“Не залишай мене…” російською

Офіційні анонси про українське видання Лесі Романчук бадьоро-оптимістичні. Ще б пак. Роман «Не залишай…» давно  встиг набути всеукраїнського резонансу і непересічної уваги читачів. .. Тому про нове, доповнене видання роману “Софія” написали:  Це дев’ять книг про кохання і зраду, про віру і надію у житті головної героїні — лікаря-акушера Софії Синицької (Зорич) зачарують вас напруженим сюжетом і гострою інтригою. Жінка у Світі і Світ у Жінці — це основні теми, на яких ґрунтується вишукане мереживо роману “Софія”.” Очевидно, щоб погодитись з анонсом, чи спростувати його потрібно щонайменше ці книги прочитати. ( У тернопільських бібліотеках за ними черга). Інший анонс про цю книгу був коротший “У Москві у видавництві “Мир и образование” накладом 4 тисячі примірників  вийшла перша книга із серії українського бестселера Лесі Романчук “Софія” російською мовою. Переклад автора.”  Як відбувався “прорив” на російський ринок цього справдешнього антирадянського українського  продукту (про те, що російський  ринок масової літератури наглухо зачинений для українських авторів нагадувати зайве) , “Майдан-інформу” розповіла сама авторка Леся Романчук.

“Книга – не переклад. Я ПЕРЕПИСАЛА її російською мовою. Сама. З усіма підтекстами. Тому книга чекала свого видавця 8 років. Власне, перша – 10…

Одне з видавництв вимагало змінити всі українські імена на російські, а слово “український” – вилучити взагалі. І взяти псевдонім – Алєксандра Романова. Інше в-во заявило: “Свою бандеровщіну іздавайтє у сєбя во Львовє. В Москвє вам єто нікто нікогда нє іздаст!” Третій видавець лагідно радив: “Смягчітє нєкоториє мєста, єтого в Россіі нє поймут. Добавьтє секса и словєчєк… ну, ви понімаєтє… ” Я відмовилася вносити будь-які “покращення та пом’якшення”. Четвертий сказав: “Пошлітє к чєртям своего переводчіка (перший варіант зробив професійний перекладач). Ето нє русскій язик! Ви должни самі пєрєпісать кнігу, нє пєрєвєсті, а пєрєпісать на русском язикє!” Я її ПЕРЕПИСАЛА. 2500 сторінок. Багато що викинула, багато змінила – щодо стилістики, звісно, а не змісту. Боротьба за прорив української книжки на ринок Росії тривала довгі роки – то політика заважала, то економіка…. Нарешті мій видавець Богдан Будний знайшов у Москві людину, яка погодилася видати текст без купюр. Завдяки його насправді героїчним зусиллям “Софію” отримав російський читач.”

Очевидно, про цю подію говоритимуть не раз.  Наразі повідомляємо, що Леся Романчук готова надати відповіді на всі запитання стосовно книги. А читачі в Росії ( і не лише) можуть придбати видання  в  онлайн мегамаркеті  OZON.RU http://www.ozon.ru/context/detail/id/20431341/