У новому випуску Совка довбаного Наталка Зубар і Оксана Яцюк згадують улюблені та не дуже шпигунські книжки і фільми. “І один у полі воїн”, “З росії з любов’ю”, детективи Ле Карре та Богомила Райнова. Чому жінки у шпигунських історіях були другорядними персонажами? Чому в сюжетах переважала жінка-жертва, яку рятує відважний радянський розвідник? Як стереотипи щодо жінок проявляються у російсько-українській війні? Запрошуємо дивитись і обговорювати.
“Подвійне життя подвійна мораль, подвійна лояльність, і люди могли бути шпигунами самі у себе, конспіраторами всередині себе, своєю власною головою, і це насправді був жахливий час”, – розповідає Наталка Зубар.
“Героїчне” шпигунство служило радянській владі і діяло на шкоду Україні.
Британський журналіст Гарет Джонс, одна з робочих гіпотез, що він був вбитиий радянською розвідкою, бо оприлюднив правду про Голодомор. Умовний штірліц цілком міг готувати це вбивство.
Розвідниця Марія з третьої книги трилогії «І один у полі воїн» після Другої світової війни працює у Німеччині. Це цілком могла бути група, яка готувала вбивство Бандери. А вбивство Коновальця – це теж справа рук радянських штірліців.
Треба розуміти, що скільки б нам совок не розказував що в Штірліца-Ісаєва була мама українка, все, що вони робили разом з тайфунами з ніжними іменами, всі ці радистки кет і так далі – все це йшло на шкоду Україні.
Запрошуємо дивитись і обговорювати.
