Звуковий терор як метод катування: роль OSINT-досліджень у виявленні воєнних злочинів та забезпеченні міжнародної відповідальності

Звуковий (акустичний) терор – новий вид психологічного насильства, який застосовується агресорами з метою деморалізації цивільного населення. Згідно з Конвенцією проти катувань, будь- яке навмисне заподіяння тяжких фізичних чи психічних страждань суворо заборонено «при будь-яких обставинах».

У рамках міжнародного права навмисне створення руйнівних звукових хвиль можна розглядати як тортури або нелюдське поводження, заборонені Римським статутом Міжнародного кримінального суду та Женевськими конвенціями. Дослідники ІЦ «Майдан Моніторинг» вводять поняття «акустичний терор» як цілеспрямоване створення звукових хвиль, що діють довільно й проти волі людини, викликають широкий спектр шкідливих наслідків і впливають на стан колективної свідомості. Вони наголошують, що «акустичний терор є складовою терористичної тактики», яку РФ застосовує у війні проти України.

В умовах сучасної війни РФ проти України звукові атаки стають елементом бойових дій. Постійні артилерійські обстріли та ракетні удари по житлових кварталах Харкова й інших міст ство- рюють інтенсивні «звуки війни», що травмують населення ударни- ми та акустичними хвилями. За спостереженнями, головна мета таких атак – «зламати колективну волю» та навіяти страх цивіль- ному населенню.

Такі дії очевидно супроводжуються наслідками, подібними до тортур: люди скаржаться на зниження слуху, сильну тривожність, хронічні порушення сну і психічний стрес. Наприклад, за даними харківського дослідження, РФ «систематично бомбардувала Харків, вдень і вночі… породжуючи інтенсивні «звуки війни», які травмують людей ударними і звуковими хвилями». Таким чином акустичний терор постає реальною зброєю психологічного тиску під час обстрілів.

У контексті повномасштабної війни РФ проти України звуковий терор є надзвичайно актуальною темою. За оцінками місцевої влади, у Харкові на момент досліджень залишалося від півмільйона до семисот тисяч цивільних, і практично всі вони змушені постійно чути звуки вибухів та сирен.

Хронічне перебування під такими звуковими атаками призводить до стійкого підвищення тривожності і фрустрації населення. Як зауважує професор І. Рущенко, «кожний звук наносить травму людині… Це мікротравми: вони накопичуються, складаються, інтегруються, а їхні наслідки є негативними».

Крім фізичної шкоди, звуковий терор серйозно впливає на психологічну стійкість громадян та їхню готовність чинити спротив. У таких умовах ефективне документування випадків акустичного терору стає критичним для привернення уваги міжнародної спільноти та правосуддя.

Звуковий терор це форма жорстокого поводження з населенням

Звуковий терор розглядається як форма жорстокого поводження з населенням. Його ознаки відповідають елементам злочинів проти людяності (катування) та воєнних злочинів (тяжкі порушення законів війни): це навмисне застосування надмірного звуку для заподіяння страждань, залякування цивільних і руйнування їхнього психологічного стану.

Конвенція проти катувань забороняє будь-яке навмисне заподіяння болю або страждань у будь-яких обставинах, а Римський статут (ст. 7, 8) та Женевські конвенції передбачають кримінальну відповідальність за тортури й нелюдське поводження під час збройних конфліктів.

Документовані факти звукового терору в Україні. Уже з перших місяців війни зафіксовано системні звукові напади на мирних жителів. Так, у звіті від 5 березня 2022 р. повідомлялося, що російська артилерія обстрілює спальні райони Харкова, прагнучи  «зламати колективну волю» та залякати місто, використовуючи тактику акустичного терору, при якій вибухи чутні всюди й створюють враження обложеного міста.

Постійні російські бомбардування не обмежуються поодинокими ударами: наприклад, з березня 2022 по лютий 2023 ракетні удари по Харкову тривали з різною інтенсивністю, охоплюючи все місто і повторно травмуючи його жителів. Багато людей були змушені покинути прифронтові міста через невпинні гучні вибухи.

Проведені дослідження вказують на прямий зв’язок між такими звуковими атаками і здоров’ям: наприклад, зафіксовано різке та хронічне зниження слуху, підвищення рівня тривожності, безсоння та інші невротичні стани у мешканців, що зазнали багаточасового впливу «звуків війни».

Відкриті джерела стають ключовим інструментом збору доказів акустичного терору. За словами експертів, OSINT передбачає «збір та аналіз відкритої доступної інформації: соціальних мереж, новин, супутникових знімків тощо», що дає змогу дослідникам відновлювати обставини, місце та час порушень.

