Чи просто перевірити якість води в річках навколо? Ми долучилися до Української Водної Експедиції 2025, щоби дізналися якість води малих річок Харкова і самі переконалися, що не так вже це і просто, але дуже захопливо! Запрошуємо в віртуальну подорож з нами, яка може підготувати вас до власної моніторингової експедиції.
Для тих, кого цікавить тільки висновок, напишемо, що якість води притоків річки Саржинки задовільна. Якщо іншої кращої води нема, то воду з них можна пити після кип’ятіння, і митися нею.
Ми планували взяти воду в річці Саржинка, вона протікає через популярний харківський парк, який планується розширити й далі по течії річки, ймовірно побудувати там штучні озера, і нам була цікава якість води тих майбутніх озер. І хоча я буквально виросла в тому Саржиному Яру, через який і протікає річка, я дуже мало знала про його водні ресурси. Популярне джерело води в яру не має стосунку до річки, як виявилося, його невикористану воду просто зливають в річку нижче течії, а також в ній своє коротке життя проводить форель, яку ловлять за гроші з великим задоволенням.
Так от, наша експедиція не про джерело, а про малі річки вище по течії Саржинки, на північ.
Хто робив моніторинг стану води?
Ми це – Громадська організація Інформаційний центр “Майдан Моніторинг” і Голова Правління організації Наталія Зубар (я і пишу цей текст) та наша партнерка в багатьох проєктах Валерія Гонтар.
План моніторингу стану води підготували наші партнери по екологічній коаліції “Досить Труїти Україну” – Мережа “Довкола”. Методологія якісного моніторингу стану води ними детально описана тут.
Нам прислали детальну інструкцію з відбору проб, форми документів, перелік обладнання. Що ж могло піти не так? Ми ж досвідчені монітори, подумали Наталка і Валерія, роздрукували папери, взяли чисті пляшки, фотографа і пішли в експедицію 20 квітня 2025 року.
Головне, що пішло не так, — це сама річка Саржинка. Ми її довго шукали, кілька кілометрів роздивлялися русло, щоби зрештою дізнатися, що річка… висохла. Тижні два тому трохи води ще було, але не в день нашої експедиції.
Як і планували, ми взяли пробу в річці Сокільники, яка тече через район з такою ж назвою. Вода мала слабкий запах і трохи каламуті, про що ми і написали в моніторинговому акті. Треба було також описати місцевість навколо, і тут Валерія пригадувала терміни зі студентських часів. Треба було також вказати температуру води і повітря. І додати координати місця забору води.
Пляшку з водою треба було закрити, приклеїти моніторинговий опис і замотати плівкою. Як пояснив Максим Сорока, голова ГО “Довкола”, це потрібно, щоби пошта прийняла такі пляшки.
З першою річкою Сокільники все було просто. Вона виявилася і найчистішою з усіх наших проб. Проблеми почалися далі.
Які були проблеми з моніторингом?
У пошуках Саржинки ми перейшли на інший бік яру, там, де район Павлове Поле. І замість Саржинки знайшли дві невідомих нам річки, яких на онлайн-мапах немає взагалі, а інформації про них в інтернеті ми знайти не змогли. Ми не знаємо їх назв, якщо ви раптом їх знаєте, пишіть нам. На стічні води вони не були схожі, зрештою, аналіз води показав середню якість. На пробах ми їх назвали “Саржинка 1 і 2”. Поставити координати забору води виявилося великою проблемою, бо тривала повітряна тривога, далі без коментарів, хто знає, той розуміє.
Закінчили ми експедицію популярним колодязем в районі “Помірки-Сокільники”, який я пам’ятаю все життя, і про який розповідали, що вода в ньому особливо чиста. Однак вона виявилася найгіршою з усіх проб. Хоча різниця між складом чотирьох проб не дуже велика.
Експедиція в нас зайняла 5 годин, вона проходила в надзвичайно мальовничій природі. Ми зафоткали весь процес, бо кожне місце відбору води треба було зняти з чотирьох сторін, і сам момент забору води теж. Ми з Валерією дуже вдячні фотографу, який має причини залишитися анонімним. Фотоальбом публічний і детальний можна побачити тут.
Якою виявилася якість води в наших річках?
Гарною новиною є те, що в усіх пробах немає слідів каналізації, в одній є трохи слідів автомийки. Вся вода лужна, типова для наших країв. І вся вода придатна до використання за умов, коли кращого немає.
Стан досліджених річок середній, в них трохи бракує кисню, і через це вони схильні до заболочування. Що з ними робити? Максим сказав — нічого, спостерігати і повернутися до аналізу через 5 років.
Детальні результати всієї експедиції можна подивитися тут – Літопис про результати громадських досліджень забруднення вод суші: перше півріччя 2025 року Наші результати там під номерами 0089-0092.
Кому ми завдячуємо можливості зробити моніторинг?
Ми вдячні колегам за можливість взяти участь в цьому дослідженні як громадські науковці. І дуже хочемо мати можливість обстежити інші численні малі річки Харкова і Харківщини.
Це дослідження стало можливим завдяки ініціативі науковців мережі громадських досліджень “Довкола”, реалізованій в програмі малих грантів від “Досить труїти Кривий Ріг” за фінансової підтримки NED.
Також в рамках цієї програми малих грантів ми підготували і провели перший цикл тренінгів «Як збирати цифрові докази воєнних злочинів рф» і плануємо наступні.
Be the first to comment