23 січня відбулася сесія Полтавської обласної ради, на якій, зокрема, ухвалювали бюджет області на 2014 рік. На жаль, голова облради Іван Момот не додумався запропонувати вшанувати хвилиною мовчання загиблих на Євромайдані в Києві. Це зробив депутат від УДАРу Петро Ворона.
Найбільше збурення в сесійній залі викликало питання про текст заяви депутатів обласної ради щодо суспільно-політичної ситуації в країні.
Оскільки перед будинком відбувався мітинг євромайданівців, депутати від опозиції запропонували надати слово їхньому представнику помічнику-консультанту народного депутата В’ячеслава Кириленка Олегу Пустовгару. Однак регіоналівсько-комуністична більшість проголосувала за те, щоб слова не давати.
Особливо перцював депутат-комуніст Олександр Масенко, мовляв, у кожного нардепа 31 помічник, та це як кожному слово надавати, тож хай Кириленко сам приїздить. Наче вони б Кириленка допустили на трибуну…
Фракція Партії регіонів запропонувала текст заяви, як завжди «ніякий», в стилі «ребята, давайте жить дружно». Ось кілька фрагментів: «…глибоко стурбовані загостренням…», «…лише наполегливою працею ми зможемо…», «…ми вистраждали незалежність і соборність…» (ми – це хто, комсомольці 80-х? ну й гумористи – Авт.), «…вимагаємо від Президента забезпечити правопорядок, врегулювати конфлікт мирним шляхом…»
Читаючи ці слова, хотілося просльозитися. Невже це тепер кажуть нам Удовіченко з Момотом, які за прикладом Януковича й Азарова два місяці «не чули» тисяч і тисяч полтавських євромайданівців під їхніми вікнами, бо їхні боси в Києві «не чули» мільйони мирних протестувальників на Майдані Незалежності. Адже хіба не влада, нахабно й з викликом ігноруючи мирні вимоги народу, не сама спровокувала силове протистояння на Грушевського з жертвами?
І знову комуніст Масенко мало зі штанів не вистрибував, вимагаючи доповнити заяву вимогою запровадити у країні надзвичайний стан і застосувати зброю для розгону Євромайдану.
Журналісти тільки переглядалися між собою: полтавські регіонали не вимагають надзвичайного стану, а Масенко вимагає! Може, Партії регіонів варто запропонувати Масенку перейти до них, був би місцевий Чечетов. Або полтавський Жириновський. По ходу Масенко ображав навіть колегу по лівому табору – депутата-соціаліста Степана Бульбу. Той, до речі, дав йому гідну відповідь, назвавши Масенка провокатором: «Це навіть не більшовизм, а щось гірше, якщо йому так хочеться крові!»
Сумно було дивитися на цю картину: де ж ваша мудрість, де ж ваша елементарна людяність, обранці народу?! Чи вам депутатський мандат потрібен лише для подальшого збагачення? А виборці – тільки пил на ваших черевиках з крокодилячої шкіри?!
Депутати облради відкинули варіанти заяв про суспільно-політичну ситуацію, запропоновані фракціями УДАРу та Соцпартії, що найбільше відповідали здоровому глузду й завданню припинення насильства. Проголосували за проект фракції Партії регіонів.
Після закінчення сесії Масенко вийшов до мітингувальників і хотів виступити перед ними. Але, дізнавшись, що він єдиний пропонував запровадити надзвичайний стан, освистали й прогнали. А може, треба було, щоб люди його послухали й переконалися, що члени Компартії й досі є вірними сталінцями, для яких людстьке життя ніколи нічого не вартувало, й прокляли до сьомого коліна.
Олегу Пустовгару з ініціативи І.Момота таки надали слово, коли всі рішення вже були проголосовані. Він розповів, що увечері 22 січня заледве вдалося вговорити й заспокоїти кілька сот радикально налаштованих молодих людей, які хотіли захопити облдержадміністрацію.
Незважаючи на 10-градусний мороз, ніхто з євромайданівців, що пікетували обраду з плакатами, не розійшовся. А коли вийшли депутати, пропускали їхні машини-депутатовози через «коридор ганьби».
Й справді, площа перед облрадою нагадувала женевський автосалон у день відкриття: яких тільки автівок представницького класу тут не було. Прості виборці кричали «обранцям»: «Розкажіть нам, слуги народу, на які гроші купили свої мерседеси?!» А депутати боялися навіть назвати свої прізвища людям.
Не назвався виборцям і депутат-регіонал Сергій Шевяков, що приїхав на мерседесі з «крутими» номерами. Він врятувся втечею, коли люди почали його питати, за що він сьогодні голосував.
Людмила Кучеренко