Олександр Піддубний: МВС закуповує саме військові вогнемети

Міністр внутрішніх справ України Захарченко запропонувавдоповнити список спецзасобів для охорони громадського порядку “Джмелем”. Журналісти написали, що йдеться про однойменні реактивні вогнемети російського виробництва, на що в МВС відповіли – це “патрони з газовою гранатою”. Але таких патронів знайти не вдалося, а ось застосування “Джмеля” в РФ має свою історію… Криваву.

Зброя – один з найприбутковіших бізнесів у світі. З часів Другої Світової війни він стабільною тримає першість випереджаючи фармацевтику.  Відповідно, товари “спеціального призначення” рекламують та пропонують потенційним покупцям так само як і пиріжки. В добу інтернету виробники зброї виставляють свої вироби на загальний огляд в Мережі. Тож не важко припустити, що “патрон за газовою гранатою Джміль” не є надсекретною розробкою, тим більше якщо одна країна (в даному випадку Україна) купує її в іншої (в РФ), а документ про закупівлю навіть не має грифу секретності.

Джерело: Дзеркало тижня

Але різноманітні інтернет-пошуковики мовчать про “патрон Джміль”. Позаяк цей товар російського виробництва, то природно припустити, що спецзасіб може використовуватися поліцією сусідки. Та номенклатура спеціальних засобів для органів внутрішніх справ РФ не містить спецзасобу під назвою “Джміль” (Шмель). Більше того, інформаційне агентство “Оружие Росии” на пошуковий запит “патроны с газовой гранатой” видає ”Черемуху-7М” та “Сирень-7″.

Заміна параметрів пошуку за словом “Шмель” подає вже шість результатів, але однойменного “патрона з газовою гранатою” там немає. Один з результатів пошуку –  ”реактивний піхотний вогнемет” – армійське озброєння, що може бути використане в умовах вуличних боїв. Постріл із “Джмеля” еквівалентний пострілу гармати. Його ще часто називають “артилерією піхоти”. “Джміль-М” був розроблений на замовлення військ РХБ захисту РФ. Маса термобаричної суміші в “Джмелі-М” 3 кілограми – це дорівнює шести кілограмам тротилу. Ефект враження – високотемпературне поле і зона надтиску тривалої дії. Тобто всі, хто потраплять в зону ураження згорять, кому ж “пощастить” – залишиться щонайменше глухонімим калікою.

Відео далі чудово демонструє, на що здатен один укус “Джмеля”.

У 2013 році партія з 200 вогнеметів мала надійти до спецпідрозділу ГУР (Головного управління розвідки) Сенеж. В тексті за посиланням вище акцентується, що “Джміль дозволить бійцям спецпідрозділів ефективніше вести боротьбу з ворогом в умовах міста“. Сенеж підпорядковується безпосередньо міністру оборони РФ. В перелік завдань спецчастини ГУР з-поміж іншого входять: “ліквідація бандформувань” та знищення “політичного та воєнного керівництва ворога“.

Крім Сенежу, “Джмеля” використовують військові Південного військового округу ЗС РФ. Дислокується цей округ в тому числі і на території неспокійного Північного Кавказу. Цікаво, що “Джмеля” в цьому контексті вже називають “високоточний штурмовий вогнемет”. Тобто зміна призначення військової ручної артилерії відбувається на очах: “піхотний вогнемет” – “ручна артилерія” – “для боїв в умовах міста” – “Кавказ (що в російських ЗМІ постійно асоціюється із екстремізмом і тероризмом)” – “штурмова зброя”.

Надумана конспірологія? Аж ніяк – історія вже має прецедент перетворення “піхотного вогнемета Джміль” в “штурмову зброю” – адже його використовували російські спецпризначенці під час звільнення заручників у Беслані. Є версія, що саме постріли термобаричними зарядами з “Джмеля” завалили стелю шкільного спортзалу на заручників.

Тож поки ситуація виглядає таким чином, що “патрона з газовою гранатою Джміль” та “Джміль-М” не існує. Або міліцію ввели в оману, або керівництво МВС України спеціально бреше, просовуючи під формулюванням “охорона громадського порядку” закупівлю бойової ручної артилерії. Очевидно, комусь в міліції кортить пограти у “війнушку”. І поки МВС не надасть доказів про існування “патронів Джміль” і ” патронів Джміль-М”, версія із закупівлею військових вогнеметів залишається основною.