Під заяви про оподаткування розкоші уряд планує пограбувати середній клас. В особливо цинічній формі – всупереч законодавству.

На сайті Міністерства соціальної політики України оприлюднено анонсований віце-прем’єром С. Тігіпком законопроект, який, судячи з назви “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запровадження податку на багатство” – мав би стурбувати лише мільйонерів. Проте насправді чи не основна мішень законопроекту – кишені представників середнього класу.

Поруч з пропозиціями про оподаткування явних предметів розкоші, як-то літаки, яхти або одяг ціною від кількох тисяч євро, законопроект містить норму (див. п. 3 проекту), якою пропонується збільшити податок з доходів фізичної особи – з доходів понад п’ятнадцятикратний розмір мінімальної заробітної плати пропонується стягувати податок у розмірі 20% замість передбачених чинною редакцією Податкового кодексу 17%.

На практиці це означає збільшення оподаткування доходів (зокрема, заробітних плат) понад приблизно 1,500 євро на місяць, тобто доходів, які дозволяють людині в Україні вважатися представником середнього класу, але аж ніяк не мільйонером. Під соусом оподаткування “багатства” пропонується оподатковувати як людей, що можуть дозволити собі залишити в магазині не менше 3000 євро за один предмет одягу, так і людей, які за місяць ледве заробляють на половину такого предмету одягу.

Чергове пограбування середнього класу планується урядом з особливим, подвійним цинізмом – мало того, що зміну законодавства про оподаткування доходів середнього класу заховали у законопроект про оподаткування багатства, який просувається у суспільстві під пропагандистськими лозунгами оподаткування доступних лише мільйонерам предметів розкоші, так до того ж відповідний щойно оприлюднений законопроект пропонується увести в дію “з 1 січня 2012 року, але не раніше дня його опублікування” (тобто у будь-якому випадку –  відразу ж після ухвалення), що зухвало порушує низку вимог українського законодавства, зокрема:

– принцип стабільності системи оподаткування, відповідно до якого зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (підпункт 4.1.9 пункту 4.9 статті 4 Податкового кодексу України);

– положення статті 27 Бюджетного кодексу України, згідно з якою закони України, які впливають на формування доходної частини бюджетів і оприлюднені після 15 серпня поточного року, можуть бути застосовані не раніше 1 січня року, що наступить після наступного року (в даному випадку – не раніше 1 січня 2013 р.).