Журналіст Олександр Риба (21 березня):
Отже. Про що була (вчорашня) акція?
Про мовчання Гаранта Конституції у відповідь на ситуацію, коли проукраїнського активіста Сергія Стерненка, який у 2014 році разом з іншими громадянами захищав Одесу від проросійського елементу, незаконно загратовують. Роблять це мусора залишеного під відповідальність Зеленського міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, підлеглі його генпрокурорки Ірини Венедіктової та судова система, для очищення якої президент Зеленський зробив аж НІЧОГО. Обіцяючи це своєму електорату у 2019 році.
Що, як на мене, в ідеалі мав зробити Володимир Зеленський після 23 лютого?
Як голова держави, він мав не доводити ситуацію до мінімум 10 тисяч людей на вулицях столиці 27 лютого і того, що вчора відбулось під його Офісом. Наприклад, зустрітись та поговорити з представниками ГРОМАДИ. Вислухати про включеність Авакова та представників позаминулої влади у переслідування Стерненка. Порушення у вироку 23 лютого. Шкоду для країни і нього особисто від того, що сталось.
Після цього – зробити публічну заяву. Обережну, щоб не звинуватили у тиску на суд. Але з меседжем, що вирок не є законним і, по-хорошому, має бути скасованим.
Або не робити ніяких заяв і одразу перейти до дій. Звільнити Татарова та Смірнова з Офісу президента. Поставити перед своїми шнирями у парламенті питання про відставки Авакова та Венедіктової. Тобто, виключити принаймні більшість тиску на суд, де буде розглядатись апеляція Стерненка. На яку він приїде не з СІЗО, а зі своєї домівки. А суд, який буде керуватись законом (а не дзвінками від мутних чортів), його виправдає.
Після цього ще було б класно розпочати реальну судову реформу, а не ту, що вже проголосувала Верховна Рада. Щоб більше таких ситуацій, як з Сергієм, не було. І, тим паче, не було таких ситуацій як з Андрієм Антоненко, який з 2019 року сидить тупо ні за що і без жодного доказу провини.
Що ми бачимо замість написаного вище?
Народна депутатка від партії влади Галина Третьякова погрожує громадянам якоюсь законодавчою регуляцією протестів, свиня Антон Геращенко займається дискредитацією мітингів на підтримку Сергія Стерненка, його шеф Арсен Аваков публічно бреше про непричетність мусорні до вироку, засуджений разом зі Стерненком пан Руслан Демчук заявляє про тиск з боку мусорів (обмовити Сергія -> пом’якшать запобіжний захід), парламент приймає фейкову судову реформу, З’їзд суддів плює на наших західних партнерів та обирає недоброчесних членів Вищої ради правосуддя, суд відмовляється випускати Сергія Стерненка до розгляду апеляції, починається затягування розгляду справи Шеремета (щоб не довелось випускати Антоненка), etc. Тобто, державна влада на чолі з президентом Володимиром Зеленським ОЧЕВИДНО не чує громадян. Які вимагають справедливість.
І зараз ми переходимо до питання – для чого була вчорашня акція?
З обмальованими стінами, побитими шибками, підгорілою Табличкою, фаєрами, пітардами та феєрверком під вікнами будівлі офісу президента Зеленського.
Щоб людина, яка займає ОП, має у своїх руках багато неформальної влади і не гребує цим користатись, побачила гнів громадян (якщо не своїми очима, то хоча б у ЗМІ). Що вони злі, бо їх запит на справедливість ігнорується. Що вони вже б’ють шибки і цим демонструють готовність повернутись у 2013 рік, коли замість димовух та фарби у руках знову будуть, як мінімум, ланцюги і битки. Що, у свою чергу, для цієї влади може завершитись вже дуже погано (на відміну від позаминулої).
Як Зеленський і очолювана ним система відреагують на цей гнів – скоріш за все, продовженням тиску на активних громадян. Після вчорашньої акції вже є затриманий, йому шиють хуліганку.
А отже, майбутні дії обурених громадян цілком ймовірно владу все ж налякають. Але може бути пізно.
