Український план досягнення мирної угоди в російсько-українській війні

Початок дипломатичних перемовин між США та Росією показав два моменти: а) сторони домовилися далі домовлятися, б) ні в кого немає конкретного плану, хіба що у росіян наявні побажання, які були озвучені до того.

Найближчим часом на нас очікує лавина суперечливих повідомлень. Проте українське суспільство та українське політичне керівництво і дипломатія мають дотримуватися чіткої послідовності кроків від усіх учасників мирних перемовин по завершенні російсько-української війни.

Процес та послідовність подій в рамках перемовин

В Україні має бути така консолідована позиція щодо процесу перемовин та учасників:

• в перемовинах обов’язково беруть участь європейські країни ЄС і НАТО як країни, що забезпечують безпосередні безпекові гарантії;
• можлива участь Туреччина (країна, яка контролює Чорноморські протоки за доктриною Монтре);
• будь-який проєкт документу має бути публічним і отримати реакцію українського громадянського суспільства для надання суспільного мандату Президенту України на подальші дії;
• не публічність і не врахування думки громадянського суспільства України є мандатом Президенту не підписувати подібну угоду.

Наявність в Україні активного громадянського суспільства та відсутність подібного в Росії є факторами, що суттєво впливають на процес перемовин. Фактично Президент України має можливість під час перемовин апелювати до реакції громадянського суспільства і у певній формі включати його як додатковий фактор та гравця у перемовинах.

В Україні має бути консолідована позиція щодо такої послідовності подій:

1. припинення вогню з контролем (мінімум триває 6 місяців до реалізації наступного етапу),
2. підписання мирної угоди із її можливою ратифікацією парламентами України та Росії;
3. проведення позачергових виборів Президента України;
4. підтвердження новим Президентом виконання мирної угоди із додатковими умовами щодо репарацій та прав захисту російської нацменшини в Україні та української нацменшини в Росії.

Важливим елементом має бути моніторинг виконання режиму припинення вогню та інших зобов’язань. Але ми пам’ятаємо як сліпли на російські дії протягом 2014–2022 роках моніторингові місії ООН та ОБСЄ.

Додаткові обов’язкові зобов’язання:

• обмін військовополонених за принципом «всіх на всіх», у т.ч. засуджені за будь-які злочини
• повернення примусово депортованих дітей та громадян України
• повернення цивільних громадян України з тимчасово окупованої території України, засуджених в Росії за «антивоєнними», «іноагентськими», «дискредитаційними» статтями та тим, що на Росії називається «злочини проти державної безпеки», при чому Україна готова обміняти засуджених за злочини проти національної безпеки громадян України.

Питання мирної угоди

Має бути підписано мирну угоду, яка фіксує всі основні параметри мирної угоди та безпекові гарантії для України. Також має бути прописаний дієвий механізм щодо реакції на порушення цих безпекових гарантій з боку Росії.

Він точно не має бути сформульований у дусі Будапештського меморандуму (його виконання – винесення питання на засідання Ради Безпеки ООН), а має включати наявність:

• допоміжних миротворчих контингентів на строк 10–15 років для запобігання нападу Росії проти України;
• умови надсилання необмеженої кількості зброї для України від Європи, введення жорстких санкцій проти Росії;
• реалізацію інших дво- чи багатосторонніх угод України з іншими країнами (військова допомога, у т.ч. власними військами чи добровольцями – через режим максимального сприяння добровольцям, проведення агітаційних кампаній європейськими державами тощо).

Ця угода не має стосуватися таких питань:

• визнання російськими тимчасово окупованих територій України та іншими країнами, крім Росії;
• обмеження чисельності, складу, озброєння ЗСУ та інших сил оборони і безпеки України;
• участі України у політичних, політико-економічних, економічних, військових, військово-політичних союзах і блоках, можливості сформувати власні військово-політичні альянси з третіми країнами, розміщувати на своїй території за надання згоди Верховної Ради України іноземні війська;
• втручання у питання Конституції України щодо суверенітету, територіальної цілісності, унітарності держави, моделі управління на будь-яких рівнях, вибору Євроатлантичного курсу, участі у військових блоках, військового чи нейтрального статусу, розміщення на своїй території військових баз (поки заборонені Конституцією) державної мови, набору прав і свобод;
• втручатися у законодавство щодо суверенітету, армії, сил безпеки і оборони, присутності та взаємодії з іншими країни щодо військової допомоги та військових контингентів, державної мови, свободи віросповідання, інших прав і свобод, моделі виборчої системи, моделі управління на будь-яких рівнях, трактування історії, національно-патріотичного виховання, декомунізації, деколонізації, дерусифікації, освіти, культури, шанування власних героїв;
• помилування за злочини проти національної безпеки, територіальної цілісності, воєнні злочини (виняток – для обміну з росіянами).

Прив’язка позачергових виборів в Україні до ратифікації парламентами України та Росії або підписання мирної угоди. Вибори лише після, але не до.

Питання поступового зняття санкцій щодо Росії має бути прив’язаним до виконання Росією подібного плану. Не Україною чи будь-ким ще, а ЛИШЕ Росією.

Воєнний стан скасовується лише після підписання мирної угоди з конкретними безпековими гарантіями.

Україні потрібна єдність, консолідація щодо простих червоних ліній, на які українське громадянське суспільство за будь-яких умов не піде і підтримає в цьому Президента України, українське політичне керівництво та українських дипломатів. І таким чином надасть мандат на дії відповідно до червоних ліній.

Порушення червоних ліній означатиме, що українське суспільство не приймає таку мирну угоду та не дає Президенту України приймати її.

Сергій Петров вже писав, що «українці є найбільшою невідомою у рівнянні будь-яких перемовин і угод. Ані московити, ані американці, ані європейці не знають нашої історії та тип нашої соціальної взаємодії і реакції на будь-що. Тому можна про будь-що домовлятися, а українці здатні зруйнувати в один чудовий момент плани всім».

Тому зараз важливо консолідуватися попри різні політичні погляди, суперечності та невдоволення навколо відстоювання наших національних інтересів та нашої держави.

Сергій Петров, відповідальний редактор сайту «Майдан», Секретар Правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»

Наталія Зубар, головний редактор сайту «Майдан», Голова Правління Інформаційного центру «Майдан Моніторинг»