Початок тут Україна мала б вимагати від ВКонтактє принаймні податків
В принципі, як зазначено в попередньому дописі, тема оподаткування бізнесів типу ВКонтактє зараз актуальна в багатьох країнах, навіть з`явився термін Google Tax. Здавалося б, можна було б переймати їх досвід механічно, але це не було б доречно з огляду на одну принципову відмінність між цими країнами та Україною: якщо для Великобританії критичним є оподаткувати Фейсбук, не ускладнюючи його використання британськими користувачами, в Україні такої проблеми нема. Більш того, обмеження використання ВКонтактє в Україні було б бажаним і корисним з усіх точок зору, див наприклад Чому за любов до Вконтакте наші бійці платять життям
Економічно справедливим і простим для розрахунку виглядав би невеликий фіксований річний податок за кожного користувача сервісу. Наприклад, 1 грн за людину на рік. Відомі оцінки кількості користувачів ВКонтактє в Україні на рівні 12 мільйонів, тоді податок в Україні становитиме 12 млн грн на рік. Це, за грубими прикидками, становило б десь пару відсотків від доходу компанії, що припадає на Україну, тобто було б більш-менш справедливим податковим навантаженням.
Але податок не може обраховуватися “на око”, має бути визначена точна кількість користувачів, на основі якої розраховується сума податку. Ця кількість має бути документально підтверджена, щоб виставлена до сплати сума податку, з одного боку, не могла б бути оскаржена платником, з іншого боку – не могла б бути завищена державою.
Значить, необхідно запровадити точну ідентифікацію кожного користувача ВКонтактє для їх обліку.
Логічним рішенням було б покласти відповідні обов`язки на Інтернет-провайдерів. Їм відомо, хто здійснює доступ до їхньої мережі (а якщо невідомо, то вони мають механізм направити користувачу відповідний запит), а також вони можуть відстежити реєстрацію свого користувача в системі ВКонтактє.
Процедура могла б виглядати таким чином. Відстежуючи запит користувача на логін в системі ВКонтактє, Інтернет-провайдер має вивести на екран попередження, що для здійснення доступу до системи ВКонтактє користувач має ідентифікувати себе в письмовій формі. Для цього користувач має завітати до офісу провайдеру і підписати відповідні папери (включно з підтвердженням ознайомлення з пам`яткою про ризики, на які наражає себе користувач ВКонтактє), що встановлюють факт використання ним ВКонтактє через цього провайдера. Ці документи провайдер зберігає, вони можуть бути за потреби використані як доказ в суді того, що відповідний користувач дійсно існує і користується системою, частину цих документів провайдер передає податковим органам для ведення обліку користувачів і виставлення рахунку на податок. Тоді коли цей користувач підключатиметься до системи ще раз, провайдер перевірить його реєстрацію – і якщо вона вже здійснена, то допустить його роботу. А якщо ні – то запросить в офіс.
Ясно що будуть незручності з доступом через різних провайдерів – при підключенні через нового провайдера прийдеться щоразу ходити до нього і реєструватися наново. Але при централізованому обліку користувачів податківцями дублюючі користувачі (той самий користувач від різних провайдерів) відкидатимуться, так що на правильність розрахунків це не впливатиме.
Звісно це створюватиме істотні незручності для користувачів ВКонтактє, але використовувати ВКонтактє чи ні – це їх вільний вибір. Це також, звісно, накладатиме істотне навантаження на Інтернет-провайдерів, але надавати доступ до ВКонтактє чи ні – це теж їх вільний вибір. Вони можуть заблокувати доступ для своїх абонентів до цього сервісу повністю і не мати клопоту з реєстрацією його користувачів взагалі. Або передбачити окремий пакет з таким доступом для бажаючих абонентів, що буде дорожчий за пакет без такого доступу (щоб покривати витрати на облік та реєстрацію користувачів).
Аби не викривлювати конкуренцію, такі самі правила і податки мають бути застосовані до всіх Інтернет-сервісів, власники яких пов`язані з державами, визнаними в Україні агресорами щодо України.
