На другий день Школи соціальних посередників в рамках Української Миротворчої школи учасники знайомилися з конфліктом як суспільним феноменом, розглядали проблеми лідерства в Україні та вчилися протидіяти інформаційній війні.
Розпочався день з Workshop «Типи лідерства. Проблеми лідерства в Україні», який модерував Збігнєв Буяк, польський профспілковий діяч і політик, один з лідерів руху «Солідарність».
Метою тренінгу було донести до аудиторії вплив типу керування на поведінку виконавців та ефективність колективної діяльності.
Тренінг наочно продемонстрував: в залежності від того, скільки свободи учасники мали при прийнятті рішень, стільки власних ресурсів вони бажали вкладати у спільну справу. Цей закон діє завжди і всюди. Лідерам про нього потрібно пам’ятати.
В ході тренінгу підкреслювалася також важливість подяки, відзначення зробленої роботи і результатів для мотивації виконавців. Лідеру не можна нехтувати цією важливою складовою, кожного виконавця необхідно правильно мотивувати.
Наступним відбувся тренінг «Його величність конфлікт». Модерували його Міхаїл Кіпніс, педагог, театральний режисер та Дмитро Звонок, психолог, педагог Луганського національного університету. Тренінг надав можливість учасникам відчути себе на місці різних сторон конфлікту, зрозуміти мотивацію їх вчинків, причини поведінки та стати їх адвокатами. Учасники подивилися на один і той же конфлікт з різних точок зору і відчули неоднозначність будь-яких категоричних суджень. Більшість з учасників змінили свою думку після обговорень мотивацій вчинків героїв конфлікту.
Протягом обговорення учасники намагалися відчути причину різного погляду кожного з них на одну й ту ж ситуацію. Життєвий досвід, оточуюче середовище, стереотипи, що ми всотали з нього – все це впливає на нашу точку зору. Більшість конфліктів відбувається саме через нав’язані нам соціумом стереотипи. Все це накладає відбиток на взаємодію з іншими людьми.
Посереднику потрібно володіти величезною інформацією про уявленнях кожної зі сторін, адже їх фантазії для них є реальністю. Потрібно вчитися ці стереотипи розвінчувати.
Крім того, потрібно володіти фактами про конфлікт. Чим більше фактів враховано, тим простіше з ним можна впоратися.
“Не занурившись у аргументацію іншої сторони, не відчуваєш, що спонукає її вчиняти саме так. Натомість, вислухавши аргументи, ми перепровіряємо, наскільки наша думка відповідає реальності”.
“Якщо ти хочеш вийти з суперечки, спробуй стати на бік іншої людини, подивитися на ситуацію з її кута зору” – такі думки озвучували учасники після тренінгу.
Якщо людина демонстративно не змінює своєї думки, хоча очевидно, що аргументи іншої сторони переконливі, ми маємо справу з її внутрішньоособистим конфліктом. Щось спонукає цю людину діяти саме так.
В ході лекції учасники дізналися, що таке конфліктогени. Конфліктогени – це речі, які не мають відношення до конфлікту, але підтримують та підігрівають його. Жести, тон, гучність голосу можуть демонструвати агресію. Посереднику потрібно вчитися зводити до мінімуму невербальні прояви агресії.
До конфліктогенів також відноситься категоричність, груба та жорстка манера спілкування, тиск, заперечення, критика при сторонніх, переривання, слова-твердження, на кшталт, «ви повинні».
“Є конфліктна ситуація, а є конфліктна поведінка. У конфліктній ситуації потрібно намагатися не використовувати конфліктогени. Посереднику потрібно зняти емоційне напруження, навіть позитивне. Потрібно правильно проаналізувати, де воно виникає і зрозуміти, як з ним можна впоратися” – підкреслює тренер Дмитро Звонок.
Жваве обговорення на тренінгу викликала тема про мораль. Що це і чи потрібна вона в сусільстві?
«Чим більше моральних рамок, тим більша ймовірність бути втягнутим у конфлікт. Якщо ми будемо спиратися на те, що в кожного є свій досвід і він ним керується у своїх діях, то ми будемо реагувати прагматично, а не емоційно» – зауважив тренер.
Під час вправ учасники відпрацьовували на практиці моделі поведінки в різних конфліктних ситуаціях.
Наступною відбулася інтерактивна лекція Наталії Зубар, голови правління ГО «ІЦ «Майдан Моніторинг» «Як працюють соціальні мережі як людські спільноти і як це пов’язано з теорією динамічного хаосу». Лекція дуже популярна і затребувана. Її замовляють активісти в різних регіонах, адже такі знання в інформаційному просторі України віднайти майже неможливо.
Одним з основних акцентів лекції є донесення небезпеки від користування ресурсами мейл.ру. Зараз, на жаль, цього розуміння в суспільстві немає. Небезпека навіть не в тому, що всі контакти і листування користувача потрапить до ФСБ, а в тому, що до ФСБ потраплять і всі його зв’язки, які легко можна прослідити за поштовими скриньками і соцмережами в рунеті (Однокласники і Вконтакте). Через це на небезпеку наражається все оточення користувача. Бережіть свої контакти і контакти контактів.
Бурхливе обговорення викликала тема легковірності українців та необхідності перевіряти всю інформацію, що до нас надходить. Зараз не може бути довіри навіть до надійних джерел. Фейки потрібно перевіряти за першоджерелами, потрібно використовувати своє критичне мислення.
Будь – яка емоційно зафарбована інформація знижує рівень мислення, тому якщо є бажання відреагувати емоційно, це має бути першим дзвіночком, що вами маніпулюють.
Ось деякі принципи, якими потрібно послуговуватися в умовах інформаційної війни:
- Універсальний засіб підходу до інформації: завжди припускати, що вас вводять в оману. Не треба думати про причини. Багато людей витрачає час на аналіз. Просто ведіть статистику.
- Три неправдивих повідомлення – і джерело відправляється в список ненадійних (с) Степан Мудрик. Для особистих контактів цього достатньо, для ЗМІ – десять.
- «Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба» (с) Декалог УН. Потрібно обмежити некорисні розмови. Є люди, які свідомо хочуть витратити ваш час. Відмовляйтеся від такого контакта.
- Знайдіть серед знайомих впертих скептиків і критиків. Перевіряйте інформацію на них. Вони, як правило роблять це за покликом серця, їх не треба мотивувати.
- Перестаньте дивитися на джерела негативу. Зовсім.
Наше середовище нав’язує шум і втручається у приватний простір. Це аудіонасильство. Музику чутно всюди і інколи важко домогтися, щоб її виключили. Це відтворювана територія руйнування приватного простору. За радянщини радіо та телебачення працювало постійно, це допомагало розповсюджувати потрібні ідеологічні навіювання. Ця культура аудионасильства зберігається досі. В нашому суспільстві немає відчуття цінності тиші і приватного простору.
Наголошувалося на лекції також на цінності прямих людських зв’язків, які не замінить спілкування в інтернеті. При прямому контакті зароджується довіра, зменшується конфліктність, адже тільки так можна відчути емоційний відгук від співрозмовника. Повертайте собі цінність живих зв’язків.
Наостанок учасникам були продемонстровані фільми і презентації про діяльність Української Миротворчої школи та знятих у рамках її проектів. Після перегляду відбулося їх бурхливе обговорення, яке тривало аж до 22.00.
Проект «Українська миротворча школа» реалізується коаліцією громадських організацій за фінансової підтримки Посольства Великої Британії в Україні.