контекст
Що ж відбулось у Мукачевому? Насправді тут все доволі банально: це справді конфлікт з поділу сфер впливу на контрабанду. Але сам конфлікт був використаний Кремлем на повну катушку, адже не секрет, що і Балога (місцевий «регіональними князьок»), і Ланьо (регіонал) пов’язані з росіянами, і обидвоє замішані у спробах дестабілізації в регіоні. Конфлікт між ними був додатково підігрітий та контрольовано направлений у те русло, що вигідне Москві, і саме тому все відбулось саме таким чином: гучно, з помпою та стріляниною з кулеметів та РПГ. Але його наслідки для України дуже критичні.
Найголовніше те, що все відбулось практично на кордоні з ЄС. В умовах, коли тільки кілька днів тому з’явився звіт GRECO, що Україна доволі успішно виконує рекомендації щодо поліпшення законодавства у сфері боротьби з корупцією, від реалізації яких залежить надання Україні безвізового режиму, події у Мукачевому, стрілянина з кулеметів та РПГ на кордоні з ЄС у будь-якому разі вселить страх у низку політиків ЄС, що послабить наші позиції у переговорах щодо безвізового режиму. Який безвізовий режим? Там же війна та вільний обіг будь-якої зброї!!
По-друге, словаки можуть почати знову пручатись із реверсом, як вони робили це не раз, і певні ознаки цьому є і нині. У цьому зв’язку росіяни спробують примусити Україну відновити закупівлю газу в Росії та погодитись на їх ціну, що вище ринкової на десь 50 USD за тисячу кубометрів.
По-третє, всі зусилля Мінекономрозвитку та української влади запросити інвесторів до України також можуть провалитись, бо хто інвестуватиме гроші в країну де існує не тільки корумпованість державної системи, а ще й не контрольований державою бандитизм та рекет?
По-четверте, це послаблює позицію української сторони у Мінському процесі. Валерій Чалий якось обмовився, що європейські країни вимагають від України односторонньої імплементації всіх положень Мінських домовленостей, не вимагаючи того самого від Росії. Українська сторона рішуче заперечила цьому, а тепер отримайте Мукачеве і розпишіться. Не варто говорити, що метою Москви є всунути Україні усі ці «Д/ЛНР» з її бандитами-терористами у вигляді місцевої влади, яку Україна має фінансувати.
Нарешті, нам слід чекати нового витка інформаційної, диверсійної війни проти України, розхитування ситуації на Закарпатті та, не виключаю, в інших регіонах України.
Внутрішньополітичний контекст
Важливо додати і кілька внутрішніх деталей, які свідчать, з одного боку, про завершення розробки законодавчої бази багатьох вкрай важливих реформ, а з другого, не бажання значної частини українського політикуму та системи ці реформи впроваджувати. Фактично йдеться про прямий саботаж з боку популістів (назви партій з «популістичними» лідерами всім і так відомі), які пов’язані як з олігархічними групами, так і з криміналітетом. До цього слід додати, що запеклу боротьбу веде і «Бєня-тім», оскільки втрата монополізму на ринку нафти та в сфері авіаперевезень є дуже болючими ударами для групи «Приват», до якої входить і лідер «Правого Сектору» Дмитро Ярош. Також цікавою є поява Семена Семенченка на Закарпатті за кілька днів до мукачівського інциденту, коли він оголосив про підготовку бійців «Донбасу» на території санаторію «Шипка» (це не про той «санаторій» йдеться, про який у своїй «версії» розповідав Ланьо?). Не секрет, що часто Семенченко має спільні позиції із «Бєня-тім».
Наближаються місцеві вибори і популістичні партії починають загравати з виборцями у дуже дивний спосіб, виставляючи крайнім саме Порошенка:
- це ухвалення закону про реструктуризацію валютних кредитів по 5,05 грн, що може добити українську економіку та банківську систему та вже має прямий наслідок валютні спекуляції і як наслідок підвищення курсу долара;
- це прямий саботаж важливих законопроектів щодо реформи МВС, недопущення застави для хабарників тощо;
- саботаж на місцях через небажання міняти систему.
Цікава деталь: події на Закарпатті відбуваються синхронно із загостренням ситуації у Поліссі, де почалися дії з боку силових структур проти нелегального видобутку бурштину та його контрабанди з України в інші країни.
Таким чином, можна констатувати той факт, що на цей час в Україні почались невідворотні процеси з проведення реформ. Водночас, цьому протистоять кілька груп, кожна з яких має свої інтереси (Росія, група «Приват» та інші олігархічні групи, ОПГ). Проте вони мають спільну мету – не допустити будь-яких якісних змін в України, оскільки в іншому випадку це означає їх кінець, і заради цієї спільної мети вони об’єднались проти Української держави.
Резюме
Фінансово-промислові групи та організовані злочинні угрупування розпочали війну з державою. Ми входимо в період боротьби ФПГ та ОПГ за своє існування проти Української держави, але попри це реформи невідворотні. При цьому варто враховувати, що людей, яким президент може повністю довіряти не так багато, оскільки багато призначень це компроміс між різними фінансовими угрупуваннями. У цій ситуації Президенту необхідно розраховувати на комунікацію з суспільством, його підтримку та залучення волонтерів і громадських активістів до боротьби із системою.
Крім того, конче необхідно вжити адекватні заходи з наведення ладу на Закарпатті, і мають бути виконані основні умови, наведенні в заяві закарпатського Громадського Конвенту. Голови мають полетіти, і я вірю що це відбудеться з великим тріском і шумом.
Разом з тим, я вважаю, що Росія не зможе досягти своєї мети, хоча спроби з боку європейських чиновників підіграти їй будуть. Наші союзники із США також відповідним чином відреагують і надішлють до України кваліфікованих спеціалістів по боротьбі з організованою злочинністю. Також буде мінімізовані зовнішньополітичні ризики від стрілянини у Мукочевому. Крім того, з боку влади було звернуто уваги на проблемні регіони України, і будуть вживатися адекватні кожному окремому випадку заходи. В результаті нам вдасться вийти з цієї ситуації переможцями.
Нарешті, для «Правого Сектору» це означатиме реорганізацію та структурні зміни, її маргіналізацію та зникнення протягом півроку – року з політичної карти України.
Сергій Петров, ІЦ «Майдан Моніторинг»
