Мабуть, всі чули притчу про хлопчика, якому не хотілося пасти ягнят. Він кричав: «Вовки, вовки!» На порятунок на вигін прибігали люди, а хижаків наче корова язиком злизала. Тож розбирали свою худобу по домівках, а хлопчик ішов відпочивати. І вдруге селяни примчали, зачувши лемент: «Вовки, вовки!» Та коли втретє на отару справді напали сіроманці, ніхто не прибіг боронити, бо думали, що пастушок знову бреше.
Власне, ця повчальна історія – про кризу довіри. І вона точно з реального життя.
Криза довіри між керівництвом свинокомплексу ТОВ «Сільські традиції» та мешканцями селища Білики Кобеляцького району на Полтавщині, які п’ятий рік потерпають від неймовірного смороду, хвороб і сплюндрованого довкілля, вже така, здавалося б, глибока, що й дна не видно. Але 4 липня ц.р. свинарі примудрилися поглибити її ще більше, «розвівши» їх, як колись казав незабутній лідер парламентських регіоналів Чечетов, мов кошенят.
А сталося ось що.
У травні цього року, коли доведені до відчаю жителі селища знову почали категорично вимагати закриття комплексу, у Біликах відбулося виїзне засідання постійної депутатської комісії з питань екології та раціонального природокористування Полтавської обласної ради. На зібранні адміністрація свинокомплексу вчергове просила і депутатів, і біличан повірити їм і надати їй новий строк на реконструкцію очисних споруд – до жовтня 2016 року. Нагадаю, що торік той же гендиректор ТОВ «Сільські традиції» Юрій Грушевський теж востаннє просив кілька місяців і клятвенно обіцяв, що до осені 2015 року приведе очисні споруди до необхідних стандартів.
Тільки виявилося, що обіцянки-цяцянки: як тхнуло, так і тхне. І якби ж тільки смерділо! В каналізаційному газі, яким накриває не лише Білики, а й сусідні села, – шкідливі речовини. Рівень захворюваності на алергії, шкірні, легеневі хвороби й онкозахворювання піднявся в кілька разів, як і смертність.
Доки представники влади, громадськості й преси наївно чекали в 2015 році урочистого перерізання стрічки на оновлених очисних спорудах свинокомплексу (за первинним проектом у 2011 році передбачалася чотириступенева очистка гноївки аж до виготовлення палетів з сухого гною, а насправді заледве спромоглися на першу – відділення рідкої фракції від твердої, зекономивши чи розікравши кругленьку суму), бізнесмени чітко зрозуміли, що роками годуючи «завтраками» всіх «віруючих» у їхні прожекти, можна спокійнісінько заробляти свої мільйони і без сучасних очисних.
Нині я розумію, що зі списку наївних треба викреслити виконавчу владу. Адже заступник голови Полтавської ОДА Роман Товстий, котрий курирує агропромисловий комплекс, який торік нахвалявся закрити триклятий комплекс, якщо очисні не будуть доведені до потрібної кондиції, якось тихенько відійшов у тінь, наче то взагалі не його справа. А головний пункт заходів, ухвалених торік робочою групою під орудою Р.Товстого, – отримання дозволу Кабміну на перевірки відповідними органами стану дотримання проекту реконструкції свинокомплексу вимогам екологічного та природоохоронного законодавства, результати яких, за його словами, мали піти прямо в прокуратуру, не був виконаний.
Чи просто так у Р.Товстого зник інтерес до теми, чи свинарі запропонували йому суму, від якої він не зміг відмовитися, можна тільки здогадуватися. Але факт залишається фактом: влада перестала навіть робити вигляд, що захищає інтереси людей. Чомусь розвіюється, мов дим, і інтерес прокуратури та поліції до порушених кримінальних проваджень щодо діяльності свинокомплексу, і екологічна інспекція тільки розводить руками. Люди кажуть: «Мабуть, всі люблять свинину…», а по-науковому це називається корупцією.
І цього року все у ТОВ «Сільські традиції» почало складатися найкращим чином. У травні вони нарешті отримали дозвіл на спецводокористування, яким дозволено використовувати щодоби 600 кубометрів безцінної артезіанської питної води для підмивання свиней і змивання свинячого посліду. А до цього 5 років вони її викачували й без спецдозволу.
Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала свинокомплексу дозвіл на утримання 2500 продуктивних свиноматок, які запроста створюють стадо у 75 тисяч голів. Якщо у 2014 році Департамент агропромислового розвитку Полтавської ОДА рекомендував свинокомплексу скоротити поголів’я свиней до 12 тисяч голів умовно дорослого (відповідно до проектної потужності), що, звісно, зменшило б навантаження на довкілля, то нині ніхто з чиновників про це вже навіть і не згадує…
І депутати облради на чолі з головою депутатської комісії Ігорем Горжієм погодилися надати ТОВ «Сільські традиції» новий термін на реконструкцію очисних споруд – до 15 жовтня нинішнього року.
