Сьогодні обстрілів по місту не було. Натомість обстріли були у північних передмістях міста. На південному сході області тривають бої. Kalush Orchestra з України виграли Євробачення.
День минув тихо. Обстрілів московитів по Харкову не було. Ввечері пішов дощ із грозою. Відрізнити грозу від мінусу чи теоретично плюсу виявилось достатньо просто. До речі, мої побоювання були марними.
Натомість рашистські обстріли передмість на північ від міста тривають: Руська Лозова, Циркуни, Дергачі та населені пункти Дергачівської міської громади, села Золочівської сільської громади, Чугуїв на околиці. Через обстріл окупантів Чугуєва було поранено двох людей, у т.ч. 15-річного хлопця. А через московитський обстріл смт Старий Салтів загинув чоловік.
На північ та північний схід від Харкова тривають бої. Купа людей таємничо кажуть про вихід до держкордону, але не називають цього населеного пункту.
Значить операція триває і сам вихід до кордону не є кінцевою метою та важливою віхою.
У Харків повертаються люди, машин чимало (але основна проблема – це пальне), на вулицях не порожньо. Відкрилося багато відділень Нової пошти по місту. Звісно, ще не всі, і звісно не відкриються відділення там, де є пошкодження будівель та інфраструктури і їх неможливо відкрито (Північна Салтівка, частина номерної мікрорайонної Салтівки, Обрій, П’ятихатки).
Міська влада опублікувала список маршрутів транспорту – 4 трамвайних, 8 тролейбусних, 25 автобусних. Будуть запускати поступово з понеділка. Обіцяють їх корегувати (гадаю, зважаючи на пасажирські потоки та безпекову ситуацію). Працюватиме транспорт з 7 ранку до 19 вечора. Перші 2 тижні проїзд в комунальному транспорті буде безкоштовним.
Головна проблема – щоби витримали комунікації (електрика, водопостачання, водовідведення, газ та інше). Комунальники ведуть ремонтні роботи у Харкові та північних передмістях (зокрема, на пошкодженому газогоні біля смт Коротич). Все-таки московити часто прицільно били саме по лініям комунікацій або поблизу них.
Сьогодні в міських пабліках чи вперше опублікували інформацію про пожежу, яка не причинена обстрілом, а необережним поводженням з вогнем. Такі флешбеки “нормальності”, коли пожежа – це не наслідок влучання снаряду, якісь побутові речі.
Достатньо легко відрізнити людей, які пережили ці важкі понад 2,5 місяці і тих, хто тільки повернувся. Обережно скажу так: приписати собі якісь досягнення тим, хто відсидівся, нічого не робив і оце повернувся, – ніхто не дасть. Аж до застосування ефективних методів роз’яснення. Другий аспект який виникає у зв’язку з поверненням великої кількості людей – безпековий. Їх реально треба вчити рівню безпеки, які у Харкові є нормою. Якщо коротко, то нормою у місті є майже тотальна цензура, якої дотримуються і мешканці в тому числі. При цьому до цього звик до настільки, що оприлюднення інформації, яку би у Харкові ніколи би не повідомили публічно, викликає негативні емоції на кшталт – “яка там влада ідіоти”. Хоча всі ми також вчилися цим навичкам. Але в багатьох випадках саме не вказання конкретного об’єкту, навіть якщо він відомий більшості харків’ян, рятувало чимало життів.
Харківські музиканти “Prime Orchestra” поїхали у турне Європою “Stand with Ukrainе” для збору грошей на потреби ЗСУ. За місяць планують зіграти 12 концертів. Вже відбулися концерти у Польщі та Естонії. Також демонструють і фільм про Харків.
Чоловіку, який розказав та показав безперешкодний шлях російським військовослужбовцям до с. Вільхівки, повідомлено про підозру
Одному чоловіку повідомлено прокуратурою про підозру у державній зраді за колаборанство на московитів – він показав безпечний шлях з смт Старий Салтів до с. Вільхівка, супроводжуючи окупантів на власному авто.
У Циркунах мародери обікрали підприємство з продажу запчастин. Але їх затримали і вже висунули підозру у вчиненні злочину.
Директорка меморіалу “Дробицький яр” (це друге місце в Україні за кількістю розстріляних євреїв під час Голокосту – 15-20 тис. людей) зазначила, що деякі наслідки московитських обстрілів можуть залишити як нагадування про російську агресію майбутнім поколінням. Меморіал постраждав – приміром, менора, яку добре видно з траси на Чугуїв, а його територія не розмінована і знаходитися на ній небезпечно.
