Команда волонтерів Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” вдруге долучилася до Української Водної Експедиції 2025, щоби дослідити якість малих річок Харкова Сокільники, Олексіївка, Жихорець та Немишля, які в народі більше відомі як “річки-вонючки”. Чи справедлива народна назва і чи є ці річки насправді вонючками?

Хто робив моніторинг стану води

10 та 13 листопада 2025 року команда Інформаційного центру “Майдан Моніторинг” у складі Валерії  Гонтар, Сергія Петрова та Євгена  Титаренко провели дослідження і відібрали проби води з малих річок Харкова: Саржинка, Немишля, Олексіївка, Жихорець. Мапа експедиції

Оцінку якості вод ЗА КРИТЕРІЯМИ ДСТУ 4808 та УкрНДІЕП зробила Українська лабораторія громадських досліджень ГО Довкола, повні результати тут  https://zenodo.org/records/17655685, наші проби там під кодами UWE-25.165 – 169.

Результати моніторингу

Річка Саржинка

Перша проба (UWE-25.165)  – річка Саржинка (заплавна ділянка, Сокільники) була зроблена у місці, де на мапі ми побачили пляму – озірце, на місці це виявився округла водойма, повністю заросла водяними рослинами, переважно очеретом, який пожовк, вода проглядала біля берегу, підійти до берега було можливо, берег пологий. Глибина невелика, запаху не відчувається. Місцевість заболочена і вода трохи каламутна.

Місце знаходиться далі від центральної частини парку, де річка має облаштування – канал, дамбу, пішохідні зони навколо, джерела для забору води. 

Для заплавної частини Саржинки зафіксовано найгірші органолептичні та хімічні показники: гнильний (фекальний) запах, високу кольоровість, значну каламутність та підвищене біохімічне споживання кислорода, що свідчить про інтенсивне органічне загрязнення. Азотні сполуки присутні у концентраціях, характерних для застійних або заболочених вод з надходженням неочищених стоків. Загальний стан цієї ділянки річки слід оцінювати як критичний з точки зору екологічної безпеки та рекреаційної придатності.

Тобто заплавна ділянка Саржинки – це правдива річка вонючка.

Річка Олексіївка

Друга проба (UWE-25.166) була відібрана у річці Олексіївка, в районі середнього озера.

Здається, річка зовсім невелика, русло до 1 м, глибина 20-30 см, течія є, глибина невелика. Правий берег поріс водними рослинами, захаращений чагарниками, лівий берег поріс трав’янистою рослинністю, невеликою кількістю дерев. Запаху не відчувається, вода прозора.

Серед усіх досліджених водотоків річка Олексіївка демонструє найкращі показники якості води: низьку каламутність, невисоку мінералізацію, мінімальні концентрації азотних та фосфорних сполук та низьке органічне навантаження. Вода є прозорою, без виразних ознак свіжого загрязнення. 

Екологічний стан можна оцінити як відносно добрий і стабільний за умови збереження існуючого гідрологічного режиму.

Річка Немишля

Третя проба (UWE-25.169)  – річка Немишля біля впадіння в річку Харків. Мабуть, поки що найширше русло, найглибша, є течія, плавають качки. Береги трохи крутіші, є трав’яниста рослинність навколо, невелика кількість дерев.

Гирло Немишлі

У гирловій частині Немишлі спостерігається погіршення якості води: підвищена мінералізація, електропровідність та концентрації азотних сполук, що вказує на накопичення забруднень упродовж течії. Зафіксовані ознаки лужного зсуву pH та наявність фосфатів, які створюють умови для евтрофікації. Загальний стан води в гирлі можна оцінити як екологічно проблемний, із кумулятивним ефектом міського навантаження.

Четверта проба (UWE-25.168) – річка Немишля нижче Кулиничів. Брали пробу біля мосту, де утворено заплаву, озерце шириною 10-15 м, багато водної рослинності, майже все дзеркало покрито нею, береги не дуже круті, вкриті зрідка кущами і деревами, за мостом річка вужча, теча більше виражена, плавають качки. Вода прозора, без запаху, глибина біля 50 см.

