Київський суд відпускає проросійських колаборантів з Бучі

Перемикач мов

Тиша в залі суду: як гучна справа про державну зраду в Бучі ризикує завершитись без вироку
Буча — місто, яке стало символом трагедії, болю та нелюдської жорстокості під час окупації Київщини. Увесь світ бачив фотографії закатованих мирних мешканців. Увесь світ чув — «Буча – це не перебільшення».

Але в той час, коли міжнародні суди готуються до засідань, в самій Україні одна з гучних справ про державну зраду може завершитись без вироку.

Йдеться про трьох обвинувачених, які, за свідченнями, під час окупації Бучі співпрацювали з російськими військовими, застосовували насильство до цивільних та чинили інші злочини. У справі фігурують численні свідки, фотографії, медичні довідки, заяви до поліції — усе це мало б скласти переконливу доказову базу.

Проте несподівано суд змінив запобіжний захід із тримання під вартою на грошову заставу, відпустивши підозрюваних. Потерпілі не були повідомлені. Деякі свідки ще не були допитані. Частина з них — за словами учасників процесу — отримували погрози. Але суд це до уваги не взяв.

Прокурор у справі у телефонній розмові з потерпілою заявив, що не бачить у справі складу злочину за статтею 111 ККУ — державна зрада, і що “докази недійсні або неповні”. Проте інший прокурор, який тимчасово замінював його, вказав: “доказів достатньо, справа очевидна”.

Чому в матеріалах справи “зникають” документи? Чому суд ухвалює рішення, не взявши до уваги потенційну загрозу для свідків? І чому державний обвинувач, замість відстоювати інтереси України, заявляє, що “справа сира”, а “слідчі погано попрацювали”?

Це Буча. Це справа про зраду в місті, де було вбито сотні. І якщо злочинці можуть вийти на свободу посеред мирного населення, то що це — недбалість, саботаж, чи щось більше?

За інформацією, яку нам вдалося отримати, потерпіла сторона вже звернулася з офіційними заявами до Офісу Генерального прокурора та Вищої ради правосуддя, вказуючи на ознаки корупції, ігнорування доказів і упередженість у судовому процесі.

Ця історія — не лише про Бучу. Вона про те, що навіть у найочевидніших злочинах держава має бути пильною, а правосуддя — безкомпромісним.

Автор: Жителька Бучі Олена Гарна.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*


шістнадцять + 7 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються дані ваших коментарів.