Тігіпко, я і кенгуру

Остання барикада
ТІГІПКО, Я І КЕНГУРУ
Вони всі мене дістали. Тож витягла зі схрону заповітний чорний маркер, струсила порох із трофейних плакатів – і на звороті юль і тягнибоків написала:
«ХАЙ ЖИВЕ ЯНУКОВИЧ!!! НА МОЮ ПЕНСІЮ!»
Пенсія в мене, самі розумієте, буде смішна. Проте й до неї ще треба якось дожити. Завдяки МВФ і брехіоналам усе українське жіноцтво вкалуватиме на олігархів зайві 5 років. Хто загнеться – звиняйте, дорогенькі. Бачили ж очі, що обирали…
Може, й не обирали, але терпіли. Усе бачили – і тупо все терпіли!

ДЕНЬ ВАРЕННЯ ПРЕЗИДЕНТА
Надворі була субота, 9 липня. Народ потужно сунув на базар. Чимчикую туди і я – з саморобними плакатами під пахвою.
Почепила їх на видноті, на підступах до ринку.
Плакати були веселі, як наше з вами життя.
«СПАСИБІ ПАРТІЇ РЕКЕТИРІВ ЗА ПЕНСІЙНУ РЕФОРМУ!» – повільно читає вголос старша жіночка.
– То їм іще дякувати треба?! – обурено запитує.
Мусово подякувати, кажу, партії РЕКЕТИРІВ.
Жіночка трохи подумала – і змовницьки усміхнулась:
– Рекетири, еге ж! Най їм грець і трясця їхній мамі.
Мушу визнати, це були найбільш делікатні слова на адресу нашої доблесної влади з усіх, які привелося почути того дня. А день календаря був червоний, аж синьо-білий. День народження Віктора Федоровича Януковича!
Президента України, хто забув.
Окремі недолугі виборці називають його «Вітька-геноцид», але це неправильно. Правильно – «НАШЕ ВСЬО».

НЕЦЕНЗУРНИЙ ГЛАС НАРОДУ
– Що б ви подарували чи побажали президентові на день народження? – чемно запитую кількох базарних респондентів.
Відповіді приголомшують – кількістю нецензурних слів і гнівних випадів на адресу гаранта Конституції. Деякі несвідомі громадяни навіть зажадали обнести 140 гектарів Межигір’я колючим дротом.
Не розумію, навіщо.
Там же ж є прегарна кована загорожа (зроблена, до речі, в моєму Нововолинську. На заводі, яким керують двоє місцевих депутатів-регіоналів).
І страуси у тому царському маєтку походжають, і кенгуру десь у корчах стрибає – загубилося, сердешне. Нє, громадяни, колючий дріт там не канає!
Страусів шкода.
Найбільш лаконічним щодо презентів виявився молодик пролетарського вигляду:
– Кілограм тротилу в морду!
Так і рубонув, зараза. Із шахтарів, либонь. Водяться в нас такі – у ще не закритих копальнях…
Слухала я багатоповерхові месиджі й думала: ой, лишенько Віктору Федоровичу з таким народом! Хоч і лохи безправні, але ж які невиховані, які озлоблені! От і веди їх, баранів, у Європу. От і роби їм, невдячним, пенсійну реформу та всяку іншу шокову терапію.
Замість поцілувати докторові ручку й подякувати, що ще не виздихали, ці падли матюкаються на всі заставки.
Куди тільки Холерій Ворошковський зі своєю $б/у дивиться?!
(Пересмішникам із сайту «Обком» респект за Холерія.)

ЧОМУ МЕНЕ НЕ ЗАГРЕБЛИ В СІЗО
Поки я ходила в народ, таємні агенти скупчились під портретом Януковича. Його я почепила якнайвище, бо там таке файне гасло: «Україна для людей»!
Трохи нижче прилаштувала такий плакат:
СПИСОК ЛЮДЕЙ ДОДАЄТЬСЯ.
1. Юра Єнакіївський.
2. Ахметов.
3. Фірташ.
4. Азаров.
5. Янукович-син 1.
6. Янукович-син 2.
Ну, й іще деякі люди – загалом усі свої. А вас там не стояло, не турбуйтесь!
Один сексот мерщій зазняв це діло на мобілку. Другий кудись зателефонував і став диктувати написи.
О, думаю, зараз примчить «воронок» – і загримлю я по повній.
Розмріялась, як малолєтка. Та не з моїм щастям!
У міліції, як завжди, не було бензину.
Тьху!..

А ШО ВОНО ДАСТЬ?
Викладаю ошелешеній публіці останній козир. Акуратний такий папірець, типу оголошення:
ШУКАЮ ВИЛА.
Народ.
Зневірений народ іде на базар, поглядає на ті дацзибао, посміхається:
– О! Вила давно треба брати! Задовбали вже!
– Точно, хай Янукович із Тігіпком поживуть на нашу пенсію! А то зажерлися, мільярдерами стали!
І лиш одна пані пхикає:
– Ну до чого те все? Ну шо воно дасть?
ШО ВОНО ДАСТЬ? Та хіба я знаю! Знаю лишень, що всім опозиційним партіям і рухам нині не до мене. Ті Юлю відчайдушно рятують від жорсткої посадки, а ті з владою тишком-нишком домовляються.
Та й далеко всі вони – хто у Києві, хто на нарах, а хто й на Канарах. А мені (і вам) треба жити отут і зараз!
Владці думають, що ми вже не здатні на опір. Спікер Литвин так і заявив: «Масових протестів не буде, бо люди переймаються, як їм виживати».
Іншими словами – робімо з тим людом що завгодно, він і не.дзявкне. Слідом за пенсійною «реформою» ухвалимо новий трудовий (чи то пак експлуататорський) кодекс, оптимізуємо школи, лікарні, сільські клуби – де вони ще збереглися.
МВФ натякає, що пенсіонерів на наших чорноземах забагато?.. Окей, оптимізуємо населення до 30 мільйонів і розпродамо на фіг унікальні чорноземи. Скільки того діла! Головне – лохторат мовчить, сопе у дві дірки й голосує як треба…
Це вони так собі надумали. А ви?
Дивлюся на глянцевого гаранта на стовпі. Він же присягався почути кожного.
Ну, то й кажу:
– А дзуськи, панове бандити! А дзуськи вам, олігархи.
Не дочекаєтесь!
Для початку будемо з вас сміятися. Привселюдно.
І до чогось досміємось-таки, і знайдемо-таки тії вила!
Наталя Камишникова.
Нововолинськ.

About Ярослав Сватко 331 Articles
Журналіст. Керував газетою «Шлях перемоги», яку ще у 1954 році заснував Степан Бандера. У 1995 році створив видавництво «Галицька видавнича спілка», яким керує донині. Написав кілька науково-популярних книжок на історичну тематику.