Єдина проблема у російського, з дозволу сказати, інвестора – мешканці Біликів, які чомусь не хочуть дихати задушливим шкідливим смородом. Ну не можуть недотумкуваті селяни зрозуміти, що гроші, які дають свині, – не тхнуть! І навіщо витрачати мільйони російських рублів на очисні споруди, коли можна пустити їх на дивіденди, хабарі чи купити більше снарядів і танків, якими Росія вбиває наших громадян на Донбасі?!
Та у червні ц.р. ТОВ «Сільські традиції» (чи юристи підказали, чи самі додумалися?) опублікували в пресі Заяву про наміри реконструкції очисних споруд, а на своєму сайті Заяву про екологічні наслідки. Якось уже зуміли переконати білицького селищного голову Юрія Латиша, що треба терміново розглянути цю заяву на позачерговій сесії, хоча кілька місяців тому їхній проект реконструкції очисних споруд депутати селищної ради відхилили, бо не ймуть віри, хто роками обдурює громаду.
Нинішня заява про наміри – те ж яйце, тільки в профіль. Однак тепер бізнесмени підметушилися й належним чином підготувалися, щоб отримати потрібну їм кількість голосів. Розповідають, що напередодні сесії 4 липня гінці від свинокомплексу об’їхали депутатів (їх – 22). Село є село й тут нічого не приховаєш. Люди стверджують, що ті, хто погодився проголосувати «за» реконструкцію, нібито отримали по 5000 гривень. Я розумію, що зараз всі в сакрутному становищі. Але ви тільки вдумайтеся: продати совість, здоров’я своє й своїх дітей, зрадити виборців, які тобі довірили захищати їх, – за 200 доларів!
Місцеві громадські активісти наполягали, щоб сесія відбулася в Будинку культури, куди могли б прийти всі охочі. Втім, Ю.Латиш проігнорував їхню пропозицію й призначив засідання в маленькій сесійній залі селищної ради: щоб люди «не заважали працювати». Та позаяк у приміщенні не вмістилися всі, хто прийшов, довелося проводити сесію просто неба, на подвір’ї органу місцевого самоврядування.
Це добре, що сесія відбувалася надворі, бо від накалу пристрастей у приміщенні стеля піднімалася б.
Голова тимчасової екологічної комісії, депутат селищної ради Інна Жук доповіла, що комісія рекомендує сесії не надавати згоду на реконструкцію, оскільки ТОВ «Сільські традиції» хочуть збільшити щодобові викиди гноївки з 300 до 800 кубічних метрів! Це означає не зменшення, на чому постійно наполягає громада, а збільшення поголів’я свиней. Ну як у тому російському прислів’ї: «А Васька слушает да ест». Такої кількості посліду фізично не зможуть умістити існуючі лагуни! По-друге, свинарі вочевидь хочуть просто «узаконити» реальну кількість свиней.
Глибокий професійний аналіз Заяви про наміри ТОВ «Сільські традиції» зробив депутат Кобеляцької районної ради попереднього скликання, санітарний лікар за освітою Олександр Бажан. За його словами, це повна імітація, адже так звана реконструкція не містить і згадки про виготовлення палет з висушеного гною та повторного використання для технічних потреб хоча б частини артезіанської води. Та найприкріше, що в заяві немає й слова про зменшення кількості й способи утилізації шкідливих викидів в атмосферу, від яких найбільше потерпають жителі селища.
Сергій Жук, депутат Полтавської облради – заступник голови профільної екологічної комісії І.Горжія і одночасно заступник гендиректора ТОВ «Сільські традиції» Ю.Грушевського (уявили, так?) спробував стати на захист свинарника, так йому не лише пригадали конфлікт інтересів (його батько, теж депутат облради Микола Жук передав 4000 га землі в суборенду ТОВ «Сільські традиції», а воно дозволило йому обробляти ці площі), а й трохи не побили. Непереливки було й депутату Білицької селищної ради вчителю Володимиру Савченку, котрий мало не кожному, хто не підтримував свинарів, презирливо кидав у очі: «Закрий рота!» Дивуюся, як може працювати в школі педагог, який під час Революції гідності обзивав учасників Майдану «майданутими», а у 2014 році роз’їжджав по селищу з російським триколором і до цього часу не приховує своїх антиукраїнських переконань! Це вже запитання до Кобеляцької райдержадміністрації, і не риторичне.
