Начебто ліберальна партія “Наша Україна” підтримує урядові зазіхання на кишені середнього класу. Що скаже виборець?

На партійному сайті оприлюднена заява члена Президії Політичної ради партії, парламентаря Л. Григорович, в якій по суті висловлено підтримку урядовому законопроекту, більш того, він критикується за надмірну ліберальність.

Коментуючи проект закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство», оприлюднений віце-прем’єром з питань соціальної політики С. Тігіпком, яким, як повідомляв Майдан-Інформ, поруч з оподаткуванням предметів розкоші пропонується оподатковувати доходи, характерні для представників середнього класу, але аж ніяк не мільйонерів, пані депутатка фактично підтримала його ухвалення, закинувши урядовцям мавпування її власних законодавчих ініціатив.

Більш того, критичні зауваження парламентаря до законопроекту, що цитуються сайтом ліберальної партії, стосуються його начебто … надмірної ліберальності. На думку Григорович, “надмірно завищені індикатори щодо визначення багатства [до оподаткування – М.-І.], які не відповідають розмірам доходів і майна більшості українців. Це може привести до того, що цей податок не стосуватиметься, наприклад, власників житлової нерухомості, площа якої становить від 150 до 300 кв. м. для квартир, та від 300 до 600 кв. м. для будинків”.

По суті, за логікою пані Григорович під соусом “багатства” мають оподатковуватися не лише поточні доходи представників середнього класу, як запропоновано урядом, а й їхня нерухомість – тоді як відповідно до урядового законопроекту пропонується оподаткування лише нерухомості, яка дійсно відповідає поняттю “розкіш”.

Звісно, заява опозиціонерки не містить ані слова з приводу очевидної незаконності пропонованих термінів запровадження нових податків, про яку повідомляв Майдан-Інформ, – швидше навпаки, вона лише нарікає уряду за те, що “Закон про оподаткування багатства мав бути прийнятий вже давно”, аргументуючи ці нарікання тезою про те, що, начебто, “Такий закон діє в усіх розвинутих країнах, а в період складної економічної ситуації ставки податків на багатство лише зростають”.

Дійсно, в деяких країнах існує спеціальне – додаткове до загального оподаткування доходів – оподаткування того, що вважається багатством або розкішшю. Але наведене вище твердження, що посилається на всі розвинуті країни, є неправдивою пропагандою.

Застосування податку на багатство в різних країнах Європи досліджується, наприклад, в опублікованій в 2010 р. статті румунських вчених-економістів, яка зветься “Податок на багатство в Європі в контексті його можливого запровадження в Румунії – існуючий податок на багатство та його занепад в Європі”. Нижче буде поданий стислий переказ змісту статті у тій частині, що розглядає застосування такого податку в різних країнах Європи.

Так, у статті зазначається, що на дату дослідження єдиною країною ЄС, де діяв класичний податок на багатство (податок на великі статки), є Франція, де відповідний податок запроваджено з 1981 р, і також з 2010 р. планується запровадження цього податку в Румунії та його повторне (після попереднього скасування) запровадження в Іспанії. З країн континентальної Європи поза ЄС варіації такого податку існують у Норвегії, Ліхтенштейні та Швейцарії (на місцевому рівні) – але в цих країнах швидше йдеться про концептуальне оподаткування всіх статків, незалежно від їхнього розміру.

При цьому в деяких країнах Європи такий податок існував, але був скасований – зокрема, в Австрії (у 1994), Данії, Німеччині (1997), Нідерландах (2001), Ісландії (2006), Фінляндії (2006), Швеції (2007) та Греції (2009). В таких країнах як Велика Британія та Бельгія податок на багатство у новітній історії не існував. В Італії подібний податок запроваджувався на обмежений час в 1992 році і був скасований у 1998 р.

У тих країнах, де такий податок існує, ним оподатковуються статки, вартість яких становить багато сотень тисяч євро. Наприклад, в Іспанії на момент скасування у 2008 році оподатковувалися статки розміром понад 600,000 євро, і при його повторному запровадженні уряд обіцяв, що податок не стосуватиметься 99,9% громадян. У Франції оподатковуються статки розміром понад 790,000 євро. Також в Угорщині в 2010 р. запроваджено оподаткування дорогих літаків, яхт, гелікоптерів та автомобілів.

Як можна бачити, аргументація представника начебто ліберальної партії Григорович на користь запровадження нових податків – щодо наявності таких податків в усіх розвинутих країнах – нічого спільного з реальністю не має. Адже навіть у відносно невеликій кількості країн, де такий податок існує, він не застосовується до представників середнього класу. Українець, який, заробляючи біля 1,500 євро на місяць, підпаде під дію урядового законопроекту і відразу ж після його запровадження почне оподатковуватися як власник “багатства”, не став би суб’єктом податку на багатство у Франції навіть наприкінці свого життя – адже щоб тільки заробити 790,000 євро, йому довелося б пропрацювати понад 40 років, і ясно, що більша частка заробітку йшла б на поточні витрати, а не конвертувалася б в якісь статки.

З таких прикладів ясно, що напередодні чергових парламентських виборів структурам громадянського суспільства варто формувати нові умови політичного життя – за яких виборці отримуватимуть інформацію про законотворчу діяльність політиків (зокрема, законопроекти, що розробляються, просуваються та підтримуються ними) та на виборах голосуватимуть за тих політиків, погляди та, головне, законотворчі доробки яких дійсно відповідають реальним інтересам відповідних виборців. Лише тоді, наприклад, начебто ліберальна партія “Наша Україна” усвідомить необхідність обрати щось одне – або перспективу отримати голоси ліберально-налаштованих представників середнього класу, на яких вона буцімто орієнтується, або наявність у своїх лавах, до того ж на чільних посадах, пані Григорович…

1 Comment

  1. да тут всю администрацию бандюковича с главным зеком, да 3/4 ВР посадить, не сильно ошибешься Вместе, ЮЩЕНКОс ЯНУКОВИЧЕМ. Два валянка на одну ногу.
    Юля не в этой шарашке зеков и иуд.
    в назидание
    Не мешало бы в годовщину майдана гниду юща привести. Обмазать смолой, вывалять в перьях и принародно повесить. Чтобы каждое падло чувствовало ответственность перед народом. Иначе у страны не будет будущего.

Comments are closed.