Останні новини

“У нас теж були проблеми з гомофобією”

Активісти і соціальні співробітники з Мюнхена ініціюють створення групи для підтримки українських геїв і лесбійок і тих людей, які відстоюють права меншин. Чому виникла така необхідність?

До української столиці приїхав представник мюнхенської групи допомоги “Київ-Мюнхен” Конрад Брейер. Він також працює в організації «Комунікаційний і культурний центр гомосексуалів Мюнхена» (Schwules Kommunikations- und Kulturzentrum München). У цьому центрі допомагають всім гомосексуалам, які цього потребують – зокрема, допомагають геям-мігрантам, гомосексуальним батькам, організовують групи самодопомоги, як-от для тих, в кого проблеми з алкоголем. Крім того опікуються профілактикою ВІЛ-СНІДу, навіть проводять мовні курси, літетарурні зустрічі. У Києві у Конрада Брейера буде багато зустрічей – від організацій секс-меншин і правозахисників до міжнародних організацій і дипломатичних установ. У розмові з кореспонденткою Deutsche Welle Конрад Брейер пояснив, чому виникла необхідність підтримати українські організації секс-меншин.

Deutsche Welle: Чому Ви вирішили приїхати до Києва?

Конрад Брейер: Приїхав, бо ми хочемо співпрацювати з спільнотами геїв і лесбійок у Києві і по всій Україні, потрібно познайомитись і бути на зв’язку з лідерами і лідерками у цих групах. Ідея співробітництва між київськими і мюнхенськими ініціативами виникла у травні цього року, коли представники Мюнхена, як-от депутатка міської ради Мюнхена від Партії зелених Лідія Дитрих, психолог Культурно-інформаційного центру для геїв у Мюнхені “Суб” Саша Хюбнер, а ще представник парламентської групи Партії зелених Фолькер Бек у форматі офіційної делегації від міської ради Мюнхена приїхали, аби відвідати «КиївПрайд» (вуличну акцію на захист прав секс-меншин, що не відбулася – DW). Так вони опинились в досить гомофобній атмосфері, тому вирішили посилити співпрацю між містами і громадами у цій сфері. Все ж наші міста-побратими. У нас, у Мюнхені, у 1980-х роках були проблеми з ворожістю до сексуальних меншин подібні до тих, що зараз мають кияни. Є дещо спільне, все ж Баварія – теж консервативний регіон. Утім, Мюнхену вдається бути демократичним.

Чи варто проводити вуличні акції, «гей-паради» у гомофобній атмосфері, чи це безпечно?

Це абсолютно точно – необхідно. І йдеться не про безпеку, якщо прийдуть багато людей, які хочуть підтримати, і виступають проти ненависті – захід буде безпечним. Цієї весни акція буде влаштована орг-комітетом «КиївПрайду» краще, ніж минулого року, коли довелось відмовитись від ходи. Наскільки мені відомо, цієї весни акція пройде за підтримки правозахисного руху Amnesty International. Теж хотів би відвідати акцію, й інші заходи в рамках «КиївПрайду». До речі, щороку у Мюнхені проходять гей-паради, називаємо їх «Днями Christopher Street», це завжди «політичні вечірки». Адже це не лише політичні демонстрації, а й час для гарного настрою, святкування. Цього року навіть було гасло «Глобальні права для Східної Європи», так ми демонстрували солідарність, з тими, хто відстоює права людини для всіх у цих країнах. У Мюнхені були члени оргкомітету «КиївПрайду», вони навіть йшли попереду, а саме Олена Семенова з організації “Нова хвиля для кращого майбутнього” та Тарас Карасійчук і Станіслав Міщенко з “Гей-Альянсу”.

Як ви ставитесь до українського закону, що забороняє «пропаганду гомосексуалізму», і який ухвалили у першому читанні у парламенті? ( «законопроект №8711»)

Ми глибоко занепокоєні щодо цього документу й навіть бургомістр Мюнхена, який відповідає за міжнародну співпрацю міста, сказав, що це й у нього викликає занепокоєння. Адже таким чином є питання щодо всієї співпраці, що є між Мюнхеном і Києвом, навіть на високому рівні. Ми протестуємо і солідарні з протестами проти цього гомофобного законопроекту. Цей закон, очевидно, не для захисту прав дітей, а просто під цим «прикриттям» хочуть заборонити вільно висловлюватись, такі ідеї суперечать свободі слова і свободі мирних зібрань. Такий дивний документ суперечить всім правозахисним зобов’язаннням України, та й власній Конституції.

Скоро у Києві – кінофестиваль «Молодість», де існує програма фільмів на гей-лесбійські теми “Сонячний зайчик”. Покажуть і фільм-срібний призер Берлінале “Не гаси світло!”, зокрема, й німецьку стрічку «Невимовна молодість». Чи ви їх бачили, і як вважаєте, чи може кіно зробити людей більш толерантними?

Звісно, такі фільми допомагають взаєморозумінню! Тому що зазвичай люди, які відкриті для знань, інформації, побачать головних героїв сюжетів, побачать їх проблеми. Також глядачі ідентифікують себе з головними героями, отже, так вони напевне зрозуміють, що геї і лесбійки, такі ж люди, як і всі інші. Згадані картини не бачив, було би цікаво. Мій улюблений фільм на ці теми – сербський «Парад», дуже рекомендую переглянути (фільм брав участь у Одеському міжнародному кінофестивалі цього літа – DW). Він і веселий, і щирий, інформативний. Упевнений, хороше кіно може змінити людей, додати їм людяності.

More in Громадські акції, Новини, Події, Політика, Право, Суспільство, Культура, Протест
“Святкуємо Покрову разом!”

З нагоди свята Покрови, Українського козацтва та 70-ї річниці створення Української повстанської армії в Києві відбудеться урочистий вечір «Українській повстанській...

Close