В Україні почастішали інциденти з побиттям журналістів. Вони тримають в руках велику техніку, мають бейджі, посвідчення, а все одно потрапляють під напади. Лише у перших числах травня сталися вже два випадки безпідставних нападів на співробітників ЗМІ: у Миколаєві озвірілими від безкарності працівниками Укрзалізниці побиті редактор телерадіокомпанії «Март» Олег Гордій та ще три журналісти, і в Києві скоєно напад на журналіста агентства «Точка.Нет» Віталія Лазебника.
Як повідомив заступник прокурора Миколаївської області Денис Андреєв, слідчим відділом Миколаївського лінійного відділу УМВС України порушено кримінальну справу стосовно двох громадян – провідників пасажирського вагонного депо ст. Миколаїв, які вчинили хуліганські дії та завдали тілесних ушкоджень чотирьом мешканцям міста Миколаїв, серед яких – журналіст телерадіокомпанії «Март».
У другому випадку – Дніпровське райуправління міліції ще проводить дослідчу перевірку.
Однак, якщо навіть нападники і будуть притягнуті до відповідальності, її міра буде обчислюватися лише за статтею 296 Карного кодексу – «хуліганство». Тоді як за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів передбачена інша стаття Кримінального кодексу України.
Звернемося до документів.
Отже,
Стаття 296 Карного кодексу України передбачає визначення терміну «хуліганство» –
Хуліганство – це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом
Частина перша –
– карається штрафом від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років.
Частина друга (група осіб) –
– караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років.
Стаття 171. Перешкоджання законній професійній діяльності журналістів
Умисне перешкоджання законній професійній діяльності журналістів –
– карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, абообмеженням волі на строк до трьох років.
Переслідування журналіста за виконання професійних обов’язків, за критику, здійснюване службовою особою або групою осіб за попередньою змовою, –
– карається штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян абообмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням права обіймати певні посади на строк до трьох років.
Однак потрібно пам’ятати, що існує закон України «Про державну підтрімку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів» (540/97-ВР від 23 вересня 1997 року), статтею 17 якого передбачено, що «відповідальність за скоєння злочину проти журналіста у зв’язку з виконанням ним професійних обов’язків або перешкоджання його службовій діяльності прирівнюється до відповідальності за скоєння таких же дій проти працівника правоохоронного органу«.
Таким чином, до злочинця, який напав на журналіста, може бути застосована ще й стаття 345 Карного кодексу –
Умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з виконанням цим працівником службових обов’язків –
карається обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Або, якщо злочин скоєний групою осіб – карається позбавленням волі на строк від семи до чотирнадцяти років.
Тобто, хоча з боку держави і передбачена кримінальна відповідальність за напад на журналіста, пов’язаний з його професійними обов’язками, у вигляді позбавлення волі строком до 14 років, прокуратура, до безпосередніх обов’язків якої входить нагляд за дотриманням законності, воліє ігнорувати вищевказані норми, своїми діями підвищуючи і без того високий рівень небезпеки професії журналіста.
Однак, є ще один фактор. Україна не знаходиться в інформаційному вакуумі, і кожна дія чиновників моніториться авторитетними міжнародними організаціями. Фактична відмова держави виконувати закони України, також як і відмова визнання права журналіста на професію, є надзвичайно вагомою перешкодою на шляху європейської інтеграції України. А з урахуванням попередніх брутальних політичних рішень уряду може стати переконливим приводом до заморожування напрямків інтеграції держави до ЄС на весь термін президентства Януковича. Що, власне, вже зараз і відбувається.
