30 серпня нововолинська влада гучно увійшла (чи вляпалася) в історію. Ухвалила безпрецедентне в Україні рішення. Міські чиновники й депутати подарували бідній, аж синій Генпрокуратурі двоповерхову будівлю дитсадка по вулиці Маяковського.
Отого, який міська прокуратура орендувала кілька років поспіль. І сплачувала аж 1 гривню на рік – за всю квадратуру!
Прокуратура довічно сидітиме у приміщенні колишнього дитсадка
Раніше прокуратура працювала отут
«ХРЕСТОВИЙ ПОХІД» ПРОКУРОРА
Прокурорські чини з солідними зарплатами вирішили, що 1 гривня на рік – це для них задорого. Треба забрати особняк надурняк. А біля нього ж земельна ділянка – теж дуже ласий шматочок, понад 30 соток. Уже як брати, то брати. «От забора до упора»!
Загорожу довкола колишнього дитсадка №9 поставили ковану, розкішну. Капітальний ремонт силами й коштом міських підприємців за кілька років зробили. Це ще тодішній керівник відомства Олександр Сліпчук постарався (він тепер у Турійському районі прокурором).
Лишилась дрібничка – оформити право власності. І то так, щоб жоден сторожовий пес демократії не гавкнув і жоден уїдливий комар носа не підточив.
Для цього слід напустити туману і створити собі імідж полум’яних борців із корупцією.
Олексій Решетник, призначений прокурором Нововолинська рік тому, взявся до справи енергійно. Влаштовував раптові перевірки, робив суворі приписи, присягався стояти в обороні законності.
Сторожові пси демократії розвісили вуха. Наївні громадяни посунули до прокурора вервечкою. Оцей – зі скаргою на побиття в міліції. Ті – з заявами про зухвалі оборудки квартирної мафії. Ще інші – з проханням припинити добровільно-примусові побори в лікарні, освітніх закладах, паспортному столі.
Прокурор послідовно і публічно викривав неподобства. Замахнувся й на святе (а чи многогрішне) – міську раду. Якраз тоді депутатська група «Спільна думка» зажадала, щоб прокуратура перевірила витрачання бюджетних коштів на ремонт дитсадків і шкіл. Чому розцінки завищені, а якість занижена? У чиїх кишенях осідає кругла бюджетна копійка?
І так же ж усе для прокурора й для мера чудово збіглося! Пішов на давно заслужену пенсію начальник управління освіти Моренко (на нього було чимало нарікань в освітянському середовищі). Отже, можна тепер і зловживання виявити, і винних не карати, бо що з пенсіонера візьмеш?
Працівники прокуратури вчащали до мерії, як діти до школи. «О-о-о! – схвально гули свідомі городяни. – Що то значить молодий і принциповий!»
А мер і прокурор тихцем укладали пакт про ненапад. Ми вам – 2-поверхове приміщення дитсадка і велику земельну ділянку в центрі міста. А ви нам – святий спокій. По руках?
От не знаю, чи пили могорич. Але всі резонансні перевірки скінчились обтічними висновками. А 28 травня ц.р. прокурор звернувся до міського голови з клопотанням: передати будівлю по вул. Маяковського, 19 із комунальної власності територіальної громади міста в державну. До оперативного управління Генеральної прокуратури.
Питання готували у виконкомі три місяці – акуратно, без розголосу. Чиновники аж до останнього моменту не вірили, що їм вдасться ця оборудка. Не вірив і прокурор…
Адже уряд іще торік зобов’язав місцеві адміністрації повернути до сфери управління місцевих органів виконавчої влади всі будівлі дитсадків, які використовуються не за призначенням, і передбачити при формуванні місцевих бюджетів на 2013 р. «фінансування робіт із приведення цих будівель у належний стан для використання за призначенням».
Міністр освіти Табачник гучно оголосив «хрестовий похід» за повернення освіті всіх колишніх дитсадків. Із Кабміну в облдержадміністрації, а звідти – на місця спускали вимогу за вимогою: зробити інвентаризацію! розробити плани повернення будівель!
І тут раптом така авантюра.
Про всяк випадок на сесію Нововолинської міськради підготували два проекти рішення. Якщо депутати заартачаться й екс-садок прокуратурі не подарують, то документацію на земельну ділянку виготовить і оформить на себе управління освіти. Прокуратура ж і надалі сидітиме на тій ділянці і платитиме гривню на рік за оренду приміщення.
Якщо ж депутати виявлять поступливість і здадуть екс-садок без бою, то за земельну ділянку з прокуратурою не воюватимуть. Як мовиться, забрав чорт батіг, то хай бере й пужално!
ДІРЯВИМ ДАХАМ ПРИВІТ ВІД ПІДДАШКА!
Настав день Х. Дійшли на сесії до цього пікантного питання. Виступив прокурор міста пан Решетник. Очі в нього були чесні-чесні. А слова були дуже обтічні. Закон, мовляв, не забороняє, ми не порушуємо… Зате нам Генпрокуратура тепер кошти на ремонти-реконструкції офіційно виділятиме. Ми он на першому поверсі службові квартири облаштували для своїх працівників!
