На думку правозахисника, роздмухування ситуації з досить звичайною українською дівчиною скоріш є спробою відвернути увагу населення від кричущих фактів ігнорування цих злочинів міліцією. Адже в Україні реєструється 600-700 на рік випадків зґвалтування. Згідно зі статистистичними законами, їх має бути в десять разів більше.
Ймовірний вирок також коментує експертка Гендерної експертної платформи ГІАЦ «КРОНА» Людмила Малес:
Найперше, в історії про Оксану Макар жахно стає, що для того, аби насилля почали сприймати серйозно, медики лікувати, а міліція розслідувати, треба щоби міра жорстокості та каліцтва вразила людську уяву.
Після цього страшного випадку в пресі та на мітингах почали лунати заклики помсти до тих, хто це вчинив: каструвати, зґвалтувати – що нагадує вендету чи просто «розбори» між самцями у тваринному світі.
Жодної тези про насильство, про патріархатні причини його і маскулінні змагання у цьому.
Чому, бо вибачайте за часту метафорику, ворон ворону око не виклює. Бо лицар і нападник з великої дороги – це одна й та ж персона, тільки в різних режимах підпорядкування, способів отримання влади і ствердження своєї маскулінності. Одні адреналін і самоствердження отримують від завоювання чужої жінки, а інші – від нападу на просто «чужих».
В будь-якому разі спільне в усіх цих – і давніх, і сучасних ситуаціях – це винесення критерію оцінки моральності з самої поведінки чоловіка (батьків, якщо мова про дітей, загалом особи тощо) на жінку (дитину, інших).
Тому не порушенням прав людини кожного разу оцінюється вчинок, а статусом тих, щодо кого він вчинений. Цей статус вимірюється за умовною шкалою від «безневинна жертва і нелюдський злочин» до «сука, сама винувата». Задля чого відпочатку культурою вводиться сам розподіл жінок на правильних і неправильних.
Згідно патріархатної логіки, жінка оцінюється не як людина, а як «своя», чи «чужа», а тому «доступна» чи «недоступна», «під охороною» чи «для нападу», «для пильнування «честі» чи «для тренування сексуальності», для восхвалення чи для осуду.
Сама постановка питання про те, чи природно для нормальної дівчини пити горілку у ресторані, апелює до моральних вимог щодо дівчат, які мають бути незаймані та непорочні, інакше вони ненормальні та неприродні, і це наштовхує на визначення Оксани Макар як «непутящої». А відтак … якщо жінка визнана «поганою», то автоматично поведінка насильників та вбивць стає хорошою, бо «карає погану»…
І далі вже зовсім лицемірно про сексуальні ігри, рефлекторність зупинки дихання, інші маніпулювання. Певно і Отелло хотів обняти перед сном Дездемону, а вона «така-сяка» взяла і рефлекторно перестала дихати. І вже хлопців просто варто пожурити, що були необачні, необачні, перестаралися, схибили, з ким не буває… Отже, ці троє стають жертвою!
Варто жінці порушити котрийсь із суворих приписів патріархатної моральності, як вона легко втрачає «праведність» і втрапляє у чорний список та до маргіналізованих груп: і вчорашня «наша» сьогодні вже побита каменями під улюлюкання. До речі, байдуже, сама чи не сама здійснила той переступ, головне, що не впильнувала, бо ж моральність контролюється через жінку, яскравий тому приклад, коли за бездітність каралася жінка, за провини дітей також вона, за хвороби дітей також (те, що батько палить і п’є зачаттю дитини і зростанню не шкодить – так вважають наші законотворці). Так під страхом втрати статусу «правильної» жінки і стають найстрогішими контролерами та стражами патріархатних приписів і всієї цієї дволикої системи моралі: вагітну незаміжню першою саме мати видасть на розтерзання громади (художня література ряснить такими сюжетами: «Катерина», «Замок Броуді»).
Ось чому сімейне насильство так довго і досі воліють не бачити, бо воно не може бути насильством – це така «любов».
Ось чому нещодавно анонсована книжка про зґвалтування німок солдатами II-ої світової пройшла непомітно, і ніхто на мітинги не йшов, бо вони були не жертвами, а ворогами, чи як у нас це ще недавно називалося – дружинами ворогів народу.
От так завдяки цьому поділу і уможливлюється легітимізація частини насилля, а щодо нелегітимної його частини – легітимізована помста (насилля). Що й треба було довести для потреби відтворення патріархатної маскулінності.
http://krona.org.ua/uk/component/content/article/47-top-news/1067-gender
