Бессарабія – сонячний край, що знаходиться на території України та Молдови, де готують смачну бринзу та вино. Однак самобутність Бессарабської культури досить багата, як і історія цього краю. Можливо, саме в бурхливих історичних подіях на цих територіях і криється секрет дивовижної культури Бессарабії.
Територія Бессарабії з давніх часів була заселена кочовими племенами скіфів, даків, антів, сарматів, уличів та тиверців. Бессарабія входила до складу і Київської Русі, і Галицько-Волинського князівства, Молдавського князівства. Певний час ці території були у володінні Османської імперії, з часом козаки заснували на цих територіях Задунайську Січ. Ці землі входили до складу Російської імперії, тиск якої спровокував на цих землях повстанський рух, проте використавши нестабільний стан регіону, Румунія у 1918 році анексували землі Бессарабії і приєднала їх до свого складу. Більше двадцяти років Бессарабія була під окупацією Румунії, і за рік до Другої Світової війни територія увійшла до складу СРСР. З 1941 по 1944 роки територія була зайнята румунсько-німецькими військами. До складу незалежної України берегова та північна частини Бессарабії увійшли 24 серпня 1991 року.
Якщо говорити про етнічний склад цього регіону, то він досить різнобарвний – українці, болгари, росіяни, роми, гагаузи, кримські татари. Переселенці із Болгарії заснували тут міста Комрат та Болград, і близько 70-ти сіл та селищ.
Складна історія регіону, близькість із Придністров’ям та його етнічна представленість, викликали занепокоєння у суспільстві. Після того як Російська Федерація анексувала Український Крим та розгорнула війну на Сході України, у Бессарабському регіоні, зі слів певних засобів масової інформації, теж постало питання «руського міру». Російська пропаганда дісталась і цього регіону, використовуючи свої класичні методи інформаційного впливу на населення.
Відвідавши Бессарабію із фільмом про життя та розвиток цього регіону «Уявити Бессарабію», Миротворчий автобус Української Миротворчої Школи з’ясував коріння інформаційного розповсюдження про Бессарабський конфлікт та надуману депресивність регіону. Виявляється, що самого конфлікту не існувало і не існує.
Російські мас-медіа, під виглядом мирного українського телебачення, штурмували цей регіон. За своєю улюбленою схемою, вони збирали один матеріал, а з нього робили діаметрально протилежний. У своїх матеріалах використовували інструменти міжетнічного конфлікту між болгарами та гагаузами, якого за словами представників цих же етнічних меншин, не існувало і існувати не може.
Стали відомі факти одягання російськими медівниками на замовлених «акторів» георгіївських стрічок. Однак вони не врахували патріотичного настрою населення регіону, тому усі спроби розгойдати ситуацію, не вдалися. Наразі, що болгари, що гагаузи, що українці і росіяни, які проживають у Бессарабії, навіть ображаються на питання, щодо налаштованості місцевого населення, їх погляди проукраїнські, і вони сприймають Україну рідною землею, не дивлячись на свою етнічну приналежність.
Єдиною на сьогоднішній день проблемою цього регіону є дороги, а точніше їх відсутність. Через цю проблему, економіка регіону зазнає значних збитків, життя місцевого населення поступово погіршується, а керівництво Одеської області в цей час воює із вітряками, у боротьбі із корупцією.
Однак, не дивлячись навіть на це, «бессарабський сепаратизм» неможливо навіть уявити. Тому із впевненістю можна стверджувати, що Бессарабія, є міцним форпостом Південної України.
Автор: Рустам Авдєєв