Після понад трьох років повномасштабної війни Україна не лише обороняється, а й реалізує своє право на примус держави-агресора до дотримання міжнародного публічного і приватного права. Дії Збройних Сил України у Курській області вже відбулися і не порушували міжнародного публічного і приватного права, оскільки були пропорційними, спрямованими на припинення системних порушень Росією гуманітарного міжнародного права та відповідали доктрині репресалій.
Репресалії: законна відповідь держави.
У міжнародному праві репресалії – це не агресія, а законна відповідь держави на попередні незаконні дії іншої держави.
Як підкреслюють провідні юристи (М. Шоу, Ш. Дарсі, С.К. Капур), держава може тимчасово вдатися до дій, які за інших обставин були б незаконними, якщо вони пропорційні та спрямовані на припинення порушень гуманітарного права.
Це не «помста», а засіб примусу агресора до миру.
Україна і доктрина репресалій
З 24 лютого 2022 року Україна застосовує різні форми репресалій проти держави-агресора: розрив дипломатичних і торговельних відносин; ембарго на імпорт російських товарів; примусове вилучення майна РФ та її резидентів (Закон № 2116-IX); санкції за Законом «Про санкції» (2014 р.); міжнародні кампанії з бойкоту російської культури, спорту та науки.
Ці кроки системні й законні, а не політична емоція, і спрямовані на відновлення дотримання міжнародного права.
Курська операція у межах міжнародного публічного і приватного права.
Операція в Курській області відповідає головним критеріям репресалій:
Субсидіарність – усі інші засоби (дипломатичні, економічні) були вичерпані;
Пропорційність – завдана шкода не перевищує шкоду від порушень Росії;
Мета – змусити агресора припинити порушення міжнародного гуманітарного права;
Тимчасовість – дії завершуються після досягнення мети.
Такі дії допускаються Женевськими конвенціями, якщо вони не спрямовані проти осіб під захистом права (цивільних, полонених, поранених).
Науковці і цивільна мобілізація
Наукова спільнота активно працює в умовах цивільної мобілізації, аналізуючи й фіксуючи дії України у правовому полі. Зокрема, ця наукова стаття вперше була опублікована у збірнику тез доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «ЮРИДИЧНА ОСІНЬ 2023», 17 листопада 2023 року, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого https://nauka.nlu.edu.ua/nauka/download/zbirniki_konf/yr_osin_2023.pdf.
Інші публікації Валерія Лихвара: https://orcid.org/0009-0002-1475-2433.
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ РЕПРЕСАЛІЙ УКРАЇНОЮ, ЩОДО РОСІЇ ЯК ФОРМИ ПОЛІТИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЕРЖАВИ-ПОРУШНИКА МІЖНАРОДНИХ ЗАБОВ’ЯЗАНЬ
Репресалією є акт, який є незаконним і був прийнятий однією державою в якості помсти за вчинення попередньої незаконної дії іншою державою. Доктрина репресалій, у законах війни, дозволяє вчинення незаконних дій відповідно до права збройних конфліктів, якщо вони відповідають певним умовам, включаючи попередні незаконні дії першої сторони та спроби виправити цю кривду без конфлікту. Відповідна протиправна дія стає санкціонованою за правом війни, якщо вона пропорційна початковій кривді та вчинена, щоб змусити державу-порушницю дотримуватися законів війни. Міжнародні конвенції обмежують цілі, що підлягають репресаліям, наприклад, забороняють їх проти військовополонених, але доктрина зберіглася [2, с. 11].
Репресалії – це протиправні дії, вчинені у відповідь на попередні незаконні дії держави, пропорційні початковій кривді.
Міжнародне право змінило застосування доктрини репресалії, щоб уникнути зростаючої спіралі насильства, коли одна сторона репресує проти незаконних дій іншої, що спричиняє все більш насильницьке кровопролиття, тоді як закони війни покликані регулювати та обмежувати таку шкоду.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй у 1970 році проголосила у своїй Резолюції 2625, що «держави зобов’язані утримуватися від репресалій, пов’язаних із застосуванням сили» [3, с. 1]. Існує два види репресалій: репресалії, вжиті під час ситуації збройного конфлікту – називаються репресаліями воюючих сторін;
репресалії, застосованими в мирний час – називаються репресаліями мирного часу, мирними або збройними репресаліями [3, с. 3].
Репресалії включають захоплення майна або кораблів у відкритому морі, і навіть бомбардування або окупацію території у відповідь на попередні злочини, такі заходи класифікуються як такі, що не відповідають вимогам війни [3, с. 6]. Репресалією є примусові заходи, вжиті однією державою проти іншої з метою врегулювання деяких суперечок, спричинених незаконними чи невиправданими діями останньої [4, с. 709].
Впровадженні репресалії України відносно росії після 24 лютого 2022 р. Україною були впроваджені слідуючи форми репресалії відносно росії як порушника міжнародних зобов’язань:
1. Розірвання дипломатичних відносин з росією;
2. Розрив торгівельно-економічних відносин з державою порушницею повне ембарго на імпорт товарів з росії;
3. Бойкот: Україна бойкотую росію в слідуючих сферах, зокрема, в спорті, де будуть представлені атлети з рф; в науці та культурі (з початком повномасштабного вторгнення Україна не тільки продовжила бойкотувати російську культуру на своїй території, а й закликає весь світ до такого бойкоту) [5].
