Заборона святкувати українцям Донецька річниці Незалежності

Шановні журналісти, небайдужі громадяни України! Вперше в Донецьку заборонено святкування річниці незалежності України та оштрафовано судом тих, хто святкував.

31 жовтня 2011 рокуо 9.30 годині судовою колегією(головуючий Олена Карпушова, судді – Любов Василенко, Микола Гімон) Донецького апеляційного адміністративного суду продовжиться третє судове засідання з розгляду апеляційної скарги на Постанову судді Тарасенка Донецького окружного адміністративного суду від 24 серпня 2011року, винесену о 05 год. 25 хв., якою задоволено позов виконавчого комітету Донецької міської ради про заборону проведення будь-яких демонстрацій, мітингів, концертів, молебнів інших заходів в м. Донецьку 24.08.2011року, зокрема Донецькій обласній організації Всеукраїнського товариства “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Суддею Тарасенком розпочався судовий процес о 17.30 годині 23 серпня 2011 року і закінчився 0 5 год 25 хв. 24 серпня 2011 року, тобто, тривав без перерви 11 годин 55 хвилин!!!
Суддя Тарасенко, провівши нічне дослідження доказів, не зазначивши жодного аргументу, який би міг вважатись доказом, порушив норми матеріального права, застосувавши в своєму рішенні норми права неіснуючої держави – СРСР, а саме п.2 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 28.07. 1988р. № 9306 – XI “Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР”, який суперечить ст. 39 Конституції України, оскільки ст. 39 Конституції України передбачає, повідомлений характер регулювання порядку проведення вказаних публічних заходів, а Указ ПВР СРСР передбачає зовсім інший – дозвільний характер порядку проведення заходів. Тому зазначений нормативний акт не можна доставати з шухляди історії, бо він вже п’ятнадцять років, як суперечить Конституції України.
В якості підстави для свого позову позивач-виконком використав лист в.о. начальника Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області Сєднєва Ю.В. від 23.08.2011р. № 11/7-2408/СД, який нормативним актом, який регламентує подібні заходи, не є, а є особистою вкрай некомпетентною думкою міліційного функціонера, який вважає, що:
“одночасне проведення в одному місці масових заходів громадськими організаціями і політичними партіями, які мають протилежні ідеологічні погляди, може призвести до масового порушення громадського порядку та можливих сутичок між представниками цих організацій”.
І на цій сентенції в.о. начальника Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області Сєднєва Ю.В., який діяв поза своїми повноваженнями, що має з’ясувати суд (ст. 2 ч.3.п.1 КАСУ), суд робить висновок про заборону всім відповідачам, в тому числі і ДОО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка , проводити заходи:
 молебен на честь XX річниці Незалежності України (ідеологічний захід?!);
 святковий концерт (ідеологічний захід?!)
Для з’ясування істини відповідачі звернулись з клопотанням до судової колегії викликати свідками Юрія Сєднєва та начальника управління по зв’язках з громадськістю Донецької міської ради та запросити Статути 5 організацій, які подали свої заявки на один і той же час, на одне і те місце 24 серпня 2011 року. Однак, практично всі клопотання відповідачів не задовольнялись. Тому відповідачі 28 жовтня 2011 року заявили відвід судді Василенко, текст привожу повністю:

Донецькому апеляційному адміністративному суду
По справі №2а/0570/1464/2011
Ратнікової Євгенії Миколаївни, представника ДОО ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка

Заява про відвід судді Василенко Л.А.