Немишля ближче до витоку

У верхній течії Немишлі зафіксовано підвищений вміст нітритного та амонійного азоту, що є індикатором свіжого органічного загрязнення та недостатнього самоочищення водотоку. Каламутність і кольоровість води перевищують природне тло, а біогенні елементи (фосфати) перебувають на рівні, небезпечному з точки зору розвитку водорослей. Сукупність показників свідчить про помітний антропогенний тиск і екологічно нестійкий стан річки.

Вплив війни на стан води в Немишлі

В Немишлі немає суттєвої різниці в якості води між двома точками забору: четвертою пробою вище місця розливу паливно-мастильних матеріалів в лютому 2024 року після авіаудару рф по нафтосховищу, та третьою перед впадінням в річку Харків. 

Чому це важливо. Бо одразу після авіаудару ми моніторили стан річки і зафіксували нафтову плівку на поверхні води, яка трималася там не менше місяця. Станом на осінь 2025 слідів нафти проба не зафіксувала.

Річка Жихорець

П’ята проба  (UWE-25.167) – річка Жихорець (перед впадінням в річку Уди). Пройшли через вузький місточок, русло 2-3 м, багато опалої рослинності, відходи вздовж русла річки.Берег зрідка вкритий рослинністю, течія помітна.Берег крутий, спуск біля 1.5 м. Вода трохи мутна, слабкий запах.

Вода річки Жихорець характеризується високою мінералізацією, значною каламутністю та підвищеними концентраціями амонійного азоту, що в поєднанні з наявністю твердих побутових відходів у руслі свідчить про сильний локальний антропогенний вплив. Біогенні елементи присутні у концентраціях, які можуть стимулювати деградацію водної екосистеми. Загальний екологічний стан річки оцінюється як незадовільний, з ознаками хронічного загрязнення .

Пройшли трохи далі і подивилися на стан річки Уди – візуально русло розлите, є опалі дерева, ТПВ не багато.

Загальний висновок за результатами експедиції

Досліджені малі річки перебувають у різних екологічних станах — від відносно стабільного (Олексіївка) до критичного (заплавна Саржинка, Жихорець, окремі ділянки Немишлі). Основні проблеми мають антропогенне походження: неочищені або недостатньо очищені стоки, застій води, замулення, накопичення органіки та побутових відходів, порушення гідрологічного режиму.

У поточному стані жодна з річок не може розглядатися як джерело питної води, однак окремі водотоки (передусім Олексіївка та окремі ділянки Немишлі) потенційно можуть використовуватись як джерела технічної води після мінімальної підготовки та за наявності чітких протоколів безпеки. 

Але у кризових ситуаціях вода у всіх річках годиться для використання для технічних потреб та зрошення. 

Основні проблеми річок

• Органічне забруднення (амоній, нітрити, високий рівень біологічного споживання кисню).
• Біогенне навантаження (фосфати, ризик евтрофікації).
• Каламутність, замулення, заростання русел.
• Локальні осередки твердих побутових відходів уздовж берегів.
• Відсутність системного моніторингу якості води.

Першочергові потреби у діях

Що ми вважаємо за потрібне робити для покращення якості річок.

1. Регулярний базовий моніторинг (pH, каламутність, амоній, нітрити, фосфати, електропровідність, БСК).
2. Механічне очищення русел від сміття та надлишкової рослинності.
3. Локалізація можливих точок скидів неочищених стоків.
4. Відновлення проточності (розчистка замулених ділянок)
5. Інформаційні таблички про заборону викидання відходів.

Повні результати досліджень

Ознайомитися з усіма результатами Української водної експедиції восени 2025 року ви можете у електронному репозитарії Української лабораторії громадських досліджень ГО Довкола за покликанням: https://doi.org/10.5281/zenodo.17655685  

Що далі?

Наша команда планує повторити проби води в малих річках Харкова і розширити число річок. Якщо ви хочете долучитися до наших наступних водних експедицій – напишіть нам на адресу pani@maidan.org.ua .

Також дивіться як проходила наша перша Українська водна експедиція 2025 в Харкові

Автори: Валерія Гонтар, Сергій Петров. Фотограф: Євген Титаренко. Редактор і планувальник експедиції: Наталія Зубар.