4. Примусове вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів. Ключовим законом у даній сфері є Закон України № 2116-IX «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності російської федерації та її резидентів», що набув чинності 07 березня 2022 року [6].
5. Застосування санкцій до іноземних держав, юридичних і фізичних осіб. Ключовим законом у даній сфері є Закон України «Про санкції» від 14 серпня 2014 року з метою захисту національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидії терористичній діяльності. Закон передбачає, що санкції можуть застосовуватися з боку України по відношенню до іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка знаходиться під контролем іноземної юридичної особи чи фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність. В умовах російсько-української війни Закон спрямовано саме проти російської федерації [7]. Отже, можна стверджувати, що репресалії означають відплату загальною мовою, але це юридичний термін у міжнародному праві, що описує певний вид відплати.
Репресалія – це дія, яка є незаконною проти іншої держави у відповідь на попередню незаконну дію держави, проти якої спрямована репресалія. Щоб вважатися репресаліями, вони мають бути вжиті з метою примусу чи спонукання ворожих сил припинити власні порушення міжнародного гуманітарного права.
Якщо це робиться з метою змусити супротивну сторону припинити порушення міжнародного гуманітарного права, це може стати правовим актом за умови дотримання всіх правових критеріїв. Крім того, репресалії, щоб бути репресаліями, а не простою відплатою, повинні бути пропорційними. Основними елементами репресалій є:
1.Субсидіарність – неспроможність усіх інших доступних засобів;
2.Повідомлення – офіційне попередження про заплановану дію;
3.Пропорційність – шкода і страждання, завдані протилежній стороні, не повинні перевищувати рівень шкоди і страждань в результаті її протиправної поведінки;
4.Тимчасовість – припинення репресалій, коли противник припиняє порушувати закон.
З часом репресалії обмеженні для держав договірним правом та міжнародною практикою щодо об’єктів та осіб, що охороняються, згідно з Женевськими конвенціями та Додатковим протоколом I. Женевські конвенції обмежують сферу діяння, вчиненого незаконно, за змістом репресалій. Сьогодні кожен вид відплати не розглядається як репресалія.
На сьогодні існує нагальна потреба в розробці узагальненої правової позиції України, що має стати підґрунтям для вироблення єдиної консолідованої претензії, яку Україна як держава, що зазнала збройної агресії, повинна формально пред’явити російській федерації як державі-агресору. Водночас необхідно вдосконалити нормативну базу й механізм запровадження проти російської федерації як держави-агресора системних репресалій на основі теорії і практики міжнародного права.
Аналіз змісту чинних нормативних актів свідчить, що вони належним чином не узгоджені один з одним, фрагментарні та стосуються далеко не всіх аспектів поточної ситуації, зумовленої агресією російської федерації проти України починаючи з 2014 року. Саме тому, застосування Україною репресалій проти росії як держави-агресора, насамперед у законодавчій площині, повинне мати систематичний і синхронний характер, та спрямовуватись на забезпечення протидії російській агресії на перехідному етапі – до застосування матеріальних форм міжнародної відповідальності шляхом звернення до міжнародних судових установ.
Валерій ЛИХВАР
Список використаних джерел:
1. Малькольн Н. Шоу Міжнародне право. стор. 5-те видання, 2007.С.1023.
2. Полковник Норман Ф. Дж. Аллен III Репресалії за Міжнародним Правом. Захист від злочинної поведінки. Клас USAWC 2009. С. 11.
3. Шейн Дарсі Відплата та Репресалії. Видання 2013.С. 1-6.
4. Доктор Капур С.К. Міжнародне Право та Права Людини. 19 видання 2014.С. 709-710.
5. Ukrainer – майданчик правдивої інформації про Україну. URL:https: https://www.president.gov.ua/news/ukrayina-rozirvala-diplomatichni-vidnosini-zrosiyeyu-yaka-p-73133 (дата звернення: 11.10.2023).
6. Ligazakon – Одна потужна IT-платформа для управління інформацією та мінімізації ризиків усієї компанії. URL:https://ips.ligazakon.net/document/view/T222116?utm_source=jurliga.ligazakon.n et&utm_medium=news&utm_content=jl03&_ga=2.177893600.433312372.1690275190 – 497727680.1690275190#_gl=1*t2qd3q*_gcl_au*MTY3Mjk3NTAxMC4xNjkwMjc1M Tkw (дата звернення: 11.10.2023).
7. Zakon Online. Повний текст з доповненнями Закону України «Про санкції». URL:https://zakononline.com.ua/documents/show/356462 690623 (дата звернення: 11.10.2023).
Науковий керівник: к.ю.н., доцент кафедри міжнародного права та галузевих правових дисциплін Київського університету права НАН України Хорватова О.О.
Наукова стаття була в перше опублікована у збірнику тез доповідей та наукових повідомлень учасників міжнародної науково-практичної конференції молодих учених та студентів «ЮРИДИЧНА ОСІНЬ 2023», 17 листопада 2023 року, Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого.
Be the first to comment