80 років тому, 28 жовтня 1942 року, вперше після ліквідації більшовиками Української Народньої Республіки, у Краматорську постав символ України. Так краматорська організація українських націоналістів відзначила першу річницю звільнення міста від більшовицької окупації. На честь річниці на тодішній центральній площі міста відбулось відкриття Золотого Тризуба України. Він постав на тому місці, де до німецької окупації стояв пам’ятник Лєніну.
Під час німецької окупації на Донеччині місцеві проводи ОУН активно діяли більш ніж у половині з 35 районів області.
Під час німецької окупації на Донеччині місцеві проводи ОУН активно діяли більш ніж у половині з 35 районів області. Українські націоналісти влаштовувались до міських управ, поліції; створювали кооперативи, видавництва; відкривали українські школи, театри, друкували українські газети. Не менше 90% членів місцевих проводів ОУН на Донеччині були місцевими мешканцями.
Під час окупації не було запеклого партизанського спротиву окупантам, у степах важко знайти місце де сховатись. Проводилась в основному пропагандистська робота та надавалась можливість людям виживати, насамперед українській інтелігенції.
ОУН в Краматорську налічувала близько 150 осіб
Не став винятком і Краматорськ, у невеликому місті (статус міста отримав 1932 року) 1942 року організація українських націоналістів мала у своєму складі близько 150 осіб. Під час німецької окупації працювало 22 українські школи, видавалась українська газета, друкувались українські книжки. Так, для першокласників було видано «Буквар», для учнів 2-4 класів видавались «Читанки», наклади складали не менше 2 тисяч примірників. Ось як описував підготовку до навчального року П.Ковалевський у «Краматорській газеті» від числа 11 жовтн 1942 року:
«Зараз у Краматорському районі працює 14 сільських і 8 міських початкових шкіл, а в них добуває освіту 3705 дітей віком від 7 до 11 років. Не дивлячись на те, що керівництва збоку центральних освітніх установ країни й до цього часу не мають, всі школи мають учбовий план і програми, за якими й викладаються в них українська й німецька мови, арифметика, каліграфія, рукоділля, гімнастика й співи. З підручників школярі мають на руках тільки читанки, які заздалегідь були складені міськими вчителями і які в своєму змісті уже позбавлені матеріалу комуністичного напрямку. … з 1-го жовтня й класні заняття в одній чоловічій і в одній жіночій середній школі. На останніх учбових закладах при нових шкільних умовах зібралося 370 юнаків і дівчат з метою продовжити свою освіту й ґрунтовно підготуватися для вступу в вищу школу. Для них розроблена методична документація й запрошені досвідчені вчителі.»
ОУНівське підпілля Краматорська максимально інфільтрувало своїх агентів до окупаційних органів управління містом: до міської Управи та поліції, проводячи підривну роботу проти німців та більшовицьких партизанів. І саме завдяки ОУНівців 75 років тому на центральній площі Краматорська постав символ України. Керівником Краматорського Окружного Проводу ОУН(б) в 1942-1943 рр. був Яків Майченко (псевдо Вячеслав). Важливу роль в українському житті відігравала й Краматорська «Просвіта», секретарем якої був Федір Руденко.
А що ж у цей час російське життя Донеччини? Можна почути про Донеччину – «ісконно русскіе зємлі». Адже у багатьох окупованих містах Росії діяли організації народно-трудового союзу (НТС). На Донеччині під час німецької окупації не було створено жодної організації НТС або іншої російської організації.
Після «визволення радянськими військами Донеччини від німецьких окупантів» ОУНівське підпілля Донеччини в основному було ліквідовано. Чому так сталось? Буде відповідь і на це питання.
Олекса Муравльов, ІЦ “Майдан Моніторинг”
PS. При підготовці статті про відкриття Золотого Тризуба України в Краматорську використовувались матеріали Олександра Добровольського, дослідника українського руху на Донеччині у 20-му столітті, за що йому велика подяка.
