Від Ріната Ахметова давно вимагали висловити своє ставлення до подій, що відбуваються в Україні. Нарешті вчора (за чутками – після зустрічі з заступником голови зовнішньополітичного відомства США пані Нуланд) Рінат Ахметов оприлюднив заяву, якої від нього довго чекали.
Спостерігачі охарактеризували заяву як доволі м’яку – пан Ахмєтов назвав позитивним той факт, що люди мирно вийшли висловити свою позицію, засудив насильство до демонстрантів і закликав сторони до переговорів, але ж подібні слова і заклики звучали й від Віктора Януковича. Підтримки якоїсь зі сторін конфлікту в заяві Ахметова не виявилося.
На нашу думку, ключовими у заяві Ахметова є, як і годиться, її останні речення:
Цей стіл я б назвав столом миру, компромісу і майбутнього нашої країни. І нехай за цим столом політики втратять свої рейтинги. Але найголовніше, щоб рейтинг України пішов вгору.
На перший погляд, це лише загальні заклики до переговорів та пошуку компромісів, подібні до тих, що зараз постійно лунають звідусіль. Але при цьому не ясно, чому мають впасти рейтинги політиків, які нормалізують ситуацію в країні, і до чого тут рейтинг України, напрямок зміни якого протиставляється напрямку зміни рейтингів політиків.
Ми вважаємо, що у такій завуальованій формі Рінат Ахметов публічно озвучив свою підтримку конкретного сценарію виходу з кризи, який він вважає правильним – і який, очевидно, готовий підтримати своїми ресурсами, зокрема і десятками близьких до нього депутатів парламенту.
Цей сценарій передбачає відставку уряду Азарова та утворення так званого уряду технократів – уряду, який буде складатися з фахівців, які не мають політичних амбіцій і, отже, не прагнуть високих електоральних рейтингів, і який отримає вотум довіри як від провладних, так і від опозиційних парламентарів. Широка парламентська більшість має не лише підтримати кандидатуру нового прем’єра, але й схвалити внесені новим урядом законопроекти, зокрема й непопулярні заходи, яких вимагає МВФ як передумову відкриття уряду кредитної лінії, такі як істотне збільшення ціни на газ для населення. У свою чергу, гроші від МВФ є ключем до укладання Угоди про асоціацію з ЄС, оскільки лише вони здатні компенсувати втрати бюджету від каральних економічних акцій Росії у випадку укладання Угоди з ЄС.
У цьому сценарії широка урядова коаліція як з провладних, так і з опозиційних депутатів потрібна для того, щоб уможливити ухвалення непопулярних економічних рішень як урядом, так і в парламенті – адже у випадку, коли такі рішення просуває лише одна з основних політичних сил, її електоральна підтримка зменшується, її рейтинги падають, і від цього виграють її політичні опоненти, рейтинги яких на наступних виборах автоматично зростають. Як наслідок, влада відмовляється ухвалювати такі руйнівні для її рейтингів рішення (про що неодноразово прямо заявляв і особисто Янукович), кредит від МВФ не надходить і Угода з ЄС не ухвалюється. Натомість у випадку, коли непопулярні рішення ухвалюються спільно і провладними, і опозиційними депутатами, негативна реакція виборців розподіляється між владою і опозицію, рейтинги впадають в обох сторін, і жодна сторона не виграє від того, що інша втрачає популярність внаслідок ухвалення непопулярних, але стратегічно необхідних для країни рішень.
Саме в цьому контексті стають зрозумілими слова Ріната Ахметова і про падіння рейтингу політиків, які дійдуть компромісу за столом переговорів, і про одночасне зростання рейтингу України. Дійсно, кредитні рейтинги України після одержання кредиту МВФ підуть вгору, оскільки небезпека дефолту зникне, натомість без одержання кредитів ззовні підстав для оптимізму щодо кредитного рейтингу України нема. Останнє пониження рейтингу України від одного з провідних світових кредитних агентств Fitch Ratings відбулося в листопаді 2013, з негативним прогнозом щодо подальшої зміни рейтингу, а попередній Президент України, Леонід Кучма, у той самий день, коли Ахметов оприлюднив свою заяву, прямо заявив що Україна, за великим рахунком, є банкрутом.
На останок зауважимо, що саме зазначений вище сценарій виходу з кризи був докладно описаний як найбажаніший провідними американськими виданнями Wall Street Journal та Washington Post, при цьому редакційний матеріал вашингтонського видання опубліковано 10 грудня – саме в цей день посланець Вашингтону пані Нуланд проводила переговори у Києві і, за чутками, серед інших зустрічалася і з Рінатом Ахметовим.