Завдяки OSINT було зібрано численні відео й фото вибухів у житлових районах, а також свідчення очевидців. Інформаційний центр «Майдан Моніторинг» у межах документування воєнних злочинів зазначає, що один із ключових напрямів їхньої роботи – це «пошук, обробка та аналіз інформації, яка розміщена у відкритих джерелах», що тривало понад пів року.

Так, фотознімки руйнувань та оцінок пошкоджень історичних будівель були використані слідчими для підтвердження фактів воєнних злочинів РФ (зокрема, у виставковому проекті FRACTURE фіксується задокументована робота щодо Харкова).

Фахівці пропонують створити карту акустичних подій міста

На основі зібраних даних фахівці пропонують створити карту акустичних подій міста (лог звуку вибухів), що стане новим інструментом супроводу порятункових операцій і подальшого аналізу: «пропонується створити звукову карту міста під час бойових дій, яку можна використовувати рятувальникам та слідчим».

Потенціал даних для міжнародної відповідальності. Зібрані у відкритих джерелах докази здатні лягти в основу розслідувань воєнних злочинів на міжнародному рівні. Наприклад, у юриспруденції Міжнародного кримінального суду вже враховується значення цифрових доказів війни в Україні: платформи соцмереж переповнені відео, фото та аудіозаписами обстрілів, що створюють «основу для цифрових доказів», на яку має спиратися Офіс прокурора.

Багато типів воєнних злочинів (цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах, атаки на лікарні і школи, застосування забороненої зброї, тортури тощо) вже були задокументовані саме через OSINT-аналіз.

Таким чином, дані OSINT не лише підтверджують факти звукового терору, а й ідентифікують винуватців. Українські право- захисники зазначають: «розвідка за відкритими джерелами відіграє важливу роль у документуванні та розслідуванні воєнних злочинів», адже вона «допомагає встановити осіб, винних у воєнних злочинах». Саме тому матеріали з відкритих джерел можуть бути долучені до доказової бази у міжнародних процесах (наприклад, у справах МКС чи ad hoc трибуналів).

Акустичний терор у повномасштабній війні РФ проти України слід розглядати як новітню форму тортур та воєнних злочинів, оскільки він свідомо спрямований на доведення цивільного населення до страху і безсилля. Рамки міжнародного права (Конвенція проти катувань, Римський статут, Женевські конвенції) дозволяють кваліфікувати такі дії як злочини проти людяності та воєнні злочини. Ефективне розслідування цих злочинів неможливе без OSINT: відкриті джерела дають змогу документувати звукові атаки, створювати нові види доказів (наприклад, акустичні карти обстрілів) і відстежувати винних. Як зазначено експертами, завдяки OSINT «ми можемо продовжувати проливати світло на воєнні злочини, приносити справедливість жертвам та наближати заслужене покарання винних».

На основі зібраних даних громадські організації та правоохоронці можуть ініціювати міжнародні справи проти винних у застосуванні звукового терору.

Автор: Захарчук Роман, член правління Інформаційного центру “Майдан Моніторинг”, керівник юридичного відділу

Список літератури

1. Акустичний терор в контексті російсько-української війни: соціологічний вимір
2. Бандура А. Агресія: соціальне навчання і контроль над поведінкою / А. Бандура. – К. : Основи, 2000. – 376 с.
3. Висоцький О. Тероризм як соціальне явище : монографія / О. Висоцький. – Харків : Право, 2020. – 312 с.
4. Дідковська Л. Вплив звуку на психіку людини / Л. Дідковська // Психологія і сучасність. – 2019. – № 2. – С. 45–50.
5. Жижек С. Насильство: шість поглядів із боку / С. Жижек ; пер. з англ. – К. : Ніка-Центр, 2018. – 224 с.
6. Ковальчук І. Акустичні методи впливу у воєнних конфліктах / І. Ковальчук // Воєнна думка. – 2021. – № 4. – С. 23–31.
7. Мартинюк Р. Інформаційно-психологічна війна: технології впливу / Р. Мартинюк. – Львів : Світ, 2022. – 198 с.
8. Морган М. Сучасний тероризм / М. Морган ; пер. з англ. – К. : Критика, 2015. – 272 с.
9. Станішевський В. Психологічні аспекти акустичного впливу / В. Станішевський // Соціальна психологія. – 2020. – № 1. – С. 64–71.
10. Шевченко Л. Акустична зброя: міфи і реальність / Л. Шевченко // Безпека держави. – 2023. – № 3. – С. 14–19.

Вперше оприлюднено в збірці: Роль OSINT-досліджень у підвищенні рівня національної безпеки України : матеріали круглого столу (м. Львів, 7 травня 2025 р.) / укладач І. О. Ревак. Львів : ЛьвДУВС, 2025. 259 с. УДК 351.746.5:004.9:343.9(477)