Як фахівець, я неодноразово приймав участь у правовому та організаційному забезпеченні виборчого процесу. Тому хочу звернути увагу на деякі технологічні моменти, передбачені новим Законом «Про всеукраїнський референдум».
По-перше, ініціювати референдум може будь-яка група громадян – політична партія, громадська організація тощо. Для початку процедури референдуму потрібно зібрати збори 2000 громадян, на які запросити представника ЦВК.
На цих зборах потрібно затвердити:
– питання, що виносяться на референдум;
– тексти законів або змін до Конституції, які виносяться на затвердження референдумом;
– персональний склад ініціативної групи у складі 500 чоловік, яка буде організовувати хід референдуму.
Документи проведених зборів ініціативна група передає в ЦВК.
ЦВК у 5-денний строк повинна або затвердити пропозиції або відмовити.
Після затвердження ЦВК ініціативна група починає збирати підписи. Їхтреба зібрати 3 мільйони, причому у 17 областях – не менше ніж по 100 тисяч.
Підписи збираються у затверджених ЦВК формах підписних листів.
По-друге, важливою особливістю нового закону є формування окружних та дільничних комісій. Формуються комісії місцевими органами влади: окружні комісії – головами обласних рад, дільничні – виконкомами сільських, селищних, міських, районних у містах рад, а у разі відсутності виконкомів – за пропозицією відповідно сільських, селищних, міських голів.
Тому політичні партії, які представлені у місцевих радах, мають можливіть пропонувати свої кандидатури до складу комісій.
І, нарешті, коли зібрані 3 мільйони підписів, вони передаються до ЦВК, яка їх перевіряє та готує рішення про підсумки. У випадку затвердження підсумку ЦВК передає своє рішення президенту для підготовки указу про проголошення референдуму.
Сам референдум проводиться за процедурою, подібною до процедури виборів. Головна відмінність – порядок формування комісій, а ще – спостерігачі можуть бути тільки від ініціативної групи.
Після дня голосування, якщо 50 % осіб, що прийняли участь в голосуванні, проголосували «Так» по питанням референдуму, ЦВК підводить підсумки голосування.
Якщо предметом голосування був проект закону або нова редакція Конституції, то вони набирають чинності відразу з дня оголошення ЦВК результатів голосування на референдумі.
Це – механізм позапарламентського затвердження законів або Конституції. На жаль, нинішній парламент недієздатний, і може вирішувати лише якісь другорядні питання. Механізм референдуму дає можливість приймати важливі для суспільства рішення у непарламентський спосіб.
Ще одне питання, про яке хотілося б сказати – це механізм внесення змін до Конституції. Згідно зі ст.156 Конституції, зміни до розділу I “Загальні засади”, розділу III “Вибори. Референдум” і розділу XIII “Внесення змін до Конституції України” повинні прийматись двома третинами складу Верховної Ради та лише потім затверджуватись референдумом.
Однак якщо референдумом затверджується нова редакція Конституції, то цей механізм не повинен діяти! Якщо змінюється вся Конституція повністю, то це вже не зміни в окремі її розділи. І тому норма ст.156 не повинна застосовуватись у випадку затвердження референдумом нової редакції Конституції.
Тобто, нова Конституція може бути затверджена виключно референдумом, без участі Верховної Ради.
І наостанок зауважу, що на жаль, новим законом про референдум скасована можливість проведення місцевих референдумів. Попередній закон передбачав як всеукраїнські, так і місцеві референдуми. Однак пунктом 4 Прикінцевих положень нового закону ««Про всеукраїнський референдум» попередній закон скасовано. Цим скасовано можливість проводити місцеві референдуми з будь-яких питань. На мій погляд, це один з основних недоліків нового закону.
“Експертний” висновок про закон.:) на рівні студента.. Третьосортна агітація за закон.