Резолюція ЄвроПарламенту щодо поточної ситуації в Україні

Прийнятий текст резолюції Європейського Парламенту щодо поточної ситуації в Україні 27.11.2011 (переклад Представництва ЄС)

Європейський Парламент:

– враховуючи свої попередні резолюції щодо України;

– враховуючи регулярний Звіт про прогрес України за 2010 рік та Огляд виконання Європейської політики сусідства від 25 травня;

– враховуючи заяву Президента Європейського Парламенту щодо засудження колишнього Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко 11 жовтня 2011 року;

– враховуючи заяви Кетрін Ештон, Високого представника ЄС із питань зовнішніх відносин та безпекової політики, від 11 жовтня та 5 серпня 2011 року від імені Європейського Союзу щодо вироку у справі Юлії Тимошенко;

– враховуючи Спільну декларацію саміту Східного партнерства, що відбувся у Варшаві 29-30 вересня 2011 року;

– враховуючи Угоду про партнерство та співпрацю (УПС) між ЄС та Україною, що набрала чинності 1 березня 1998 року, та поточні перемовини щодо Угоди про асоціацію та Угоди про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі, що покликані замінити УПС;

– враховуючи Національну індикативну програму для України на 2011-2013 роки,

– враховуючи Правило 110 (4) цього Регламенту;

А. Оскільки ЄС підтримує стабільну та демократичну Україну, що поважає принципи соціальної ринкової економіки, верховенство права, права людини, захищає меншини та гарантує дотримання засадничих прав; оскільки українська внутрішньополітична стабільність, її націленість на внутрішні реформи та повага до верховенства права, включаючи дотримання справедливих, неупереджених і незалежних юридичних процесів, є необхідною умовою для подальшого розвитку відносин між ЄС і Україною;

B. Оскільки однією з основних зовнішньополітичних цілей Європейського Парламенту є поглиблення і сприяння розвитку відносин з Україною, а також зміцнення Європейської політики сусідства, що спрямована на стимулювання політичних, економічних та культурних зв’язків між державами-учасницями ініціативи, ЄС та його країнами-членами;

С. Оскільки рішення Печерського районного суду від 11 жовтня 2011 року про засудження колишнього Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко до 7 років позбавлення волі, трирічну заборону займатися політичної діяльністю, стягнення штрафу у розмірі 200 млн. дол. США з конфіскацією усієї власності сприймається радше як акт помсти або спроба здійснити кримінальне засудження та ув’язнення членів опозиції, аби завадити їхній участі у парламентських виборах наступного року та президентських виборах 2015 року;

D. Оскільки 12 жовтня Служба безпеки України порушила нову кримінальну справу проти Юлії Тимошенко та колишнього Прем’єр-міністра Павла Лазаренка, яких звинувачують в організації змови з метою зловживань державними коштами у особливо великих розмірах під час їх перебування президентом та фактичним власником компанії «Єдині енергетичні системи України»;

Е. Оскільки зростає кількість посадових осіб, які притягаються до кримінальної відповідальності, в тому числі колишні міністри уряду, але переважно (заступники) керівники державних відомств та інспекцій, керівники підрозділів правоохоронних органів, судді районних судів та голови органів місцевої влади;

F. Оскільки Уряд України зобов’язався провести низку правових реформ, що мають привести українське приватне та публічне право у відповідність до європейських та міжнародних стандартів;

G. Оскільки ЄС продовжує наголошувати на необхідності поважати верховенство права, включаючи справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, аби уникнути будь-яких сумнівів у тому, що судові заходи застосовуються вибірково; оскільки ЄС вважає, що ці принципи є надважливими для країни, що прагне розвивати більш глибокі договірні відносини та будувати політичну асоціацію з ЄС;

1. Вважає, що поглиблення відносин між Україною та ЄС і європейська перспектива в Україні мають велике значення та діють в інтересах обох сторін; визнає прагнення України, що відповідають ст. 49 Договору про Європейський Союз за умови дотримання всіх критеріїв, зокрема принципів демократії, поваги до прав людини, засадничих свобод і верховенства права;

