Звернення Ветеранського об’єднання “Українська Гельсінська спілка” до Президента Україні Петра Порошенка з приводу проведення презентації Євробачення в соборі Святої Софії Київської.
Президентові України
Порошенку П. О.
від Ветеранського об’єднання «Українська Гельсінська Cпілка»
Щодо наміру провести відкриття пісенного фестивалю Євробачення-2017
у соборі Святої Софії Київської
Шановний Петре Олексійовичу!
Звернутися до Вас як глави держави нас змусило повідомлення Робочої групи з організації міжнародного пісенного фестивалю Євробачення про намір провести презентацію цього заходу в соборі Святої Софії Київської (http://1tv.com.ua/news/channel/82890).
Такі плани ініціаторів ми розцінюємо не лише як кричущий вияв культурного невігластва, але й як приховане прагнення підміни цінностей, ледь замаскований спосіб нав’язати українському народові замість орієнтирів високої європейської культури, вибудованої на християнських засадах, звичаї та зразки масової культури.
Ми хочемо нагадати, що Свята Софія Київська у глибинній свідомості українського народу є символом не лише релігійного, але й національного буття. Її спорудження збіглося з розквітом Княжої України ‒ однієї з наймогутніших і цивілізованих держав середньовічної Європи.
А коли 1240 року євразійська навала захопила Київ, то над згарищем міста залишилась височіти недоторканною надвівтарна стіна у храмі Святої Софії із зображенням Оранти і написом (давньогрецькою): «Бог посеред нього – воно не захитається; Бог допоможе йому зранку». Відтоді кияни стали називати її Непорушною Стіною і серед народу поширилось тверде переконання: доки стоятиме Непорушна Стіна – доти існуватиме Київ і Україна, Бог з нами!
Можна стверджувати, що ця премудрість стала першою заповіддю національного відродження, внутрішньою максимою, що стимулювала боротьбу десятків поколінь українців за відновлення Української Держави. З її містичного духу постали козацькі визвольні війни, вона стала мотиватором для кирило-мефодіївців, воїнів УНР, героїв ОУН-УПА, жертовної боротьби українців в 60-80-х роках 20-го століття, що завершилась проголошенням довгоочікуваної Незалежності. З 2005 року на території Святої Софії та прилеглій площі проводяться офіційні заходи державного значення, що є логічним продовженням української державницької традиції від Володимира Великого і Ярослава Мудрого, Петра Сагайдачного і Богдана Хмельницького, Михайла Грушевського і Симона Петлюри.
Для нас, українців, Свята Софія – як Стіна Плачу для євреїв, або Камінь Кааби для мусульман, або собор Святого Петра в Римі для італійців ‒ є центром усього Всесвіту. Свята Софія ‒ це СВЯЩЕННИЙ ПРОСТІР українського народу, його альфа і омега, де можна лише молитовно спілкуватися з нашим Спасителем і Господом Ісусом Христом, Сином Божим, або проводити важливі духовно-культурні та державні заходи.
Доречно буде нагадати, що на території Софійського монастирського комплексу поховані видатні служителі, зокрема єпископи і священики Української автокефальної православної церкви, а біля воріт знаходиться могила Патріарха Володимира Романюка.
Тому з усією відповідальністю хочемо заявити, що названі розважальні дії на території храму Святої Софії або під його стінами будуть нами розглядатися як крайнє богохульство, як прихований замах на священні смисли та інтереси української нації.
Ініціаторам проведення антихристиянського шабашу в Софії Київській, а саме так ми й будемо його розцінювати, хочемо нагадати, що з часів Революції Гідності більшість киян зберігають свою рішучість захищати Честь українського народу і рідну Православну віру.
Пане Президенте, закликаємо Вас як гаранта інтересів усіх громадян України заборонити проведення у Святій Софії презентацію міжнародного естрадного фестивалю, не допустити приниження нашого народу. Одночасно хочемо додати, що у Києві достатньо престижних і знаних місць, де можна здійснити відкриття фестивалю, наприклад, в Українському домі – колишньому музеї Леніна, Палаці мистецтв Україна.
Петре Олексійовичу, закликаємо Вас як Президента України принципово і рішуче протистояти політиці дегуманізації української нації, звідки б вона не йшла і ким би вона не впроваджувалася.
Керівництво ВО Українська Гельсінська Спілка –
Левко Лук’яненко, Олесь Шевченко, Олександр Ткачук, Микола Горбаль, Василь Овсієнко
