Коментар Департаменту інформаційної політики Міністерства закордонних справ України
Останнім часом на території Автономної Республіки Крим, окупованої російськими військами та іншими підконтрольними їм воєнізованими угрупованнями, спостерігається безпрецедентна кількість кричущих випадків порушення прав і свобод людини, нехтування Конституцією України та нормами міжнародного права.
Російська Федерація, діючи за посередництвом маріонеткової так званої кримської влади, а також безпосередньо через незаконно дислоковані на території АР Крим підрозділи Збройних сил РФ, несе повну відповідальність за вражаючі утиски прав і свобод мирних громадян, зокрема права на свободу слова та свободу зібрань, посягання на свободу, честь і гідність, людське здоров’я та життя.
Так, під безперервним морально-психологічним тиском перебувають журналісти, що намагаються об’єктивно висвітлювати події в Криму, забезпечувати достовірне і неупереджене інформування громадян України та міжнародного співтовариства про події на півострові, насамперед про військову присутність Збройних сил РФ на території АРК та цілеспрямовані заходи з боку Російської Федерації, спрямовані на подальшу дестабілізацію ситуації.
Представники українських та зарубіжних ЗМІ постійно стикаються з перешкоджанням законній професійній діяльності, обмеженням права на свободу пересування територією АРК, із прямими погрозами та навіть агресивними силовими діями, побиттям та грабежем, у тому числі з боку озброєних формувань, підтримуваних самопроголошеною владою Криму.
Прізвища окремих громадян та журналістів, які виступають проти спроби Російської Федерації анексувати Крим та висловлюють незгоду з незаконними рішеннями нелегітимних кримських посадовців, вносять до «списків неблагонадійних осіб», їхні фотографії та інші особисті дані розмішуються в соціальних мережах та на інформаційних дошках із закликами до жорстокої розправи над ними.
Проте саме завдяки їх самовідданій роботі дані про масові порушення прав людини в Криму прориваються крізь шквал дезінформації, що поширюється в інформаційному просторі російською стороною, долають перешкоди, які створюються прямою фізичною блокадою доступу до АРК представників світової спільноти та громадянського суспільства.
Варто зазначити, що міжнародних спостерігачів, котрі прибувають до України для проведення об’єктивного моніторингу порушень прав людини в Криму, не пускають на територію автономії або змушують покинути півострів.
5 березня у Сімферополі Спеціального посланника Генерального секретаря ООН Роберта Серрі силою змусили перервати візит до Криму. Крім того, завершилися невдачею чотири спроби спостерігачів від ОБСЄ потрапити на півострів: їх не пропустили через блокпости, які охороняють озброєні особи, у бік делегації лунали попереджувальні постріли.
Українські військові також зазнають постійного тиску з боку озброєних угруповань, переважно військовослужбовців зі складу військових підрозділів, військових частин та з’єднань Збройних сил РФ, які не мають права на розміщення на території України.
Апогеєм зневаги до всіх базових норм українського та міжнародного законодавства стало насильницьке викрадення людей: журналістів, активістів та військовослужбовців Збройних Сил України.
9 березня на КПП при в’їзді до Криму з боку Херсонської області були затримані дві групи журналістів та активістів, про місцезнаходження яких досі нічого не відомо. Ще раніше були здійснені напади на журналістів телеканалів «1+1», «СТБ», «5 канал», «Інтер», «ГромадськеТВ», ряду друкованих видань, представників інформаційних агентств, а також їх іноземних колег. 9 березня у Бахчисараї викрадено командира однієї з українських військових частин. І це далеко не всі приклади викрадень і насильницьких дій проти мирних громадян, вчинених силами російських агресорів.
Насильницькі зникнення людей підривають фундаментальні цінності будь-якого суспільства, що поважає законність прав людини та основних свобод. Більш того, систематичне здійснення таких актів визнається світовою спільнотою злочином проти людяності.
За таких умов викрадення мирних людей у центрі сучасної Європи є неприпустимим порушенням усіх демократичних норм і принципів та потребує негайного жорсткого реагування, у тому числі з боку наших міжнародних партнерів.
Необхідно дати чітку правову оцінку діям тих, хто заради задоволення своїх прагматичних інтересів, прикриваючись гуманітарними гаслами, насправді планомірно знищує демократичні надбання нашої країни, намагається створити небезпечний прецедент, який несе загрозу не лише державному суверенітету України, а й регіональній стабільності.
Прикро, що в цій ситуації Міністерство закордонних справ РФ, замість виконання своїх прямих зовнішньополітичних функцій та контролю за дотриманням Росією своїх міжнародних зобов’язань, взяло на себе місію планомірної дезінформації, сіяння безпідставних острахів серед своїх же громадян, формування жахливої картини подій в Україні, що взагалі не мають нічого спільного з дійсністю.
У цьому контексті нас вкотре дивує одержиме поширення Міністерством закордонних справ РФ неправдивої інформації у своїй сьогоднішній заяві, якою російська сторона знову вводить в оману, розповідаючи про «безпредел» у східних областях України.
На підставі отриманих від правоохоронних органів України даних офіційно заявляємо, що 8 березня у Харкові не було випадків застосування вогнепальної зброї та вогнепальних поранень. Не підтверджується також наведений російським МЗС факт затримання Дніпропетровською міліцією сімох російських журналістів.
Вкотре звертаємося до МЗС РФ з настійливим проханням утриматися від тиражування неперевіреної інформації. У цей час, коли все міжнародне співтовариство очікує від російської сторони конструктивних дій з деескалації ситуації в Криму, закликаємо РФ до стриманості, виваженості та відповідального ставлення до пошуку шляхів врегулювання ситуації в АР Крим. При цьому радимо дослухатися до реальних свідчень свідомих громадян України, громадян інших держав, що проживають в Україні, у тому числі наших співвітчизників – етнічних росіян, яким в Україні нічого не загрожує, окрім, звичайно ж, подальших агресивних дій самої Росії.