Сваритися з прокурором ніхто не схотів. Подарували комунальний садочок державі в особі Генпрокуратури практично мовчки. Представники фракції «Свобода» для годиться струсонули повітря іронічними репліками. Оце й усе, на що вони спромоглися. Ні протестів, ні пікетів, ні аргументованої публічної дискусії з прокурором в інтересах міської громади.
Я чомусь згадала, що коли прокурором був О.Сліпчук, то винаймав житло у старому будинку по вулиці Піонерській. Квартири в міської влади не брав і не приватизував, як його попередники. І це нормально, прокурорська платня дозволяє не лише орендувати житло, а й навіть купити…
Принаймні зробити у приміщенні прокуратури службові квартири ніхто до п.Решетника не додумався. Але я його розумію. Кухня дитсадкова там є, вільних приміщень було повно, чом надурняк не скористатися.
На задньому дворі прокуратури стоять гойдалки. Гадаю, зносити їх ніхто не буде. Ще й цілий дитячий майданчик для прокурорської малечі, що підросте у «службових квартирах», облаштують. Теж треба…
Однак тільки у нас в Нововолинську (та ще десь у Закарпатті) місцева влада свого часу передала приміщення дошкільного закладу в оренду правоохоронцям. Ніхто більше в усій Україні до такого не додумався. Бачила офіційного міністерського листа з інформацією по всіх областях.
І вже тим паче ніхто в Україні не додумався будівлю й землю комунального дитсадка подарувати Генпрокуратурі!..
Одне слово, вляпалися в історію.
– Це дуже велика помилка з боку місцевої влади, – сказали начальнику управління освіти п.Остапюку в обласному управлінні освіти.
Чи схоче обласна прокуратура виправити цю помилку – дуже сумніваюсь. Обласна прокуратура замовила суперовий євроремонт на кілька мільйонів гривень у своїх апартаментах. Там і розкішні кімнати відпочинку для приїжджих перевіряльників, і навіть модні барні стійки передбачено!
А чом би й ні? Бідна, аж синя Генпрокуратура, якій добра нововолинська влада подарувала 2-поверхову будівлю дитсадка з центровою земельною ділянкою, може собі ще й не таке марнотратство дозволити.
А тепер сумний екскурс у нашу міську історію. На цих світлинах – колишні дитсадки, збудовані «за тамтих совєтів». Нинішня влада не збудувала жодного. В.Б.Сапожников, нагадаю, керує містом із кінця 1996 року.
За цей час закрили 10 садків із 19!
У їхні приміщення перебралися податкова інспекція, суд, автошкола, центр зайнятості – небідні контори!
У селищі Жовтневому в будівлі дитсадка облаштували будинок перестарілих.
Був у Нововолинську до 1997 року комунальний дитсадок №16 на 14 груп. Тепер там хазяйнує електромеханічний коледж.
А це був затишний комунальний садок №10 на 5 груп. Закрили 2001 року. Нині там міський центр зайнятості.
Величезну будівлю ДНЗ №15, де працювало 12 груп, теж закрили 2001-го. Віддали під міжшкільний навчально-виробничий комбінат.
Тодішній начальник освіти п.Моренко спокійно дивився, як нещадно руйнують цю будівлю дощі й грибок. Перекрити всуціль дірявий дах у влади хронічно не було коштів. Зараз там аварійна пустка, школярів перевели в інше приміщення МНВК.
Зате у сквері біля кафе «Міраж» – розцяцькована новенька бруківка за 420 тисяч, а над пофарбованим за 300 тисяч гривень виконкомом – піддашок за 150 тисяч. Разом ці витребеньки обійшлися місту в 870 тисяч гривень.
Зверніть увагу на піддашок. Міському бюджету цей прибамбас обійшовся у 150 тис. грн.
І прокуратура сплачувала в бюджет міста аж гривню на рік. А тепер ще й дарунок від мерії на три-чотири мільйони отримала!
Найсумніше у цій історії – роль прокурора міста. Може, закон у нас і справді – як дишло. Але треба повертати те дишло в інтересах громади, міських дітлахів, а не обстоювати шкурні інтереси свого відомства.
До речі, Генпрокуратуру експерти вважають не лише найвпливовішою, а й найбагатшою державною структурою з тіньовими надходженнями.
Привітаймо, панове, Генпрокуратуру з вдалою оборудкою на нововолинських дітях!
Привітаймо й мера – довго матиме тепер святий спокій.
І прокурора міста – дістане від вдячного відомства великі преференції та кошти на «ремонти».
Тим часом у міських дитсадках групи переповнені аж на 40%.
На черзі в дошкільні заклади перебувають 177 родин.
Діти товчуться (а відтак і хворіють) у тісних приміщеннях, які давно потребують капремонту.
Буквально завалюється через кричущу безгосподарність міської влади будівля екс-садка №15 – МНВК.
Куди не глянь у дитячих установах, та й загалом у місті – хоч сядь та плач.
Ото тільки за мера з прокурором і лишилося порадіти!
Наталя Камишникова
Світлини Анатолія Бідзюри й Андрія Сороки
