26 лютого в нас відбулася вже четверта відкрита дискусія в гібридному форматі «клуб-відео-тексти в соцмережах» (назва для жанру наразі активно шукається).
Цей захід зібрав найбільшу кількість і учасників і глядачів. Тема була оголошена так
Лінгвоінвалідність: історія хвороби? Тотем і табу української мови.
Вів дискусію кандидат психологічних наук Віктор Пушкар, науковий керівник проектів ГО Інформаційний Центр “Майдан Моніторинг”. Тези його доповіді можна прочитати цілком тут. Ключова фраза в нього звучала так «Ідентичність – ваш власний вибір.»
Далі відбулася цікава дискусія наживо в Харкові в Незалежному клубі INDIE та через google hangout і коментарі в соцмережах. За результатами дискусії ми вручили в подарунок за найцікавішу промову книжку Оксани Форостиної Duty Free (шедевр, який радимо всім!)
Сторінка події в фейсбуці навантажена цікавими дискусіями.
Повний запис дискусії тут
На запису
0:00-0:29:20 (включення з Києва) Виступ кандидата психологічних наук Віктора Пушкаря і його відповіді на питання в режимі діалогу
0:29:20-0:40 Професор НТУ “Харківський Політехнічний Інститут” Віталій Євстратов, який все життя викладає українською, співзасновник англійського мовного клубу на початку 80х в СРСР.
0:44-0:46:20 Олесь Кусайкін – “мова має стати популярною”, власний досвід вивчення мови в дорослому віці
0:46:47-0:54:26 Співачка і письменниця Люцина Хворост з Харківського мовного клубу Апостроф про історію клубу
0:54:27-0:57:00 Лариса Вировець, Харківський мовний клуб Апостроф.
1:03:24-1:19:14 (включення з Києва) Відомі журналісти Олена Білозерська та Олекса Ярославцев, ІА “Поряд з вами”. “Чому так сталося, що українська мова та україномовний контент сприймаються багатьма як второсортні, і як цього позбутися”
1:19:37-1:24:30 (включення з Одеси) Український розмовний клуб. Як вони вдосконалюють мову, технологія.
1:25:35-1:38:04 (включення зі Львова) Роман Матис, ініціатива “И так поймут”. Лобіювання української мови в великих бізнесах.
1:39:34-1:48:35 (включення з Києва) Оксана Форостина, письменниця, заступниця відповідального редактора “Критики”
2:22:12-2:22:31 Ми даруємо книжку Оксани Duty Free Люцині Хворост
2:22:39-2:24:06 Підсумок від Романа Матиса “Час діяти!”. “Україномовне середовище розширилося навколо мене в рази. Чого і вам бажаю!”
З відгуків
Олександр Колодяжний
Передайте там всім, хто на вулиці говорить російською, що треба йти назустріч своєму страху та говорити українською публічно. Це робить людину сильнішою, їм сподобається.У нас не важко знайти співрозмовника. Достатньо почати говорити українською.
Hanna Churkina
Дуже дякую всым за корисну розмову. В мене залишилась ще одна тема для обговорення: україномовні діти та їх потреби. В нашому районі ледь знайшла дві порядні українські школи для своїх дітей, але спілкування бракує, бо ,насамперед, у школах не розмовляють українською, а по-друге бракує клубів для молоді та дітей. Ми час від часу спілкуємося з СУМ ом, їздемо у табір, але цього замало.
Люцина Хворост
ми з Ларисою Вировець дякуємо Вам за вчорашній захід. Попри технічні проблеми – дискусія вийшла бурхливою і справді захопливою =) Сподіваюся, нас хоч трохи почули. Ще раз про “Апостроф”: наступна зустріч – 5 березня, вівторок, 18:30, книгарня “Є” (Сумська, 3, Харків). Чекаємо всіх охочих, без огляду на вік, фах, стать і соціальний статус =)
Клуб “Апостроф” має свій сайт http://club.apostrof.in.ua/
і свій форум http://forum.apostrof.in.ua/
Як це все виглядало зсередини
http://www.youtube.com/watch?v=K1r1V5zByME
Харків’яни в клубі
Організатори: Харківська Правозахисна Група і ГО Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”.
ПС. Для Майдан Моніторингу це повністю волонтерський проект
Странный маразм у украиноязычных. То так проявится, то эдак. С чего вы взяли, что кому-то страшно говорить по-украински? Удивительно. Всё население Украины владеет украинским языком, а говорит как кому нравится. Всё, что действительно надо преодолеть – жуткую корч западенцев от всего русского. Западная Украина готова ограничить себя во всем, лишь бы нагадить России. За то, чтобы России не сделать хорошо (от торговли, например), западенцы готовы терпеть лишения. Авторам надо работать над собой и изжить комплексы в себе.
Дякую за підбадьорливий коментар Олександрові Колодяжному! Сама я розмовляю українською на вулицях, бо це мій вибір, інакше б я відчувала неабияку внутрішню суперечність. Аґресії з боку оточення практично нема, однак часто чую цілком собі доброзичливі питання: “а звідки ви приїхали?”.
Втім, іноді зустрічаю реакцію зверхньо-зневажливу. І тоді гублюся. Брак асертивності.
У нашому світі багато людей, які вважають себе всім кращими за інших, життя занадто коротке, щоб через них перейматися. Уявляю, як вам там в Харкові, бо жив у Дніпрі тривалий час і також усяке бачив і чув. У Києві всеж легше. Нехай вам щастить, харків’яни за вами підтягнуться, ви даєте їм чудовий приклад.
Дорогі Україномовні Українці.! Навіть не хочу розуміти тих людей, які чомусь бояться зверхньо- зневажливого погляду якогось ЗАЦОФАНЦЯ ( без різниці якої статі). Даруйте за відвертість , але ще поглядом ніхто нікого ані не вбив, ані не покалічив. Нехай вирячується погань та так,щїоб аж повилазили баньки. Я б ще розсміялася з того погляду дикуна, бо вихована людина так не поводиться. Це навіть діти знають. Розмовляти українською мовою в Україні треба впевнено і невідступно і НЕ ЗВЕРТАТИ УВАГИ НА МОТЛОХ, ЯКИЙ ДЕМОНСТРАТИВНО ЗНЕВАЖАЄ ЛЮДЕЙ ТІЛЬКИ ТОМУ, ЩО ВІН СОБІ САМОВІЛЬНО ВЗЯВ ЗА ПРАВО ЦЕ РОБИТИ І НІХТО ЙОГО НЕ ЗУПИНЯЄ.
Найкраще нехтувати тим змосковщеним довкіллям. БУТИ СОБОЮ. Робити те, що вважаєте важливим для себе. ПЛЕКАЙТЕ, УКРАНСЬКУ МОВУ, БО ЦЕ МОВА МАТЕРИНСЬКОЇ КОЛИСКОВОЇ ТА БАТЬКІВСЬКОГО БЛАГОСЛОВЕННЯ І ВІРТЕ МЕНІ, БОЖА ЛАСКА БУДЕ З ВАМИ ПОВСЯКЧАС. Це перевірено!
СЛАВА ХАРКІВУ! СЛАВА ОДЕСІ! СЛАВА КИЄВУ , ЛЬВОВУ ! СЛАВА УКРАЇНІ! СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ПАТРІОТАМ, ЯКІ НЕВПИННО ПРАЦЮЮТЬ ДЛЯ ДОБРА УКРАЇНИ. ДУЖЕ ПОХВАЛЬНО ЗА ЦЕЙ ВАЖЛИВИЙ ЗАХІД.
Не зупиняйтеся на досягнутому!!!!