Умом Россию не понять,
Аршином общим не измерить:
У ней особенная стать –
В Россию можно только верить.
Федор Тютчев, 1866 г
Погляд на війну Росії проти України як на релігійну війну
Строки Федора Тютчева про Росію настільки широко відомі, що вже не сприймаються серйозно, скоріше сприймаються як дотеп або анекдот. Якщо ж сприймати їх буквально, то Тютчев каже, що Росія є тим, в що вірять – тобто не державою у звичному розумінні, а релігією.
Погляд на Росію як на релігію дозволяє побачити нові аспекти багато в чому.
Зокрема, в спрощеній формі російсько-українську війну як релігійну можна пояснити так.
Росіяни вірять в те, що (1) українці та росіяни є “братерські народи”, тобто практично один народ з невеликими особливостями, і (2) раз один народ, то він мусить мати однакові спільні інтереси. Також росіяни вірять в те, що (3) Захід завжди був до них ворожий, бо хотів в них відібрати щось цінне, а значить так є і зараз і буде в майбутньому. В (1) вірять практично всі росіяни, в (2) вірять менше, в (3) вірять ще менше – але навіть в (3) вірять, мабуть, більшість.
Українці бувають двох вір
Українці бувають двох вір – одні українці вірять про себе як росіяни. Цих перших українців умовно можна назвати урсрівцями. Всі, хто вчилися в радянській школі, за її задумом мали вийти звідти урсрівцями.
Другі українці про себе вірять що вони є повністю окремим від росіян народом, як і будь-який європейський народ, як чехи, наприклад. Цих можна умовно назвати модерні українці.
Модерні українці вважають, що віра урсрівців є продуктом російської інженерії, що це вигадка росіян для загарбання собі України. Росіяни вважають, що віра модерних українців є продуктом західної інженерії, що це вигадка німців та англосаксів для загарбання їхньої (братерської) України.
Урсрівці та модерні українці співіснували в одній державі без явних конфліктів на грунті віри, мали змішані родини і все йшло до того, шо урсрівців меншає, а модерних українців більшає.
Росіяни не вважали такий процес природним, а вважали його підступом Заходу проти себе.
Російський уряд не захотів змиритися зі зникненням урсрівства як віри. Тому росіяни розпочали релігійну війну – вони сказали що вчення про модерних українців є єретичним (зрадою справжньої віри справжніх українців – урсрівців), його треба знищити, єретиків (хто не вірить як урсрівці) треба перевчити або знищити. Цей процес вони називають “денацифікацію”.
Єретиком, що зрадив рідну віру, може бути й родич, й земляк, й сусід.
Саме релігійністю війни пояснюється те, що росіяни не заперечують проти війни або й беруть в ній участь, не зважаючи на наявність в них близьких родичів та добрих друзів в Україні. Релігійна ідентифікація існує в іншому вимірі, окремому від етнічності, місця народження тощо. Єретиком, що зрадив рідну віру, може бути й родич, й земляк, й сусід.
Українці модерні, відповідно, теж змушені вести релігійну війну (оборонну – якщо не хочуть знищення себе як єретеків тими, хто розпочав проти них релігійну війну). Це проявляється, наприклад, у нищенні ідолів урсрства, тобто перейменуванні вулиць, скиданні пам’ятників тощо.
Chacha Shushuridze