Точку неповернення пройдено

після порушення чергової кримінальної справи проти Тимошенко. Белькотіння Януковича про апеляційний суд і декриміналізацію статті вже нічого не змінять навіть якщо Юля вийде з СІЗО. Навіть якщо дійсно статтю декриміналізуть. Вони нічому не навчилися. Не хочуть вчитися чи нездатні? Поспішність порушення справи СБУ свідчить про стійку тенденцію до політичних розправ неполітичними методами. І справа тут не в особистостях підсудних і засуджених.

 

Влада котиться у прірву, вже не контролюючи сама себе. ЇЇ очолює людина, нездатна до об’єктивних оцінок і аналізу. Нездатне до того і оточення Януковича, чи то з нефаховости і недолугости, чи тому що протилежні цілі груп у тому оточенні не можуть узгоджуватися, а президент хитається між тими групами як лайно у ополонці.

За великим рахунком це вже не є надто суттєвим. Бо час, протягом якого влада могла прийти до притомности, минув. Далі – або скніння у постійній невизначеності і броунівському русі або подальше падіння у тоталітарну прірву. До якої межі? Не надто великі розміри України для побудови далеких ізольованих від світу концтаборів і обмежена кількість посадочних місць у зонах не сприяють тотальному ув’язненню противників режиму, котрих ставатиме все більше. Спротив, активний, мовчазний, “кухонний”, наростатиме в усіх формах. Каральні органи загниватимуть і стануть ненадійними. Армія проти народу не піде. Настане колапс. Що буде після нього? Знайдуть нові форми обдурювання і підкупу виборця? Поділяться статками і прибутками? Запанує істинно демократичний лад?

Сьогодні зрозуміле одне – влада безповоротно втратила обличчя і стала “кривою качкою”. Як всередині країни так і за кордоном. Найнеприємніше те що ця влада, хочемо ми того чи ні, уособлює в очах світу Україну. І локальна подяка жителям Донбасу у світовому вимірі стає подякою жителям України за подарунок.

Світ прагматичний. Але і здатний мріяти. Його мрії про повноцінного партнера у центрі Європи не здійснилися. Обмануті надії викликають образу і нехіть. І ота нехіть, виплекана за короткий час, даватиметься взнаки довго. У Кримінальному Кодексі немає статті за обман виборців, за підлість і підступність у політиці. Але знайдуться інші статті. За те ж Межигір’я, за економічний протекционізм, за використання державних структур з особистими цілями, розбазарювання і привласнення державних коштів. І вони знають що відповідати доведеться.

Тому вони не бачать іншого виходу (а його і немає) як чіплятися з усіх сил за владу, залишаючись при владі якомога довше. І підуть на ухвалення цинічно підлого виборчого закону, давитимуть опозицію усіма доступними методами, розбещуватимуть і дуритимуть виборців, доведуть народ до зубожіння і тваринного стану щоб купувати його дрібними подачками.

Надії на дипломатичний чи економічний тиск з боку демократичного світу можуть і не здійснитися. Бо зрештою не стане світ бруднити руки внутрішніми справами підлої влади. Йому не потрібні деморалізовані жебраки як поповнення людського потенціалу. Йому простіше відвернутися і чекати поки не зігниє або не вибухне.

І наше звільнення від підлоти і підлости в остаточному рахунку у наших руках. Повстання? – Вже проходили. На тлі безладу прийде нова підлота, не краща за стару. Саботаж? – Призведе до остаточного занепаду. Громадський спротив наявних громадских структур? – Так, але лише його в умовах збайдужіння і зневіри може виявитися недостатньо. Утворення нової політичної партії, яка поведе за собою всіх? – Таке теж проходили і знаємо чим це закінчується.

То що, виходу немає? Є. У особистій громадянській свідомості. Поки вона не зросте і не пошириться, не переможемо. А, відтак, політичні організації, не полишаючи боротьби за владу, мусять значну частину свого потенціалу направити на виховання громадянської свідомости у суспільстві. Громадські організації мають стати провідниками тої роботи. Поширення інформації, спрямованої на підйом громадянських почуттів, широка роз’яснювальна робота не лише перед виборами, а постійно.

Розповсюдження фахово підготовлених зрозумілих і простих, не агітаційних, бо агітація набила оскому, освітніх і інформаційних матеріалів не пройде безслідно. Потрібний центр, який би направляв цю роботу, мережа локальних центрів, побудована так, щоб її неможливо було обезголовити. Тотальна інформаційна війна з підлою владою. І на виборах побачимо результат.

Так переможемо.

About Nataliya Zubar 2362 Articles
Nataliya Zubar, Maidan Monitoring Information Center, Chair

6 Comments

  1. Avtore, a szo konkretno vas chvyliue? Te, szo narodu bajduzha Yul’ka? Ne bajduzha: narod SCHVALIUE tiurmu dlia Tymochy. VANA – ce te padlo, yake perlo do vladu v Ukrajini, topczaczy konkurentiv na svoemu shliachu (zhadajte bajky pro Seniu-krolyka-evreya, pro finansuvannia “Svobody” ). Ce padlo, yake hotuvalo PRyBUT. Ce padlo, yake zalyshylo krajinu bez vyboru, prymusyvshy vybyraty mizh neu i Yanekom.

  2. Мені не байдуєе ставлення до конкретних політиків бо вони виражають певні конкретні настрої і мають підтримку у відповідних верствах населення. Але те, що гра відбувається саме навколо Тимошенко, великого значення не має. Не була б вона, був би інший. І доказів у паралельних процесах достатньо. Тут головне – мета. Задавити противника будь-яким способом, не турбуючись про законність і моральність. Хто з них більше падло – хай вирішує історія. Головне – влада є підлою. Не виключаю що якби вибори виграла Тимошенко сьогодні б довелося точно также боротися проти її влади. Понад те, я того певен. І не про те, хто більш достойний влади, йдеться. А про те що влада має або бути достойною або піти геть.

  3. дякуем жителям донбаса за президента пи….са.тiльки дауни могли голосувати за такого президента ,а iх нажаль бiльшiсть.метастази схiдняка вже не вилiкувати.вони нас зжеруть,або потрiбно щось кардинально вирiшквати

    • а у москалив- так на кол!!!!!! и на хрещатик (нема у мене укр розкладки)

  4. До тех пор, пока не подохнет последняя “padla” Анна, Люди,не надейтесь на хорошую жизнь.Общество достойно этого блага только, когда оно здоровое.А это будет тогда, когда ни одна гнида с животным мышлением не позволит себе публично демонстрировать свое больное воображение.

  5. А жаль, какая красивая могла быть у вас страна
    каждый народ заслуживает своего правителя. и каждый имеет право на ошибку. и право голоса имел…. вот козаки, признав свою оплошность, могли сказать: “на сосны!!!!!!” а сейчас- “ну нет времени на удовольствие до 3х утра!!!”

Comments are closed.