Мешканці Костянтинівки сьогодні вранці були здивовані численними постами ДАІ на вулицях. Але до приїзду високопоставлених осіб це не мало ніякого відношення. По місту та району промчали велосипедисти (близько 40 осіб) з автомобілями супроводу, над якими майоріли жовто-сині прапори. Це був велопробіг “Слідами Олекси Тихого”, яким патріоти України-аматори велосипедного руху з Краматорська, Дружківки, нашого міста та району відзначили 20-й День незалежності.

Старт дали біля будівлі райдержадміінстраціі. Цього року райдержадміністрація вперше була організатором таких велеперегонів, у 2009-му їх проводили дружковчани. До речі, представники Товариства О. Тихого передали його керівникам прапор Костянтинівського району, який на честь 20-тиріччя було піднято на Говерлу.

Після побажань та поздоровлення районного керівництва, пелетон проїхав до кінотеатру ім.Леніна, де була перша зупинка і де учасників ознайомили з перебуванням Олекси в районі і місті. Історик І. Бредіхін зазначив, що вперше як правозахисник Олексій Іванович себе проявив ще в 15 років, коли під час окупації не побоявся і «відбив» корову, яку німці відібрали у Тихих.

Велосипедисти проїжджали вулицями, якими О. Тихий ходив з Іжевки на ринок, відвідував районний відділ освіти, коли працював педагогом у Костянтинівському районі, приходив к друзям, навіть грав на баяні на танцях. Про це на другій зупинці велопробігу – біля будівлі новодимитрівського ліцею розповів Микола Павлович Стукан, який ще парубком неодноразово зустрічався з Олексою.

Потім була сама затяжна та важка ділянку шляху – до Іжевки. Пелетон розтягнувся так, що організаторам довелося комусь допомагати, а когось пригальмовувати. Але пропозиції підвезти стоїчно відкидали навіть наймолодші учасники.

А ось і батьківщина Олекси – Іжевка: зарослий цвинтар, занедбані і такі ж зарослі бур’яном і деревами розвалені хати. Але перед однією з них вклонили свої голови учасники пробігу – тут народився і виріс, а також проводив час між відсидками наш сміливий і стійкий земляк. І, нарешті, фінал заходу – відпочинок під вербами, які садив Олекса на особисто їм насипаної греблі. Тут, в основному, лунала українська мова – отець греко-католицького храму Віталій провів обряд панахиди по Олексі Тихому та всім, хто віддав життя за свободу і незалежність України, а поети нашого краю читали свої вірші.

На закінчення голова Товариства ім.О.Тіхого Є. Шаповалов вручив всім учасникам книги по історії національного визвольного руху, а також пам’ятні знаки, виготовлені спеціально до велопробігу. Представники райдержадміністрації нагородили всіх учасників почесними грамотами, а також відзначили наймолодшого – 13 років, Андрія Тарамана з Олександро-Калинове і дорослого з учасників – 55 років, Сергія Давиденко з Дружківки.

І хоча протягом велоперегонів часто починався і переставав йти дощ, це не вплинуло на добру і теплу атмосферу зустрічі. Як зауважив Є. Шаповалов: «Перешкоди та фізичні навантаження – данина пам’яті учасників велопробігу таким людям, як Тихий.»

Наша земля дала життя Олексі і тепер ми, нарешті, починаємо віддавати цій видатній людині пошану.