Після оприлюднення історії про судовий процес щодо підозрюваних у державній зраді під час окупації Бучі — реакції від Офісу Генерального прокурора чи Вищої ради правосуддя досі немає. Попри офіційні звернення потерпілих, справу продовжують ігнорувати.
Однак надходять нові тривожні сигнали. Як стало відомо, двоє свідків звернулися до поліції, оскільки вважають, що їхньому життю загрожує небезпека. Один із обвинувачених ( наразі є головним в цій групі), який наразі перебуває на волі після зміни запобіжного заходу на грошову заставу, слідкував за ними після суду, вивчаючи, в яку машину вони сідають. За словами свідків, він спостерігав за ними щонайменше пів години, через що вони змушені були приховати власне авто — настільки великою була тривога.
Ще одна свідкиня, яка під час окупації пережила спробу зґвалтування, зізнається, що була попереджена через чутки, що підозрюваних незабаром відпустять. Її страх — цілком обґрунтований: вона виховує маленьку дитину, а люди, які в її пам’яті асоціюються з насиллям, тепер можуть знову бути поруч.
Ці факти — не просто окремі інциденти. Це дзеркало реального стану правосуддя в Україні під час війни. Люди, які наважились свідчити про зраду, катування та приниження, сьогодні залишені сам на сам зі своїм страхом. А система, яка мала би бути гарантом безпеки — мовчить.
Коли правосуддя мовчить — говорить безкарність. І вона звучить голосно.
Олена Гарна
Be the first to comment