Коли дійшло до голосування, кожен селищний депутат ставив особистий підпис у колонці «за», «проти» або «утримався». Тим, хто був «за» запропонований свинарями варіант реконструкції, люди стоголосо кричали: «Ганьба!», «Запроданець!», «Перевертень!», «Задник!», «Падлюка!», «Колаборант!», «Свинину любиш?!» і аплодували тим, хто був «проти». Ну не вірять більше біличани тим, хто просить їм повірти, але при цьому діє, як аферист! Люди не сподіваються, що бізнесмени вдосконалять очисні споруди, й вимагають закриття свинокомплексу: вже зібрано понад тисячу підписів.
До речі, Інна Жук пообіцяла розвісити копії результатів поіменного голосування чи не на кожному стовпі в селищі, щоб виборці знали, кого ж вони обрали депутатом.
Результати голосування: 4 – «за», 7 – «проти», 9 – «утрималося». Тобто, сесія повторно не погодила проект реконструкції очисних.
Прикол, як кажуть підлітки, в тому, що вона й не повинна це погоджувати! Адже чинне законодавство передбачає, що при ухвалення рішень, які можуть впливати на стан довкілля (якраз наш випадок), проводяться не сесії, а громадські слухання, до яких широко залучається місцеве населення.
Уже після сесії 4 липня я мала розмову з радником гендиректора ТОВ «Сільські традиції» на громадських засадах, колишнім заступником голови облради Володимиром Марченком, котрий підтвердив, що бізнесмени у найдрібніших деталях знають процедуру проведення громадських слухань. То навіщо ж було ламати комедію з терміновим проведенням позачергової сесії?! З розрахунку, що «номер пройде», і в разі позитивного результату сесії (а «опрацювати» два десятки депутатів, звісно, легше, ніж кілька тисяч мешканців), зробити якусь фальсифікацію документів?!
А напрошується саме таке припущення. Тим більше, що у своєму виступі на сесії селищний депутат попереднього скликання Тетяна Кищенко розповіла про те, що у 2014 році випадково виявила підроблений протокол сесії від 17 липня 2012 року, яким депутати нібито дали згоду… на відкриття свинокомплексу. Секретарем селищної ради, яка відповідає за ведення протоколів, на той час була Наталія Левонтівцева. Оскільки вона не змогла до пуття пояснити, звідки взялося рішення, якого депутати точно не ухвалювали, заявили в міліцію. Правоохоронці оригінал того протоколу вилучили. Але досі так і не відомо, чи порушене кримінальне провадження, в якому воно стані, чи документ просто «продали» зацікавленим сторонам…
Прізвище Н.Левонтівцевої сплило й у повідомленні депутата Кобеляцької міськради Юрія Галушки, котрий представляє інтереси селищної ради в окружному адміністративному суді, де розглядається позов до ДАБІ по скасування штрафу в розмірі 130 тисяч гривень. Інспекція оштрафувала раду за те, що в.о. селищного голови Н.Левонтівцева в 2015 році в декларації про початок робіт з проведення водогону в Біликах буцімто надала недостовірну інформацію про наявність проекту на водогін і свердловину. Проект за свої кошти виготовило ТОВ «Сільські традиції» й передало селищній раді в особі в.о. селищного голови Н.Левонтівцевої.
Потім в ДАБІ надійшла заява нібито від імені колишнього гендиректора свинокомплексу Ігоря Михайлюка (а він стверджує, що нічого туди не писав). Тож Ю.Галушка припустив, що заяву від імені Михайлюка до ДАБІ написала Левонтівцева. ДАБІ приїхало в селищну раду з перевіркою, але Левонтівцева не змогла надати перевіряючим проекту (кудись зник!), через що вони зробили висновок про недостовірні дані в декларації. В результаті сільрада може бути покарана мінімум на 130 тис. грн., а то й на 260 тис. грн., якщо вчасно не сплатить штраф! Cвинарі ж унаслідок заборони проведення робіт з прокладення водогону економлять кілька мільйонів гривень і при цьому з чистою совістю кажуть: «Ми щиро хотіли допомогти громаді, так нам же заважають!»
А Наталія Левонтівцева, очільник місцевого осередку Аграрної партії і активістка організації ветеранів АТО, між іншим, з противника свинокомплексу стала завзятим його прихильником.
Отакі от метаморфози і отакий от детектив у Біликах!
Якщо на громадських слуханнях люди скажуть реконструкції очисних: «Ні!», то це означатиме початок юридичної процедури призупинення роботи підприємства. А терпець у біличан урвався…
Людмила Стельмах (Кучеренко),
президент Полтавського обласного медіа-клубу
P.S. 5 липня профільна комісія обласної ради знову розглядала «свинське» питання, а 15 липня збирається провести в Біликах чергове виїзне засідання.
