Останні новини

Чому була успішна “Коаліція за чистий парламент”?

Через рік – вибори. Що ми можемо зробити, щоб вплинути на якість наступного скликання Верховної Ради? Почитаємо дискусію про це. Шукаймо ідеї, які ми готові втілювати. Для затравки – пропонуємо вашій увазі кращі європейські зразки впливу громадянського суспільства на парламенти.

Переклад Майдану з книги Румунська Коаліція за чистий парламент. У пошуках чесності в політиці. (2005)

Боротьба з політичною корупцією у посткомуністичній Європі.

Це друга частина. Початок тут “Основна історія

Чи можна це відтворити ще десь?

У березні 2005 року на прохання нового уряду організувати незалежний аудит та оцінити ефективність антикорупційної стратегії Румунії до якого, у свою чергу, з таким проханням звернулася Європейська комісія, експерти «Дому свободи» написали: «показник Румунії у сфері корупції поступово погіршувався з 1999 року, коли його було запроваджено вперше, до 2002 року. Після цього Румунія досягла невеликого прогресу із прийняттям нового антикорупційного законодавства та відповідної антикорупційної стратегії. Тим не менше, з тих пір вона тупцювала на місці. Оцінки «Дому свободи» співпадають з іншими оцінками, такими, як, наприклад, Індекс сприйняття корупції, який складає «Transparency International» за результатами опитування громадської думки, і який показав, що ані пересічні громадяни, ані бізнесмени, поки що не відчули зниження рівня корупції. Зміна уряду у 2004 році призвела до деяких позитивних зрушень (запровадження більш детальної декларації активів, відкриття ряду кримінальних справ за звинуваченнями у корупції, переслідування приватних компаній, які мали велику податкову заборгованість перед бюджетом), але Румунії ще треба багато зробити для того, щоб ефективно використовувати антикорупційні інструменти, створені за останні роки.»

Цей звіт також позитивно оцінив зусилля румунського громадянського суспільства. Декларації про активи вищих чиновників не перевірялися ніякими державними установами з тих пір, як їх було запроваджено у 1996 році. Тільки КЧП почала перевіряти їх та опублікувала результати. І лише у 2005 році уряд вирішив змінити законодавство, щоб створити більш ефективний орган та наділити його повноваженнями перевіряти такі декларації.

Успіх антикорупційної кампанії, проведеної у Румунії під назвою «Коаліція за чистий парламент/Познайомтеся зі своїми кандидатами» було ґрунтовано на співпадінні деяких ключових факторів. Ми перерахуємо їх:

1)      Міжнародний тиск на Румунію з метою зниження рівня корупції перед вступом до ЄС у 2007 році. Це призвело до прийняття різноманітних законодавчих актів (наприклад, таких як «пакет» антикорупційних законів, прийнятий у 2003). Якими б ці закони не були недосконалими, вони стали паливом для громадянського суспільства та ЗМІ. Вони також зробили кампанію за чесність у політиці, проведену КЧП, прийнятною. Партії не наважилися вказати на двері громадянському суспільству у 2004 році, коли Румунія була предметом уважного моніторингу на предмет корупції. Це допомогло КЧП досягти свого першого важливого успіху – встановлення норм політичної чесності та досягнення їх прийнятності. Якби тільки КЧП заявляла про те, що це неприродно, що жодного високопоставленого чиновника не переслідують за корупцію, партії могли б продовжувати говорити, що ніхто не є винним до рішення суду. Як тільки звіти Європейської комісії почали звертати увагу на те, що до офіційних антикорупційних сіток ніколи не потрапляла велика риба, з’явилася потреба показати, що щось також робилося й на найвищому рівні. Спочатку партії, напевне, сподівалися, що все це зведеться до публічної демонстрації доброї волі, але вони не очікували, що буде уважно вивчено кожного кандидата і що результати буде опубліковано.

