Звичайно, Федерація футболу України це громадська організація і мені не личить втручатись в її діяльність а також давати свої кадрові поради. Але коли дії окремих її чиновників спричиняють удар по міжнародному іміджу Львова, а також України, то це мій обов’язок. Сподіваюсь футбольна громадськість також скаже своє слово і відмежується від негідних вчинків.
Для тих, хто ще не в темі – під час дисциплінарного розгляду ФІФА подій на стадіоні “Арена Львів” (гра Україна – Сан-Марино 6 вересня 2013 року), віце-президент ФФУ Сергій Стороженко написав листа до ФІФА в якому сам запропонував, аби “Арену Львів” позбавили права приймати матчі з міжнародним статусом. Зараз ФФУ пробує сказати, що їх не так потрактували, не вірно зрозуміли добрі (!) наміри. Що тут трактувати?! Чорним по білому написано, що ФФУ готова, не чекаючи на рішення ФІФА (!!!) , сама позбавити Львів права приймати міжнародні матчі. А також, що “ФФУ з повагою поставиться, якщо ФІФА підтримає це рішення”.
Я пригадую чудову атмосферу на самому стадіоні під час гри 6 вересня. Дуже толерантне ставлення до гостей – збірної Сан-Марино. Коли пролунав гімн цієї маленької країни весь 34-тисячний стадіон аплодував. З поваги до хлопців, які не маючи практично жодних шансів на перемогу, захищають честь своєї держави. Львів вміє поважати слабших, бо сам часто виступав в ролі жертви для різних імперій. Так, були певні інциденти на трибунах (кілька фаєрів, хлопчина у футболці з номером “88” – ФІФА потрактувала це як “Heil Hitler” – і так далі), в яких були задіяні одиниці. Вони завжди трапляються на футбольних матчах. 34 тисячі вболівальників, а тим більше все місто, вся держава, не можуть відповідати за дії кількох осіб, серед яких можливо були й провокатори.
А потім з’явилась інформація про початок дисциплінарного розслідування і згодом дуже жорстке рішення ФІФА щодо України та, особливо, щодо Львова. Було дивне відчуття, що щось тут не так. На стадіонах Європи трапляються набагато серйозніші інциденти але 5-річною дискваліфікацією ніхто ще не був покараний.
Тепер все стало на свої місця. Це зрада, пані і панове. Саме так це і варто трактувати.
А ми і далі будемо боротись за свою честь і свої права. Львів був є і буде опорою українського футболу, як зрештою і опорою Української Справи загалом.
Слава Україні!