Андрій Бондар: Я не хочу бути “хорошим русским”. Я ладен бути найгіршим українцем

Читав я мисль (не пам’ятаю, в кого і де) в контексті російсько-українського діалогу, мовляв, ми – Україна – тепер правильний “русский мир”. А те, що робив Путін у Москві, виявилося поганим “русским миром” і взагалі було і є помилковим проектом. І що б ми не робили, як би не старались довести свою окрему ідентичність, ми все одно “русские”, тільки вже “хорошие русские”, бажані. Тепер ми – аванґард нерозтрачених гуманістичних цінностей – від Радіщєва і Герцена до Сахарова і Ростроповіча. Нам тепер і нести це світло в майбутнє… А вони – “хорошие русские” з Москви – нам у цьому допоможуть. Як білі люди з кращою освітою і культурою побуту.

Так-от, весь пафос мого несприйняття таких “діалогів” з росіянами під акомпанемент російських диверсій і провокацій на Сході, будь вони хоч сонмом легкокрилих ангелів у своєму позитиві, відкритості й лібералізмі, полягає в тому, що я не хочу бути “хорошим русским”. Я ладен бути найгіршим для Путіна і його Росії, але українцем. І те, що вішають сьогодні ці прекраснодушні ліберали про Україну як бажану, вільну, “вторую Россию”, думаю, варто їм сховати подалі. Путін сьогодні воює на Сході саме з українцями й Україною, а не з “хорошими русскими” з ідеалами Сахарова і Ростроповіча.

І не варто робити вигляд, ніби існує якась паралельна реальність, де “тишь да гладь” і немає жодних суперечностей між людьми доброї волі, які виступають за свободу і демократію. Та річ якраз у тому, що якби між людьми доброї волі не було суперечностей, поганий Путін не брязкав би зброєю і не анексував Крим.

“Русский мир” і Україна – речі несумісні. Вони окремі і нетотожні. Росія Сахарова і Ростроповіча, яка зараз, у ці буремні дні, заходить до нас як партнер, мусить усвідомити, що ми – інші. Що маємо свої потреби, свою культуру, свій вектор розвитку. Що вони нас нічому не можуть навчити, а тим більше нас повчати. Що чекати на їхнє звільнення від тиранії ніхто не буде і ми будемо рятуватися самі, як рятувалися досі. А прекраснодушні міркування про “вторую Россию” як запасний аеродром для людей, які проспали в себе на батьківщині народження реального фашизму, можна так і залишити міркуваннями.

Не стоит делать из Украины хороший “русский мир”. Хороший русский мир бывает только в мышеловке.

Джерело

Контроль якості інформації на сайті Майдан

Всі новини, статті та записки мають відповідати Інформаційній Політиці Майдану. Якщо ви бачите невідповідність - будь ласка повідомте нам на news@maidan.org.ua і вкажіть гіперлінк (URL) матеріалу. Приклад спростування інформації тут

7 Comments on "Андрій Бондар: Я не хочу бути “хорошим русским”. Я ладен бути найгіршим українцем"

  1. Александр | 04-05-2014 08:07 at 08:07 |

    Да ради Бога. Стройте стену, ни кого не пускайте. Кстати я теперь и сам тысячу раз подумаю, перед тем как приехать в Украину. Что бы мне какойнибудь молодчик голову проломил, за то что я говорю на русском. Только сначала перестаньте потреблять такой для вас ненавистный российский газ, нефть . И вперед в Европу. Тно сначала езжайте в восточную Европу, Болгарию, Румынию посмотрите как они живут и что говорят про Европу. А лучше для вас стать очередным американским штатом. Все равно американские чиновники не вылазят с Украины, да и украинские чиновники тоже не вылазят из Амереки.

Comments are closed.