2. Висловлює глибокий жаль з приводу того, що вирок колишньому Прем’єр-міністру Юлії Тимошенко є виявом порушення прав людини, зловживання судової системи з метою політичного придушення провідного опозиційного політика; підкреслює, що закон, який був вибірково застосований у справі Юлії Тимошенко, датується радянськими часами та передбачає кримінальне переслідування за політичні рішення; у той же час, статті 364 та 365, що наразі розглядаються Верховною Радою, не відповідають європейським стандартам та стандартам ООН;

3. Наполегливо закликає українську владу забезпечити справедливий, прозорий і неупереджений судовий процес під час розгляду апеляції у справі Юлії Тимошенко та під час інших судових процесів проти членів колишнього уряду; наполягає на тому, аби Юлії Тимошенко було надано право повноцінної участі у політичному процесі як зараз, так і під час наступних виборів в Україні;

4. Стурбований фактом того, що судовий процес над Юлією Тимошенко триває всупереч проголошеній українським Урядом відданості демократії та європейським цінностям;

5. Висловлює відверту стурбованість затриманням колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка без оголошення обвинувального вироку судом, а також іншими подібними випадками;

6. Наполягає на тому, аби усі судові процеси проти колишніх та чинних високопосадовців з уряду проводилися у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності;

7. Стверджує, що, якщо вирок у справі Юлії Тимошенко не буде переглянуто, то це поставить під загрозу укладання Угоди про асоціацію та її ратифікацію, віддаляючи країну від європейської перспективи; висловлює занепокоєння у зв’язку із деякими ознаками згортання демократичних свобод, а також можливим перетворенням державних установ на інструменти досягнення партійних цілей та здійснення політичної помсти;

8. Підкреслює, що зміцнення верховенства права та внутрішніх реформ, враховуючи справжню боротьбу проти корупції, є важливими не тільки для підписання Угоди про асоціацію та поглиблення відносин між Україною та ЄС, але й для консолідації демократії в Україні;

9. Вітає згоду, що була досягнута щодо Угоди про глибоку та всебічну зону вільної торгівлі; розглядає цю угоду, як міцну основу для можливого завершення перемовин щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною;

10. Висловлює стурбованість повідомленнями про погіршення стану свободи преси та плюралізму в Україні; закликає владу вжити усіх необхідних заходів для захисту цих невід’ємних аспектів демократичного суспільства та утриматися від будь-яких спроб контролювати – у прямий чи непрямий спосіб – зміст повідомлень у національних медіа;

11. Рішуче підтримує рекомендації, висловлені у спільних висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо проекту закону про вибори народних депутатів; вважає надважливим, аби ці рекомендації були імплементовані у належний, всеоб’ємний та вичерпний спосіб із врахуванням думок опозиції та громадянського суспільства;

12. Закликає усі політичні сили в Україні провести чесні та прозорі дебати щодо процесів прийняття політичних рішень; наполягає на тому, що розслідувати можливі прорахунки у процесі прийняття політичних рішень має парламентська слідча комісія;

13. Вважає, що нещодавно відтермінована зустріч із Президентом Віктором Януковичем могла б стати чудовою можливістю для вирішення серйозних проблем, озвучених українській владі, а також відновити конструктивний діалог, який міг би призвести до парафування Угоди про асоціацію за умови досягнення значного прогресу щодо усунення існуючих технічних та політичних перешкод; закликає Раду та Комісію призначити нову зустріч із Президентом Віктором Януковичем, яка має відбутися до запланованого на грудень 2011 року Саміту Україна-ЄС;

14. Закликає Комісію надати допомогу Україні для проведення судової реформи через краще використання Програми ЄС з інституційного розвитку, а також розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня для допомоги Україні у її зусиллях відповідати законодавству ЄС, враховуючи судову сферу;

15. Доручає своєму Президенту передати цю Резолюцію Раді, Комісії, Віце-президенту Європейської Комісії/Високому представнику ЄС із питань зовнішніх відносин та безпекової політики, урядам та парламентам країн-членів, Уряду і Парламенту України, а також Парламентській асамблеї Ради Європи та ОБСЄ.

Оригінал

http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+TA+20111027+TOC+DOC+XML+V0//EN&language=EN