Сьогодні інтенсивність обстрілів московитів по місту сильно знизилась. Обстріли були зранку та ввечері, але не надто серйозні, тихіше, ніж вчора. Найбільше діставалося все одно Салтівці. Також обстрілювали Олексіївку, Обрій (Горизонт) та Рогань, Холодну гору (зруйнували деякі будівлі Харківського СІЗО), а також передмістя (Дергачі). Наскільки я знаю, наші насипали також добряче.
У місті вперше стало так тихо за всі 13 днів. Незвично. Це дозволяє проводити активніше евакуацію тих, хто все ж вирішив їхати, а також завозити необхідні речі для військових, ліки, їжу та інше. Як відзначають самі харків’яни, завдяки зменшенню інтенсивності обстрілів поступово налагоджується постачання міста їжею і всім необхідним. Сьогодні дехто казав, що хліб вже не є дефіцитом, як був цілих півтори тижні. Також тиша дає змогу полагодити поруйновані мережі. Комунальники та енергетики – невидимі герої цієї війни, завдяки кому місто витримало у тяжкі дні. І зараз поступово оговтується, наскільки це можливо в умовах постійних обстрілів та їх загрози.
Звісно, у мікрорайонах Північної Салтівки, Салтівки та інших районів міста, де розбомблено все і вся, де немає світла, магазини не працюють. Звідти проводиться поступова евакуація, з будинків, де немає світла, тепла чи газу, де побиті вікна.
Поступово по місту зростає кількість точок видачі гуманітарної допомоги. Точно встановити хто, що і від кого не завжди можливо. Та й харків’янам в принципі зараз на це начхати.
Дехто з насторогою ставиться до цієї оперативної тиші. З одного боку, це дозволяє московитам зібрати поповнення людей, техніки, боєприпасів, перегрупуватися і відпочити. Але хіба не користь для наших воїнів? Навпаки, від цього виграємо ми, бо маємо змогу поповнити резерви і ресурси в умовах, коли за кількістю особового складу і техніки московити, будемо чесними, переважають нас. Для наших воїнів це також час на перепочинок, злагодження і планування контрдій проти русні. Зрештою, наші воїни обороняють не лише сам Харків, а, як я вже неодноразово казав, всю Харківську агломерацію (на середину лютого тут жило близько 2 млн осіб).
Минулої ночі московити поблизу Харкова висадили десант із близько 120 осіб з кількох вєртушок. Наші вже чекали на цей десант. І трохи його пошкрябали – повідомляється про близько 70 знищених окупантів. Решта – драпанули у бєлгородькому напрямку. А ще під Харковом удвухсотили генерала, який пройшов Другу Чеченську війну, Крим, Сирію – Віталія Ґєрасімова. Генерали на передовій в маневровій війні – це найвищий рівень роспіздяйства. Або справи в режимі “всьо плоха”.
Іншою проблемною точкою є Ізюм. От це місто реально стирають з лиця землі, місто з майже 50 тисячами людей, яке опинилося де-факто у блокаді через постійні невщухаючі обстріли. Жахливі руйнування будинків. Більше того, кажуть, що лінія фронту проходить через місто по річці Сіверський Донець – північна частина за московитами, південна, висока – наша. Переправа тут завжди справа вельми кровопролитна. Мости зруйновані. Тепер московити руйнують місто, щоби таки піти на Слов’янськ і створити деяке оточення нашого угрупування військ в ООС. Будемо сподіватися наші хлопці зможуть наваляти там ворогу і відбити в нього бажання і сили рватися через Ізюм.
Сьогодні був завданий авіаудар по Балаклії – 3 жінки поранені. Також під час обстрілами в Чугуєві загинула громадянка свинособакії, яка в Україні з 2012 року і мала посвідку на проживання. Ось так руSSкій мір пройшовся по своїм.
До речі, про Чугуїв і його вчорашнє “звільнення”. Він і до того разом з Башкирівкою був нашим. Йдеться про те, що московитів відтиснили від міста на прийнятнішу відстань.
Надвечір стало відомо, що бомбили з літаків селище Донець Слобожанської селищної громади. Зруйновані будинки. Загинуло дві людини, зокрема, і дитина. Слобожанське – це там, де Зміївська ТЕС. А це селище недалеко від станції.
Виходять на протести на Харківщині, Луганщині, Херсонщині та Запоріжжі. Так, на Харківщині проти московитів протестували у Куп’янську. Московити акцію вирішили не чіпати. Ненасильницький рух опору поступово шириться окупованими територіями. Це радує і надихає.
Премію дарвіна сьогодні отримує партія опездеже, яка випустила заяву, що справа партії – захист України і рекомендувала членам записатися в тероборону. Я на це подивлюся із попкорном (якщо його дістану). Наприклад, на хухрича Це настільки феєрично, що я навіть не можу підібрати ані слів, ані матюків Підрійоти, хулє, прокинулися на тринадцятий день війни!
Минув ще один день. І я дякую ЗСУ, НГУ, теробороні, волонтерам, медикам, а також комунальникам і рятувальникам за нього. Підтримуйте і допомагайте нашим захисникам. Віримо в наших військових, віримо в себе і віримо в Україну!
Сергій Петров
