Московська навала поводиться беспощадно. Воєнні злочини Москви проводяться майже кожного дня безлично перед очима цілого світу. Кілька днів тому грозила ядерна небезпека і мабуть ця загроза висить далі бо атомна станція у Запоріжжі знаходиться у ворожих безвідповідальних та кримінальних руках. Службовці станції стали закладниками. Хто може передбачати дальшу поведінку ворога з психічно хворим вождем який до речі вже раніше грозив ядерним арсеналом. Справу захисту ядерних станцій Україні звернено до Міжнародної агенції з атомної енергії. Подібно справу воєнних злочинів звернено до Міжнародного кримінального суду у Гаазі.
Вибачте, але ці звернення до міжнародних інстанцій можуть бути безрезультативними бо Москва зовсім не зважає на міжнародне право та міжнародні інституції. Треба мати на увазі що рішення осуду Москви Генеральною Асамблеєю ООН великою більшістю 141 голосів і тільки 5 проти це велика але тільки символічна перемога.
Найважливішим для України сьогодні це влаштуванням спокою на українському небі, найкраще встановленням зони без лету. Америка і НАТО відмовились від цього вказуючи на можливість конфлікту між НАТО і Москвою, що може закінчитися Третьою світовою війною. Ця обережність трохи незрозумілою у світлі ядерних погроз і воєнних злочинів Москви. Поважні військові експерти вказують, що колиб закрити небо то перемога у війні може бути по стороні України. Москва має велику перевагу над Україною на небі але Україна через свою територію і силу населення має перевагу на землі. Тому треба аргументувати і не залишати цього прохання, вказуючи, що один крок тільки можливого але не певного зудару між Москвою та НАТО може принести перемогу і захист цілої Європи руками збройних сил України. Програш Україною може закінчитися не тільки кров’ю українців але і вояків і цивільного населення держав НАТО і взагалі Європи. Зрештою ракети Москви з території вже окупованої України можуть досягнути і Вашингтон. Тому обережність повинна бути раціональною і далекоглядною. Наразі конечна доставка в Україну більше Джевелінів, Стінгерів і врешті Воргогс, останні призначені для збиття московських літаків.
Також є деякі досі незрозумілі занедбані справи: чому москальські агенти дипломати не видворені з усіх наших союзних держав, а у першу чергу з США? Чому ми українці не переслідуємо цих агентів? Чому не припинилось усе користування нафти і газу з Москви. На це мені звернула увагу моя шанована приятелька з Канади. Дискусія дуже корисна, але щоби вона була конструктивна так як у цьому випадку. Це припинення фактично майже зроблено у США але треба посилити по цілому світу. До цього треба заангажувати і арабський світ приятелів для збільшення продукції. Поодинока місцева влада у США припиняє ліцензування Лукойл. Це треба поширити по цілій Америці. Слід провести протести проти американських і других фірм котрі далі торгують в Москві. Найбільш яскравим прикладом це компанія Кока кола. Лавина листів до цієї компанії від споживачів напевне це влаштує або людські протести перед їхніми приміщеннями. Для інформації головне бюро у Атланта, Джорджія. Там є українська організована громада і вона повинна діяти.
Ці повищі пропозиції дуже реальні і повинні бути застосовані якнайскоріше. Треба зрозуміти, що кожен день війни і спротиву з сторони України це поразка для Москви але треба пам’ятати, що ватажок Путін це не нормальна людина, а психічно хворий деспот і злочинець, спосібний до всього, навіть до ядерного удару в одній чи другій формі.
Усі акції корисні. Правда вимоги усунути Москву з Ради Безпеки ООН це просто не здійсниме Чартером ООН. Тут треба також мати на увазі, що інколи краще мати форум дипломатичний що включає і Москву бо дійсно Москва це найбільша загроза безпеки світу і якраз для цього хоча може і без ефективності була оформлена ООН. На жаль впровадження зони без лету на українському небі вимагає рішення тої РБ ООН де Москва посідає правом вето.
Ось кілька думок дальшої дії можливої і неможливої. Все треба старатися робити бо це критичний час і кожна людина як мурашка має свою можливість і призначення допомогти.
Пригадую, що для нас українців надходять Шевченківські дні. У “Кобзарі” знаходяться слова які повинні нам служити посібником до дії: “Катерина”, “Суботів”, “Сон”, “Великий Льох”, “Кавказ” і т.д. З “Кобзарем” Ви не помилитеся. У цей тяжкий час війни треба відбути свята призначені Шевченку. Такі відзначення тільки скріплюватимуть нашу єдність і посвяту.
“В дні перемог і в дні поразок,
Щасливі дні і в дні сумні
Іду з дитинства до Тараса,
Несу думки свої земні.
Коли в душі моїй тривога,
Коли в душі пекельний щем,
Іду до нього, до живого
У всесвіт віршів і поем.”
5 березня 2022 року Аскольд С. Лозинський