Харківська область одна з найпостраждаліших від повномасштабної російської агресії. Біля половини території області було окуповано російськими військами. Багато історичних та культурних пам’яток опинились на лінії фронту і зазнали значних руйнувань. В цій статті ми розкажемо про одну архітектурну пам’ятку, експедиція до якої відбулась за підтримки наших друзів з ЮНЕСКО та Інституту Масової Інформації.
В самому центрі Ізюма, біля Свято-преображенського храму, розташувалася старовинна історична будівля школи №4.
У 1881 році губернатором Харківщини було підписане рішення про створення реального училища. За рік, 15 серпня 1882 року, заклад відкрився і прийняв 100 учнів.
В училищі був підготовчий клас, 6 основних класів та один додатковий, вивчали три іноземні мови, малювання, креслення, математику, фізику, хімію. Працювали дві бібліотеки, які містили 4 тис. томів різної літератури, необхідної для навчання.
Багато випускників, які закінчили цю школу на початку 20 ст., загинули на полях битв першої та Другої Світової війни. У Другій Світовій приміщення школи №4 було обладнане під госпіталь, а в період окупації Ізюма, будівля школи було вперше зруйнована і спалена.
Школу відбудували, і у 1950 вона знову розпочала роботу. З того часу, школа була базою для Харківського педагогічного інституту, проводились семінари-практикуми для вчителів початкових класів. Випускники отримували вищу освіту, ставали вченими, вчителями, багато хто цінувався як експерти в своїй галузі.
Але війна знову прийшла у цю школу у 2022 році.
З початку березня російські війська обстрілювали інфраструктуру і мирне населення Ізюма. Майже одразу почалися важкі бої за місто. Для ураження міста російські війська скидували з літаків некеровані авіабомби, дві з яких, зокрема, влучили у школу.
Одна з цих бомб зруйнувала ліве крило школи, а пожежа, яка зайнялася, знищила решту будівлі.
На території школи можна знайти сліди й інших обстрілів: воронки, ушкоджені стіни та дах, а також досі лежать граната і протитанкова міна.
Заступник директора з виховної роботи ліцею та вчитель англійської мови Калінушка Інна Миколаївна каже: «У цій школі все моє життя та три покоління родини – працювали, вчилися. Школа – лідер, вчителі якої надавали потужні знання учням, випустили багато сучасних високопосадовців». На питання про те, яке майбутнє чекає школу, Інна Миколаївна каже: «Вчителів закладу освіти було поставлено перед фактом, що заклад ліквідовується. Учні звертались із проханням відбудови, вчителі також давали інтерв’ю із проханням приділити увагу цьому питанню, адже це центральний заклад освіти, історична та архітектурна пам’ятка.»
Свід Катерина.