Коментар Департаменту інформаційної політики МЗС України
щодо ситуації навколо національних меншин,
які проживають в Україні (розширений)
У відповідь на Коментар Департаменту інформації і друку МЗС РФ щодо ситуації навколо національних меншин, які проживають на території України, вбачаємо за доцільне зауважити, що у цьому випадку, як власне й у багатьох інших, зовнішньополітичне відомство Російської Федерації видає бажане за дійсне і абсолютно дезінформує світове співтовариство.
На відміну від Росії, Україна є повноправним членом як Рамкової конвенції про захист національних меншин від 1 лютого 1995 року, так і Європейської хартії регіональних мов або мов меншин від 5 листопада 1992 року. Наша держава бере активну участь у моніторингових циклах, які регулярно проводяться Консультативним комітетом Рамкової конвенції та Комітетом експертів Хартії. Станом на сьогоднішній день жоден підсумковий або проміжний документ цих експертних органів не підтвердив фактів «тотального ігнорування інтересів російськомовних жителів України».
Навпаки, у доповіді, підготовленій Консультативним комітетом Рамкової конвенції за підсумками третього моніторингового циклу і схваленій на засіданні Комітету міністрів Ради Європи 18 грудня 2013 року, Україна критикувалась за те, що російськомовній меншині надається набагато вищий рівень захисту, ніж іншим національним спільнотам. У доповіді наголошувалось на тому, що встановлені квоти на теле- і радіомовлення неналежним чином застосовуються до російськомовних ЗМІ, що призводить до їх домінування на українській медіа сцені. Висловлюючи своє занепокоєння «асиметричною» ситуацією, коли російській мові надається привілейований статус, Консультативний комітет закликав Україну розробити збалансоване законодавство, яке б не тільки надавало чіткі гарантії захисту мов національних меншин, але й сприяло б просуванню державної мови як основного вектору комунікації.
Аналогічні висновки містяться і у доповіді Комітету експертів Хартії, підготовленій за підсумками другого моніторингового циклу і ухваленій на засіданні Комітету міністрів Ради Європи 15 січня 2014 року. Аналізуючи ситуацію у сфері захисту російської мови, експерти відзначали, що більшість зобов’язань, які були взяті Україною на підставі Хартії, повністю або частково виконані. При цьому вони підкреслювали, що такий рівень захисту, який надається російській мові в Україні, значно перевищує зобов’язання України, взяті на себе відповідно до Хартії.
Експертні висновки Ради Європи, з якими бажаючі можуть ознайомитись на веб-сайті цієї міжнародної організації, одним своїм існуванням спростовують «нафталінові» аргументи, які російська дипломатія дістала з документів періоду «холодної війни» і «залізної завіси». У сучасному демократичному і прозорому інформаційному суспільстві жодна мова не може піддаватись утискам і гонінням так, щоб цього ніхто не помітив. Європейські експерти, які вільно пересувались територією України, зустрічались з носіями всіх мов і представниками всіх культур, що мирно співіснують в нашій державі, таких фактів не виявили.
Позбавлені будь-яких підстав і занепокоєння московської влади долею інших національних меншин, які проживають в Україні. Поважні міжнародні та регіональні інституції, які здійснюють на запрошення української сторони перманентний моніторинг стану дотримання прав людини в Україні, жодного разу не вказували на серйозні порушення прав німецької, чеської, угорської, польської або будь-якої іншої громади, які становили б загрозу їх життю, здоров’ю чи матеріальному добробуту. Натомість, дії Російської Федерації, спрямовані на дестабілізацію внутрішньополітичної ситуації в Україні, становлять реальну і безпосередню загрозу правам цих національних меншин, позбавляючи їх можливості мирно жити і безперешкодно реалізувати свою національну і культурну ідентичність в рамках єдиної української держави.
За офіційними даними Державної прикордонної служби України, прикордонний рух як на українсько-російській ділянці державного кордону, так і на інших напрямах, не перевищує звичайних показників. У зв’язку з цим будь-які закиди російської пропагандистської машини про сотні тисяч біженців з України, які виїжджають на історичну батьківщину або шукають притулку в Росії, позбавлені елементарної доказової бази. Водночас, Україна володіє абсолютно об’єктивними даними про кількість громадян України, які вимушено залишають територію Автономної Республіки Крим, віроломно захоплену і анексовану Росією. Ці дані, підтверджені необхідною доказовою базою, будуть надані Європейському суду з прав людини та іншим міжнародним юрисдикційним установам, які розглядатимуть справи щодо неправомірних дій російських окупантів.
Україна ще раз підтверджує свою відкритість до співпраці і готовність співробітничати з впливовими міжнародними організаціями, в тому числі ООН, ОБСЄ, Радою Європи та іншими правозахисними установами для забезпечення захисту прав людини на території української держави, включаючи права всіх без винятку національних і мовних меншин, які роблять свій внесок у процвітання та культурне розмаїття українського суспільства.
