«Екологи вийшли на стежку війни з лісниками», – твердять автори публікації «Лісники віддаляють інтеграцію України і ЄС» (https://maidan.org.ua/2013/02/lisnyky-viddalyayut-intehratsiyu-ukrajiny-i-es/). Бої місцевого значення описано з Чечельницького району Вінниччини, де лісівники не погоджуються передати землі місцевого лісгоспу до новоствореного національного парку.
Я тверджу, що вінницька, а тим паче чечельницька природоохоронна громадськість на війну під прапорами нацпарку «Кармелюкове Поділля» не виходила, і лісівників у підлих планах зриву євроінтеграції не звинувачує. Ми вважаємо, що саме Мінприроди України винне у конфлікті, який розгоряється навколо цього заповідного об’єкта. Причину треба шукати у ділах давно минулих днів.
Ще далекого 1985 року авторка цих рядків виявила в Бритавському лісі декілька унікальних видів червонокнижних рослин. До вивчення території за рахунок власних відпусток і власним коштом долучилась відомий фахівець у галузі заповідної справи Тетяна Андрієнко, науковці Вінницького краєзнавчого музею, керівники гуртків та вихованці Вінницької обласної станції юних натуралістів. До збереження унікальних лісів додали свій голос журналісти (великий резонанс був від статті власкора «Робітничої газети» Я.Рекрута «Тінь сокири над лісом»). І лісівники сприйняли доводи екологів: майже 20% площі Чечельницького лісгоспу було оголошено заказниками, рубки головного користування (тобто суцільні) на цих площах припинено.
Далі був Указ Президента України від 10 березня 1994 року N 79/94, про резервування земель для заповідника “Південноподільські ліси”, однак на цьому етапі заповідний об’єкт не було створено через підтверджену економічну недоцільність: вилучення земель у підприємств лісового господарства могло призвести до руйнування уже сформованого господарського комплексу. .. Але лісівники Вінниччини роблять крок, безпрецедентний в історії заповідної справи України: на підставі указу про резервування, ще до створення заповідника припиняють рубки головного користування. З 1996 року і по сьогодні в чечельницьких лісах суцільні вирубки не проводяться!
Основоположний принцип заповідної справи у Європі – заповідний об’єкт створюється не силоміць «згори», а з максимальним врахуванням інтересів місцевого населення. Врешті-решт знайшовся варіант, яких влаштовував і екологів, і лісівників, і місцеву владу: створення національного природного парку «Південне Поділля» шляхом реорганізації існуючого державного підприємства “Чечельницьке лісове господарство” зі збереженням його у віданні Держкомлісгоспу.
Умова створення НПП саме шляхом реогранізації ДП Чечельницький держлісгосп була зафіксована у науково-екологічному обгрунтуванні національного парку, підготовленому Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області, у погодженнях на створення НПП, наданих Чечельницькою районною радою, Вінницькою обласною радою та Держкомлісгоспом.
І тут «свою баньочку до здачі» додали тодішній Президент Ющенко і Мінприроди. Об’єкт отримує псевдоісторичну назву «Кармелюкове Поділля», хоч народний герой Поділля Устим Кармелюк ніколи в тих краях взагалі не бував. А головне, за більшовицьким принципом «до основанья а затем…» замість реорганізації існуючого лісгоспу створюють нацпарк «з нуля» як нову природоохоронну установу у віданні того ж Мінприроди… Невже ніхто із цих управлінців не розумів, що не можна так плювати в душу кільком десяткам тисяч причетних до долі нацпарку подолян?
Таким чином саме Мінприроди разом з дирекцією нацпарку створили на рівному місці конфлікт не лише з лісівниками, а й місцевими радами, а також з науковою та природоохоронною громадськістю, яка роками, причому власним коштом і у свій вільний від основної роботи час, працювала на проект створення Нацпарку “Південне Поділля”.
За 25 років моєї належності до екологічного руху (чи всі 45 – якщо врахувати мій стаж у Товаристві охорони природи і ДОП) мене не підозрювали у надмірних симпатіях до лісівників. Але у конфлікті навколо Нацпарку “Кармелюкове Поділля” правда не на боці Мінприроди і не на боці дирекції Нацпарку.
З повагою
Олена Яворська,
Голова Вінницької обласної екологічної асоціації «Зелений світ Поділля», член Спілки журналістів України.