До складу судової колегії, визначеної для розгляду даної справи, входить суддя Василенко Л.А.., кваліфікаційний рівень якої у мене сумнівів не викликає, оскільки за її участю неодноразово розглядались різного роду справи адміністративної юрисдикції на високому аналітичному рівні з глибокими правовими висновками, які належно обґрунтовувались відповідними нормами матеріального і процесуального права, в яких мені доводилось брати участь.
23 червня 2010 року суддя Василенко Л.А. в складі головуючого судді судової колегії Донецького апеляційного адміністративного суду взяла участь у розгляді апеляційної скарги в справі №2а-1219/10/0570 за позовом представника третьої особи Бандери Степана – Орєхова Романа Васильовича та інших про визнання незаконним та скасування Указу Президента України № 46/2011 від 20 січня 2010 року «Про присвоєння С.Бандері звання Герой України».
Апеляційний суд за участі судді Василенко Л.А., всупереч умовам ст. 104 КАС України на звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав в сфері публічно-правових відносин, апеляційні скарги залишив без задоволення, а Постанову Донецького окружного адміністративного суду, якою скасовувався вищеназваний Указ Президента України, без змін.
Безперечно, ця очевидна істина, на якій має бути побудований будь-який позов особи до адміністративного суду, відома судді Василенко Л.А.
Саме на ній і була побудована Ухвала суду першої інстанції.
Втім, нехтуючи нею Донецький апеляційний адміністративний суд за участі судді Василенко Л.А. підтвердив рішення суду першої інстанції, скасувавши акт індивідуальної дії за заявою особи, право якої не було і не могло бути порушено цим актом індивідуальної дії, який не стосується особи позивача.
Очевидним є те, що підстави для прийняття цього апеляційного рішення лежать не в правовій, а в політичній площині, що суперечить положенням ст. 126 ч.1 Конституції України, не зважаючи на те, що згідно ст. 126 ч.2 Конституції України вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
Вплив цей, безумовно, вчиняється в не публічний спосіб і не кожний суддя, як людина, може знайти в собі моральні сили протистояти цьому впливові. Припускаємо, що на суддю Василенко Л.А., як і на інших, учасників тієї, «чорної трійки», чинився такий тиск, якому слабка жінка Василенко Л.А. не змогла опиратись, оскільки в заданому рішенні були зацікавлені могутні сили української влади, яка наразі є окупаційною за своєю філософією по відношенню до питання права нації на самовизначення.
Ми не вправі судити саму суддю Василенко Л.А. Але вправі керуючись громадянською самосвідомістю, а також правом, наданим ст. 49 ч.3 п.3 Кас України на підставі закріплених в ст. 27 ч.1 п.4 КАС України «інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді», виходячи з аналогії політичної суті вищеназваної справи і даної, заявити відвід судді Василенко Л.А.
Ця аналогія полягає в тому, що події, з якими пов’язане рішення суду першої інстанції, що оскаржується – намір організацій відзначити в м. Донецьку публічними заходами 24 серпня 2011 року 20-ту річницю Незалежності України, тобто Дня самовизначення української нації, також суперечить окупаційній філософії нинішньої української влади.
І саме цим породжений цей абсурдний позов виконавчого комітету Донецької міської ради і не менш абсурдне рішення по справі, що оскаржується, які суперечать одному з фундаментальних Конституційних прав громадян, закріплених в ст. 39 Конституції України і направлені на придушення національної самосвідомості мешканців м. Донецька, яким його окупаційна за суттю донецька влада воліє надати законної сили і зробити підставою в судовій практиці для продовження подальшого національного гноблення.
За таких «стратегічних» намірів донецької влади у відповідачів виникає занепокоєння – чи зможе суддя Василенко Л.А. проявити свій професіоналізм, протистояти тиску на виконання замовного рішення? На жаль, практика свідчить про те, що межа, перейдена один раз, перестає бути межею в подальшому.
Зважаючи на вищевикладене, діючи в інтересах товариства «Просвіта» , а також в інтересах, і публічного іміджу судді Василенко Л.А., з метою виведення її з-під вірогідного тиску влади, якому вона, можливо, не зможе протистояти, керуючись ст. 49 ч.3 п.3, ст. 27 ч.1 п.4 КАС України заявляємо відвід судді Василенко Л.А. із складу судової колегії Донецького апеляційного адміністративного суду по розгляду даної справи на підставі обставин, віднесених Законом до «інших»,які є оціночними критеріями відводу.
Олійник Марія Василівна, відповідач від Донецької обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка,
Ратнікова Євгенія Миколаївна, представник відповідача Донецької
обласної організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

Природньо, що і це клопотання було відхилено.
А 31 жовтня 2011 року відбудеться останнє, заключне судове засідання – судові дебати, де Ви зможете послухати аргументи як позивачів так і відповідачів та сподіваюсь СПРАВЕДЛИВЕ РІШЕННЯ СУДОВОЇ КОЛЕГІЇ.

Нагадаю, що Ворошиловський районний суд м. Донецька( суддя Бухтіярова ) 20 жовтня 2011р. виніс рішення оштрафувати Марію Олійник за проведення урочистих заходів до Дня незалежності України 24 серпня 2011 року на 340 гривень.
«Ця справа є ганебним свідченням боягузтва влади, яка, як і в радянські часи, сприймає українських патріотів як загрозу своєму існуванню. Втім мене не залякати сфабрикованими справами, які принижують саму владу безглуздістю звинувачень, не залякати і спробами ув’язнення, а святкування річниці Незалежності як надзвичайну ситуацію, я й далі працюватиму для того, щоб у Донецьку запанував українських дух».
Постанова Бухтіярової теж оскаржена в судовому порядку.

Відповідач по справі – Марія Олійник 095 335 11 65- голова Донецької обласної організації Конгресу Українських Націоналістів та заступник голови обласної «Просвіти»
30 жовтня 2011 року