2)      Юридичні інструменти. Обов’язкове заповнення декларацій про активи найвищими чиновниками, а також декларацій про конфлікт інтересів – є важливим інструментом. Коли їх було запроваджено під тиском ЄС у процесі вступу, було відкрито скриньку Пандори. Недостатня політична воля уряду Адріана Нестасе була очевидною через те, що активи ніколи не перевірялися. Законодавство 1996 року передбачало, що громадянин міг звернутися до прокуратури з проханням перевірити багатство керівництва держави або чиновника тільки якщо він міг довести, що декларація була неправдивою. Тим не менше, коли декларації стали публічними у 2003 році, це дозволило громадянському суспільству та ЗМІ перетворитися на охоронців чесності у політиці. Таким само інструментом є закон про доступ до публічної інформації, прийнятий на виконання однією з політичних умов, висунутих коли Румунія звернулася до НАТО з проханням про членство. Пізніше громадянське суспільство отримало інформацію щодо розподілу асигнувань на інфраструктуру, подавши інформаційний запит згідно  з цим законом.  Потім громадськість наклала ці асигнування на карту міграції мерів міст і довела, що мерів залучали до правлячої партії з інших партій за допомогою грошей на інфраструктуру. Ці інструменти є ключовими у руках громадянського суспільства, і їх існування є достатнім для того, щоб почати відслідковувати чесність у політиці.

3)      Воля до боротьби з корупцією, широко розповсюджена серед громадянського суспільства та ЗМІ. КЧП досягла успіху тому, що вона зібрала найбільш помітні румунські НДО, і незважаючи на намагання деяких політиків відстоювати свою точку зору перед окремим її членами, Коаліція залишалася об’єднаною у єдиний фронт. Вона отримала підтримку більшості печатних ЗМІ, незважаючи на корупцію у медіа і те, що її опоненти купували рекламні площі у газетах для боротьби з коаліцією, а особливо її лідерами.

4)      Вже існуюча громадська думка налаштована проти «політичного класу» та його привілеїв. Цю умову виконати найлегше, адже дані соціологів показують, що подібні настрої існують по всій Східній Європі.

5)      Принаймні одна політична партія, яка погодилася на співпрацю. Спочатку КЧП не мала прибічників серед політичних партій, незважаючи на заяви СДП, що вона була маніпулятивним засобом опозиції. Одна з опозиційних партій була зацікавлена у КЧП, тому що вона розуміла, що вона виглядатиме чистіше, за СДП (що і не дивно, тому що за 14 років вони мали невеличку частку влади протягом 4 років). Інша була зацікавлена тому, що її лідер хотів оновити кандидатів за рахунок нового покоління, більш гнучко пристосованих до авторитарного стилю лідера. Як тільки вони «купилися» на запропоновану КЧП процедуру та схвалили її, урядовій партії не лишалося нічого іншого, як погодитися, щоб не опинитися в опозиції до громадської кампанії за чесність у політиці. Їй довелося приєднатися.

Цю історію не завершено. Половина з тих, кого було внесено до чорних списків, змогли потрапити до парламенту. Офіційні органи не почали розслідування щодо жодного з посадовців, внесених до списку, хоча нова Агенція за чесність, яка перевірятиме декларації про активи, однозначно зацікавиться багатьма. Члени коаліції зараз обговорюють створення Коаліції за чистий уряд для того, щоб продовжити моніторинг. Незалежно від майбутніх дій, КЧП показала більш ефективний спосіб боротьби з корупцією: публічне викриття. Там, де закони не працюють, громадська думка може сама досягти такої форми мобілізації, яка призведе до виключення тих, хто не відповідає стандартам чесноті. Для цього потрібна солідарність громадянського суспільства та плідний альянс зі ЗМІ. Але абсолютно очевидно, що це працює.

(далі буде)

Майдан-Інформ питає – а ми так можемо? Пишіть ваші ідеї у відповідь фейсбуком чи коментарями чи на форум (тут почалася тривала дискусія).

More in Громадські акції, Суспільство, Технології, Evergreen, Верховна Рада, ЄвроІнтеграція, Статті, Стратегічні комунікації
001_right
Девальвація тероризму

...

Close