Шо, апять? Влада хоче закривати “небезпечні” сайти протягом доби

Правляча партія навчена свіжим прикладом заворушеннь у Туреччині,  хоче обмежити свободу інтернету за допомогою СБУ та МВС. Тепер спецслужби зможуть легально та таємно  збирати інформацію про власників опозиційних сайтів. Враховуючи обвинувачувальний ухил нашої судової системи, подання до суду про ліквідацію непідконтрольних владі інтернет-змі чи блогів стане формальністю.

04.06.2013 народний депутат від Партії Регіонів Володимир Олійник зареєстрував у Верховній Раді України Проект Закону про внесення змін до Закону України “Про захист суспільної моралі” (щодо захисту інформаційного простору) № 2208а.

Даним законопроектом правляча партія бажає обмежити свободу розповсюдження інформації в мережі Інтернет.

В пояснювальній записці зазначено:

„Одним з основних завдань держави на сучасному етапі суспільного розвитку є досягнення високого рівня захисту національних інтересів в інформаційній сфері. Як вбачається, його ефективне вирішення можливе лише за умови дієвого законодавчого забезпечення інформаційної безпеки України і надання фізичним особам, соціальним групам та суспільству відповідних державних гарантій.

Наразі залишається законодавчо неврегульованою діяльність з розповсюдження в мережі Інтернет інформації, що становить загрозу фізичному, інтелектуальному, моральному та психологічному стану населення, внаслідок чого відсутній його належний захист від шкідливої дії зазначеної інформаційної продукції.

Метою законопроекту є створення та регламентація механізмів державного регулювання питань недопущення розміщення на веб-сайтах адресного простору українського сегмента мережі Інтернет, у т.ч. електронними засобами масової інформації, відомостей, розповсюдження яких заборонено законами України, що дозволить вдосконалити законодавство та посилити заходи щодо захисту суспільної моралі в Україні.

При цьому, у законопроекті передбачено врегулювання окремих питань взаємодії правоохоронних органів з суб’єктами господарювання, які є провайдерами телекомунікацій та надають доступ до веб-сайтів адресного простору українського сегмента мережі Інтернет невизначеному колу користувачів.”

Самим законопроектом пропонується внести зміни до Закону України „Про захист суспільної моралі” та абзац перший частини третьої статті 2 викласти в такій редакції:

„Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, що пропагує війну, національну, релігійну ворожнечу, насильство, жорстокість, містить заклики до захоплення державної влади, повалення або насильницької зміни конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, посягання на права і свободи людини, вчинення терористичних актів або інших кримінально караних діянь”.

Крім того, за діючими нормами Закону України „Про захист суспільної моралі” також заборонено виробництво та розповсюдження продукції, що:

„Пропагує фашизм та неофашизм;

принижує або  ображає  націю  чи  особистість за національною ознакою;

пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;

принижує особистість,  є  проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;

пропагує невігластво, неповагу до батьків;

пропагує наркоманію,  токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.”

Пропонується доповнити закон новою статтею:

„Стаття 6-1. Заборона розміщення та поширення в адресному просторі українського сегмента мережі Інтернет і інформаційних (автоматизованих) системах України продукції

Забороняється розміщення в адресному просторі українського сегмента мережі Інтернет та інформаційних (автоматизованих) системах України, якими може користуватися необмежене коло осіб, будь-якої продукції, визначеної частинами першою та третьою статті 2 цього Закону.

Суб’єкти господарювання, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів, оператори та провайдери телекомунікаційних послуг, що надають доступ до мережі Інтернет, зобов’язані:

на підставі рішення суду за зверненням підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ про видалення електронних інформаційних ресурсів або їх частини як таких, що містять заборонену для виробництва, розповсюдження та обігу продукцію, видаляти такі ресурси не пізніше доби з дня набрання рішенням суду законної сили;

надавати протягом доби на запит підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з комп’ютерною злочинністю: відомості про тип телекомунікаційних послуг, їх технічні характеристики, місце та період надання; наявні дані про особу-користувача (абонента) послуг;

з метою недопущення витоку відомостей, які становлять державну таємницю, та даних досудового розслідування, не розголошувати інформацію про факт і зміст запиту підрозділу Служби безпеки України або органу внутрішніх справ, що здійснюють боротьбу з комп’ютерною злочинністю, щодо отримання відомостей про тип телекомунікаційних послуг, їх технічні характеристики, місце та період надання; наявні дані про особу-користувача (абонента) послуг”.”

Статтю 15 Закону України „Про захист суспільної моралі” пропонується безпрецедентно розширити та до переліку органів, що здійснюють нагляд і контроль у сфері захисту суспільної моралі включити Службу безпеки України.

Отже, ми бачимо черговий наступ правлячого класу на права особи – в даному випадку, на право вільного поширення інформації у мережі Інтернет. Всі ми розуміємо, що під широкий список критеріїв, які встановлює закон як ознаку забороненої до поширення інформації може бути за бажання підігнано будь-що. Зокрема, ми розуміємо, що будь-яка особа, що висловить сумнів у територіальній цілісності держави Україна, чи висловиться за якісну зміну існуючого в країні ладу, може мати неприємну зустріч зі Службою безпеки України, так як суб’єкти господарювання, що надають послуги з розміщення, зберігання та доступу до електронних інформаційних ресурсів та провайдери зобов`язані будуть надавати на запит інформацію про особу-користувача послуг. Самі ж ресурси, або ж частина інформація з ресурсу, що не сподобалася владі буде видалена за рішенням суду. Зокрема, для лібертарних ресурсів у мережі даний закон стане фактично повним перекриванням кисню – будь-який ліворадикальний сайт чи групу у соціальних мережах можна буде одразу звинуватити у розповсюдженні забороненого контенту.

Симптоматично, що даний законопроект подається представниками української влади лише за декілька днів після того як турецький прем`єр Реджеп Таїп Ердоган назвав соціальні мережі найбільшою небезпекою для держави, після того як в його країні спалахнули народні протести. В даному випадку українська влада нічим не відрізняється від турецької і так само боїться поширення будь-якої „неправильної” інформації.

Ми бачимо ще одну атаку правлячого класу на права та інтереси простих людей. Цей законопроект – черговий етап війни влади проти суспільства, цього разу влада бажає забрати у суспільства один з найцінніших видів зброї нашого часу – право на поширення інформації. Даний законопроект має отримати гідну відсіч подібно до інших антинародних ініціатив влади.

http://avtonomia.net/2013/06/07/vlada-hoche-zakrivati-nebezpechni-sajti-protyagom-dobi/

“Майдан Моніторинг” нагадує, що це не перша (і мабуть не остання) спроба ввести цензуру в інтернеті. В 2011-2012 році спільними зусиллями ми домоглися зняття з розгляду подібного витвору держимордотворення. Зараз завдання – не допустити це навіть до розгляду в комітеті.