Ну ладно ми всі – журналісти, громадські активісти, опозиція – вороги. Тому нас належить місити всіма можливими способами. Це вже ясно. Ясно і що пересічні кияни для них також пусте місце і лише надокучлива перепона для “наслаждений”, тому закривати метро другу добу це дрібниці.
Але ж силовики, які остання надія і єдина сила, на яку вони сподіваються також, як виявилося, не більше як безсловесне бидло. Те як вчора вчинили з ВВшниками – звичайна жорстокість. Біля Будинку офіцерів вони стояли засніжені як сніговики і вже здавалося що не дихають, від того як задубіли. Я сама бачила як на Шовковичній один втратив свідомість.
Його занесли в барикаду, бо більше не було кому рятувати.
В якийсь момент склалася абсурдна ситуація, що люди на барикадах почувалися комфортніше, ніж ті, хто їх взяв в оточення. Врешті саме барикади гріли, годували, поїли чаєм і підліковували війська.
А у влади всі організаційні ресурси, схоже, пішли тільки на накачку тих хлопців в дусі – наших побили під АП 1 грудня. А вони таки зомбовані, переконалася. В іншому, як в анекдоті – ви для ваших керівників і господарів таке ж бидло, як і ми.
Джерело facebook Ольга Лень
Розмовляйте переконуйте вони такі як і ми!
Армия, сложите оружие! Кого вы защищаете? Уголовник вас за “пушечное мясо” держит.
Дякую, шановній авторці Ользі Лень за розповідь,Це більш, ніж вражає, бо і люди на барикадах і силовики один і то й сам народ. Лиш з тією різницею, де хто шукає шматок хліба. Для теперішн/ої влади і одні і другі рівним рахунком ніхто.
Прояв милосердя не випадок, а постійність вдачі. Лиш той, хто вистраждав може зрозуміти того, хто страждає. Я вірю, що ці хлопці у захисних уніформах не римські легіонери, а наші ж українські діти українських мамів та більшість з них прививала людяність,
Нехай Бог опікується ними усіма, бо народ і армія єдині і разом.