Прочитав Задержанные милиционеры-насильники сдали своих коллег и своё руководство с Николаевского УМВД
Як я розумію, що врадіївські мусора-насильники-злодії-вбивці вважають, що тотальна корумпованість й наскрізна прогнилість нашої “правоохоронної” системи виправдовують їхні дії? Тобто, якщо твій начальник – злочинець, то й ти можеш вчиняти так само? Цікава логіка!
Але якщо вони вважають, що їхні “пісні” їм допоможуть, то це, як на мене, абсолютно марно. Вони зараз розписуються у тому, що вчиняли злочини абсолютно усвідомлюючи свої дії і їх наслідки.
Втім, це дуже добре. Нехай півники співають і далі. Особливо про власні вчинки. Коли кого вбивав, гвалтував, катував, в кого і скільки грошей відібрав і кому передав. Здається, це буде дуже цікавий серіал. Тільки боюсь, що дуже короткий.
P.S. Сьогодні довелось спілкуватися з ментами Шевченківського райвідділу. Прізвище прапорщика – Поліщук. Переконував мене, що не усі менти погані, а той Поліщук – то взагалі ганьба усього роду. Але найголовніше у тому, що у поведінці цих ментів кудись поділася нахабність і зверхність. Мені навіть здалося, що вони трохи ніяково себе почувають. Виявилося, що менти вміють абсолютно нормально і ввічливо розмовляти, уважно вивчати документи і, що найцікавіше, – робити правильні і цілком логічні висновки, чого я в них не спостерігав вже дуже давно. Ввічливо приїхали, ввічливо поїхали, кажуть “дякую”, “на все добре”… Проте на душі все одно чомусь залишилося враження, що спілкувався з мусорами.
Я зрозумів: щоб наші менти себе поводили чемно й діяли за статутом їх час від часу потрібно вбивати. По одному, по двоє, по п’ятеро раз-два на тиждень. Бо собака поруч із людиною має знати своє місце.
Андрій Волченко