У Руській Лозовій, яка понад 2 місяці була в окупації, люди не хочуть асоціацію з “руськістю” і хочуть її прибрати з назви села (у прикордонних районах з московією “руськими” звуть саме московитів) – село було засновано десь у середині XVII століття московитами – служилими людьми, які були зобов’язані захищати південні рубежі Московського царства. Поруч є село Черкаська Лозова (черкасами до початку XVIII у московії називали українців і українських козаків, зокрема, вже пізніше, за Петра I, це поняття заступило слово “малороси”). До речі, на Харківщині три випадки, коли поруч розташовані Черкаські та Руські села з цим уточненням у своїй назві. Один нардеп пропонує назвати Руську Лозову Українською Лозовою. Але для мешканців сусідніх українських сіл хоч як не назви це все одно буде московитським село – ця різниця на генному рівні.
В області ситуація напружена: на південному сході тривають бої – попри атаки рашистів, наші воїни тримають оборону. Натомість московити обстрілюють села поблизу лінії фронту – у Балаклійській, Оскільській та Ізюмській громадах.
В окупованому Вовчанську ще у перший день окупації повісили московитську трикольорову ганчірку, а якийсь чоловік похилого віку її зняв, на інший день повісили ще одну ганчірку – знову дід зняв її – і діда забрали. Магазини фактично не працюють, працює лише ринок – що люди привезли з московії чи виростили у себе в господарстві. Рашисти можуть підійти і забрати щось з того, що стоїть на прилавку, не заплативши за це.
Тривають бої на Лиманському напрямі, а також московити хочуть переправитися через Сіверський Донець, щоби оточити Сєвєродонецьк та Лисичанськ – в район Білогорівки знову стягують техніку. Також тривають московитські атаки біля Сєвєродонецька, та в напрямку Бахмута. Так само рашисти атакують у напрямку Костянтинівки, в районі Авдіївки, Мар’їнки, Великої Новосілки, Гуляйполя та Оріхова. Тривають обстріли міст і сіл Донеччини та Запорізької області.
В Маріуполі ситуація надзвичайно важка. Постійні атаки московитів та безрезультатні спроби домовитися про порятунок поранених. Вони хочуть показово знищити оборонців Маріуполя як акція помсти, що місто не здалося відразу.
Московити на окупованих територіях Херсонщини намагаються зібрати паспортні дані та встановити приналежність майна людей та планують провести “перепис” населення. Очевидно, це потрібно для пошуку тих, кого ще не знайшли, а також т.зв. “легітимізації” своїх дій.
На московії не спокійно. Знову у Бєлгороді якась “бавовна” (“хлопки”). Нібито в тамтехніх пабліках казало, що кудись прилітало в районі с. Муром Бєлгородської області.
Смішне. Московити висвітлюють новини у кращих традиціях КНДР. Колись ми сміялися, що КНДР заявило на своєму телебаченні, що вони виграли Чемпіонат світу з футболу. Так от – тепер успіхи ЗСУ рашисти видають за свої – відео знищення нашими літаками об’єктів на Зміїному, Байрактарами – корабликів і гелікоптера – що це московити знищили купу української техніки на Зміїному та групу підтримки. А фоточками з Білогорівської -баївки розповіли про знищення роти (а чому не батальйону чи бригади?) ЗСУ, яка хотіла переправитися через Сіверський Донець. Коли немає своїх перемог…. Цікаво, а що таке – з перемогами у них так сутужно? Все по плану, ага?
Kalush Orchestra перемогли на Євробаченні. Перемогли цілком заслужено – і через шоу, і через пісню. Перемогли як підтримка Європи нашої країни у часи війни. Так, це цілком політичне голосування. Хтось лається на журі – ну реп ніколи журі не подобався, а тут – етно-реп. А от публіка віддала 439 балів з 468 можливих!!! Цей рекорд з голосування глядачів я не знаю коли може бути побитий! Глядачі 28 країн із 40 дали Україні перше місце і максимальну кількість балів!
А ще хлопці змогли заявити про необхідність порятунку військових та цивільних з Азовсталі. Всі знали, що вони це зроблять. Питання лише у якій формі – наші зробили наголос на гуманітарному аспекті. Після цього нордичні ісландки зробили тупо політичну заяву “Мир для України”. Купа представників з різних країн поруч зі своїми тримали наші прапори. Хіба не було зрозуміло що всі розуміють хто має перемогти? Дискваліфікувати потенційних переможців (люди, ну там же не ідіоти сидять в організаторах) – це поставити хрест на Євробаченні в очах Європи та світу. Коротше, підібрали коректну заяву і опублікували.
Перемогла повністю україномовна пісня. Але перемогли ми всі – своєю мужністю і хоробрістю. А ще ця перемога на Євробаченні – заслуга ЗСУ, які докладають надзусиль для боротьби з окупантами.
А ще це була важлива перемога. Насамперед, моральна. Нам потрібні гарні і позитивні новини. Які би стимулювали Європу допомогти нам, щоби наступного року Євробачення пройшло в Україні. І також це було важливо, зокрема, тому, що рашистів виключили зі списку учасників конкурсу.
Дякуємо нашим наших за ще один прожитий день, за відтіснення московитів від Харкова та оборону на Донбасі. Віримо в ЗСУ! Віримо в Україну!
Сергій Петров
