Сергій Петров: Точка біфуркації Росією пройдена – далі економічний крах та розпад

Я давно не давав геополітичних прогнозів. Одна з причин, що все відбувається так, як я писав ще рік тому (шукати в своїх записках довго). Ось, приміром, моя листопадова стаття на “Майдані”.

Отже, що чекає на Росію?

Насправді, тут все прогнозовано. Росія не виконує Мінські домовленості, повна імплементація яких в купі з поверненням Криму є умовою зняття санкцій. А оскільки невиконання продовжується, то отримала нові санкції від США та Канади, причому в список компаній увійшли, серед інших, “Газпром” та “Газпромнєфть”, що означає заборону на постачання технологій та обладнання. Без західного високотехнологічного обладнання вести добування корисних копалин з найбільшою економічною вигодою та безпекою для екології неможливо. Крім того, нагадаю, що санкції – це одночасно і “чорний лист” для ведення будь-якої спільної діяльності з такими компаніями. Це означає, що іноземні інвестори, які ще залишились у “Газпрома”, мають закрити свою діяльність та вивести кошти. Що це означає, гадаю, не варто пояснювати. А ще в тому списку “Лукойл”, проти якого в Румунії почали кримінальну справу через несплату податків та відмивання грошей та заарештували майно.

Врешті-решт, “Газпром” де-факто опинився у переддефолтному стані, про що свідчить вчорашня заява Туркменістану, що “клієнт” не платоспроможний. Російське майно та активи арештовують у справі “ЮКОСа”, а у Лондоні доволі успішно триває суд у справі Литвиненка, де всі нитки ведуть до Путіна. Додамо сюди ще купу інформації про скорочення персоналу у російських приватних компаніях, яке сягає від 20 до 50 і навіть більше відсотків. Скорочують малокваліфікований персонал і ті кваліфіковані кадри, які є неефективними для компаній. Разом з цим скорочується і розмір зарплатні. Бюджетний сектор ще не відчув цих проблем, але скоро і він відчує, що лафа скінчилася.

Російська економіка переживає падіння. Спад за основними показниками (у тому числі розмірі реальних доходів населення) в цілому по Росії від 5 до 12% у травні 2015 у порівнянні до аналогічного минулорічного періоду. Прогнозується, що на кінець року російський ВВП впаде приблизно на 3%, коли рік назад ще вдалось отримати приріст у 0,5%. І це дані офіційної статистики. До слова, вже кілька російських регіонів вже фактично у стані дефолту, а також ще низка наближаються до нього (даним аналітиків S&P можна довіряти).

Судячи із заяв російських чиновників, вони очікують, що санкції ніколи не будуть зняті. Тобто виконання Мінських угод та міжнародного права не буде. Ну ок, це російський вибір.

Так ось щодо прогнозів. Можна з впевненістю сказати, що все йде “за планом”. Треба розуміти той факт, що російський ринок набагато більш монополізований, аніж український, що за умов економічних проблем лише пришвидшує падіння, фактично зв’язує і ноги, і руки. Крім того, Росія імпортує всі основні продукти харчування та товари першої необхідності, на відміну від України, яка загалом, може забезпечити власних громадян цієї продукцією. Тому, якщо Україна зараз на економічному дні, і у нас вже восени економіка поступово оклигає і потихеньку відроджуватиметься, то в Росії навпаки восени все тільки почнеться. Все, що було до цього, – було звичайною прелюдією, увертюрою.

Восени в Росії почнуться реальні економічні проблеми: це означає, що скорочення штату, закриття компаній, заборгованість із зарплатні, її скорочення (або обмеження лише “голим” окладом) неминучі. Ті, кого скоротять взимку, не факт, що отримають якусь компенсацію. Що це означає не варто пояснювати. І це в купі з тим, що дохідну частину бюджету виконати буде неможливо, зовнішні позики – також під табу, а тому залишається спалювати золотовалютні резерви, які обмежені, і лише ще до 200 млрд доларів є ліквідними. Регіональні бюджети один за іншим опиняться у стані дефолту, дотування буде лише частковим, а це означає, що регіональні бюджетні заклади будуть опиняться у надскладній ситуації.

Оскільки якихось важелів вивести економіку з піке просто не буде, то криза все поглиблюватиметься, і поглиблюватиметься. Це запустить подальший процес “схлопування” ринку, і до кінця наступного, 2016, року в Росії буде дефолт.

Зауважу, що дефолт – це не оголошення де-юре країну неплатоспроможною (до речі. в Росії цього ніколи не визнають), а в російському випадку – це процес, який триватиме кілька місяців від свого початку, і означатиме економічний крах. Мені складно описати цей процес. але ситуація у Росії буде у рази гіршою, аніж в Україні зараз, коли ми на дні, і можна порівняти з кінцем СССР. Хоча буде гірше. адже СССР був замкнутою на себе країною, і хоч щось виробляв, а за умов закриття підприємств і різкого здорожчання долара, на ринку буде проблематично щось купити. Можна говорити, що в банках не буде грошей, а багато де буде створена карткова система чи навіть внутрішня валюта.

Війна ще триватиме влітку наступного року (звісно, її інтернсивність буде нижчою, аніж зараз), але восени 2016-го з настанням в Росії грандіозного піздєца, вона завершиться. Росія воюватиме або триматиме свої сили на Донбасі до останнього. А як сил не стане, то і кому воювати не буде, бо залізний патрон до шлунку не покладеш.

Економічний крах запустить процес дезінтеграції Росії – вона по суті розпадеться. На відміну від 1998 року, коли в Росії також був дефолт, нині ситуація інакша:

• по-перше, більш активніші сепаратистські тенденції та рухи, які на той час були, крім Чечні, були всюди подавлені. Нині вони набирають потужність, особливо, в Сибіру та регіонах з татарським населенням;
• по-друге, вже забутий посттравматичний синдром внаслідок розпаду СССР, економічної кризи початку 90-х та Першої Чеченської війни;
• по-третє, історична традиція: коли відбувається гучний економічний (або політичний) крах, то країна розпадається на окремі частини: так було з Московським царством після Бориса Годунова, так було з Російською імперією, і так було з СССР;
• по-четверте, є зацікавлені зовнішні гравці в ослаблені Росії та взятті під контроль її територій, чого не було у 1998 році (“дядечко Сі” свого не впустить).

Врятувати цей організм у нинішніх кордонах навіть США будуть не в силі. Вони зараз в цьому не зацікавлені (або роблять вигляд що не мають такої зацікавленості), але апетит приходить під час їжі. Росія, попри офіційний “федеративний статус” є глибоко централізованою країною, і розпад буде проходитиме через тимчасовий короткочасний період справжнього федералізму з одночасним встановленням зовнішнього протекторату різних країн над окремими територіями, або навіть без цього. Прогнозувати на які частини розпадеться Росія – справа невдячна, але те, що весь Сибір візьме під свій контроль (у різних формах) Китай – це факт. А ядерну зброю відберуть, бо одна мавпа з гранатою – це проблема для світу, а якщо їх буде багато?

Тому для росіян все тільки починається :) За свої агресивні дії настав час відповідати.

А нам слід перестати поглядати на Росію, і зайнятись справжнім будівництвом нашої країни, бо лише від нашої енергії, дій та сил залежить наскільки швидко та ефективно будуть здійснені реформи, а також наскільки швидко ми спільними зусиллями відродимо українську економіку.

Сергій Петров, ІЦ “Майдан Моніторинг”