Шановна Валеріє Володимирівно!
Цим листом, інформуємо Вас про брутальне порушення Конституції України та численних міжнародних норм, яке відбулося 18 березня 2013 року з ініціативи Міністерства юстиції України. Цього дня Наказом № 460/5 міністр юстиції затвердив нові Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі — Правила). Прийняття Правил відбулось без необхідних ефективних процедур громадського обговорення, а також без оприлюднення проекту даного нормативно-правового акту та наданих рекомендацій.
Однак найбільше занепокоєння у науковців, правозахисників та громадськості, викликає зміст документу. Навіть поверхневий аналіз його положень свідчить про те, що його реалізація призведе до ще більш системного у порівнянні з сьогоденням, порушення прав ув’язнених та засуджених в Україні. Такий підхід Уряду до виконання рекомендацій Єврокомісії та Ради Європи, ставить під сумнів наміри Української влади до євроінтеграції. Адже саме виконання рішень Європейського суду з прав людини та рекомендацій Ради Європи, пов’язаних з умовами утримання під вартою та меддопомогою для ув’язнених, є однією з 10 рекомендацій, виконати які Україну закликала Єврокомісія. Таку рекомендацію містить доповідь Єврокомісії щодо реалізації Європейської політики сусідства за 2012 рік, присвячена Україні.
Про невідповідність умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, нормам національного законодавства та європейським стандартам неодноразово відзначалося в доповідях Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також у доповідях авторитетних міжнародних інституцій — Комітету ООН проти катувань, Комітету ООН з прав людини, Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню. Зокрема, неодноразово зверталась увага України на переповненість установ виконання покарань, неналежні кількість та якість продуктів харчування, медичну допомогу, умови перевезення, нестачу денного світла та свіжого повітря, невиправдані режимні обмеження тощо.
Саме на усунення усіх цих недоліків, на нашу думку, й мали б в першу чергу спрямовуватись положення нещодавно прийнятих Правил. Це є особливо важливим в умовах реалізації стратегічних конституційних принципів верховенства права та законності, що, у свою чергу, безпосередньо пов’язане з необхідністю забезпечення неухильного дотримання прав і свобод громадян, їх надійного захисту. Більше того, в нових умовах держава бере на себе підвищені зобов’язання щодо їх гарантування.
Проте більш детальний розгляд цього документу свідчить не про намагання Міністерства юстиції України та Держаної пенітенціарної служби України запровадити необхідні гарантії дотримання прав людини й міжнародних стандартів в цій сфері, а, навпаки, фактично «повертає» слідчі ізолятори у часи ГУЛАГу, тоталітаризму та протизаконності. Повний висновок аналізу Правил, здійснений фахівцями Науково-дослідного інституту вивчення проблем злочинності імені академіка В.В.Сташиса НАПрН України, міститься в додатку 1 до цього листа.
З огляду на вищезазначене, та враховуючи, те, що саме Ви, згідно Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», є суб’єктом здійснення Парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини і захисту прав кожного на території України звертаємось до Вас з вимогою. Оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» метою Вашої діяльності є запобігання порушенням прав і свобод людини і громадянина та сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі, просимо Вас, використати Ваші повноваження для унеможливлення збереження практики порушення прав ув’язнених та засуджених в Україні. А саме, згідно статті 16, Закону, що визначає підстави Вашої діяльності, серед яких — «на підставі відомостей про порушення прав і свобод, які отримує за зверненнями громадян України», відповідно статей 13 та 15, що закріплюють права Уповноваженого та акти реагування — внести в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства України у сфері захисту прав і свобод людини і громадянина, зокрема в Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України.
Окрім того, звертаємо Вашу увагу на те, що копії цього листа будуть направлені до Міністерства юстиції України та Генеральної прокуратури України. Сподіваємось, ці інституції зі свого боку впровадять належні заходи реагування задля відміни дії Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року № 460/5.
Сподіваємось що Ваша активна позиція в захисті прав людини в України призведе до скасування наказу Міністерства юстиції України від 18.03.2013 року № 460/5, яким були затверджені нові Правила, та після ґрунтовних консультацій з громадськістю в нашій країні буде розроблено новий, більш демократичний нормативно-правовий акт щодо умов тримання в слідчих ізоляторах.
Чекаємо на Вашу відповідь, в строки, встановлені законодавством України.
З повагою та надією на порозуміння, ті що нижче підписались:
Володимир Бочаров-Туз, КОВ ВБО «Всеукраїнська мережа ЛЖВ»
Лесь Танюк, Народний Артист України, Голова Всеукраїнського товариства «Меморіал» ім. Василя Стуса, Голова Спілки Театральних діячів України.
Василь Овсієнко, багаторічний політв’язень, історик дисидентського руху, співробітник Харківської правозахисної групи.
Микола Коханівський, координатор Комітету Визволення Політв’язнів.
Сергій Коваленко, історик-публіцист, кандидат технічних наук, директор видавництва «Стікс», голова Київської міської організації ОУН.
Забелястий Олег, КОБФМ «Надія».
Бондар Руслан, активіст ГАН «Тільки вперед».
Валерій Пахомов, правозахисник, член правління Всеукраїнської правозахисної асоціації «Гідність».
Ірина Яковець, провідний науковий співробітник науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності НАПрН України.
Костянтин Автухов, науковий співробітник науково-дослідний інститут вивчення проблем злочинності НАПрН України.
Ірина Лось, Керівник «Центру правової допомоги» ГО «НЦДСПР «Відкриті двері».
Діана Віноградова, помічник народного депутата України Юрія Сиротюка на громадських засадах.
Олександр Місюра, голова правління ГО «Порядок і Достаток».
Тетяна Лесик, жіночий рух “За вільну Україну”, Президент Асоціації жінок нової епохи
Лариса Андрусенко, Жіночий Рух “За вільну Україну”, голова правління громадської організації “Всеукраїнська асоціація “ЖІНКИ ВПЛИВУ”
Раїса Шматко, Лідер Всеукраїнського жіночого Руху “За вільну Україну”
Олеся Применко, Голова Київської організації ім. Олени Теліги та Ольги Басараб, член КВП;
Тарас Лісевич, хірург-стоматолог
Сергій Тарасов, громадянин Естонії, директор компанії ”Позитив Групп”;
Тетяна Близнюк, голова видавничого відділу “Меморіалу”, член КВП;
Місце розміщення тексту петиції та збору підписів – за посиланням.
Просимо підтримувати та поширювати. Свою підтримку – у вигляді ім’я, прізвища, посади та назви ГО – надсилайте на e-mail: olesyaprymenko@gmail.com або bocharovtuz@gmail.com
Джерело – Громадський простір